Палітра любові до України

Силу мистецтва важко переоцінити. Змінюються державні устрої, суспільні пріоритети й тільки твори справжніх митців назавжди залишаються в скарбниці людського духу. І так важливо, щоб цей скарб став необхідною складовою внутрішнього світу кожної  особистості, а особливо тієї, що тільки формується, в умовах нашого неспокійного сьогодення.

Тому надбання художньої культури дозволяють сучасним школярам доторкнутися до краси, яка, як відомо, рятує світ.

Чудову нагоду доповнити криницю власної духовності мали вихованці Сарненської гімназії під час мистецького заходу «Палітра любові до України». До реалізації оригінального проекту в рамках місячника естетичного виховання його автор, заступник директора гімназії, вчитель художньої культури Олена Щебликіна залучила творчих учнів 1(5)-7(11) класів. Глядацькій аудиторії представили багатопланове дійство, в якому переплелися почуття прекрасного й любов до рідного краю, красу та міць якого оспівували не тільки композитори, письменники, скульптори, архітектори, й відтворювали художники на полотнах.

Присутнім запропонували подорож залами імпровізованої галереї інсценізованих картин відомих художників, життя та творчість яких тісно пов’язані з Україною. На тлі ліричних мелодій, юні, але компетентні екскурсоводи розпочали мистецькі мандри з твору «Запорожці пишуть лист турецькому султанові» геніального Іллі Рєпіна. Ця картина стала яскравим взірцем мальовничого відтворення ментальності українського народу. Саме в ній він висловив могутній дух, безмежну любов до рідної землі, багатобарвну палітру сміху українських козаків над ворогами… Варто зазначити, що незвичайний екскурс відбувався ніби у двох площинах: віртуальній (мультимедійній) і в інсценізованій (реальній). І ось на очах вражених глядачів герої полотна оживають, рухаються, стають ближчими серцю кожного поціновувача… Непомітно змінюються декорації й атмосфера. Екскурсоводи представляють інші малярські твори: «Одягають вінок» і «Біля тину» – видатного українського пензляра-реаліста Костянтина Трутовського, що допомагають нам пізнати образи, звичаї та побут нашого народу.

Наступна імпровізована зала представила глядачам своєрідне освідчення в любові до людей, української землі у творчості Василя Тропініна в його полотнах «Дівчина з Поділля» та «Портрет українця з палицею». Ці картини утверджують думку, що українці чесні та красиві, мужні та свободолюбові люди. А юні актори-гімназисти, оживляючи портрети, ще раз це яскраво підкреслили.

Далі подорож пролягла через творчу майстерню художника Миколи Пимоненка, щоб акцентувати увагу на картині «Свати», де етнографічно точно відтворено український народний звичай. Окремо необхідно відзначити відтворений в експозиції образ народної картини «Козак Мамай». Він став символом України. Характерно, що його ніколи не зображували зі зброєю в руках (шабля, рушниця чи пістоль лежать поруч або розвішені на дереві), а найчастіше – з бандурою чи кобзою. Тому символічно, що, оживаючи, герой полотна грав саме на кобзі…

Імена художників, з творчістю яких цей проект  ознайомив гімназистів, міцно закарбувались у  мистецькій історії України. І кожного з них можна назвати істинним патріотом, адже багатогранна палітра картин складається з барв безмежної любові до України. Тож залишається вірити, що юне покоління завжди надихатиметься художніми скарбами митців як з точки зору естетики, так і з огляду на національну самоідентичність.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz