Хто «робить» погоду?

Людина завжди прагнула заглянути 209442203в майбутнє,
щоб планувати своє життя, досягаючи поставленої мети. Мабуть, кожен із нас, щоранку виходячи з дому, переглядає прогноз погоди. Вчасно отриманий, він дозволяє уникнути багатьох проблем, а часом і жертв від природних катаклізмів. Без праці та професіоналізму метеорологів неможлива злагоджена робота авіації, дорожнього транспорту, міського господарства, підприємств промисловості.

Якщо повернутися до історії, то вважається, що вітчизняна метеорологічна служба існує з 1 січня 1872 року, коли був випущений перший «Щоденний метеорологічний бюлетень» з повідомленням про погоду 26 російських і 2 зарубіжних станцій. А 19 листопада 1921 року Декретом Ради народних комісарів України на базі всіх метеорологічних організацій і установ України створили загальнодержавну установу – Українську гідрометеорологічну службу.

У Сарнах за погодними умовами почали спостерігати  ще в 1925 році (за даними, що зафіксовані в Київській цент­ральній геофізичній обсерваторії). У 1989 році в місті побудували нову метеостанцію – одну з найбільших в Україні. З 1991-ого її очолює Лідія Собченюк, яка працювала тут на посаді техніка-метеоролога. Під її керівництвом трудяться 9 чоловік. Щодня фахівці кожні три години передають у Рівне, Київ і Львів дані спостережень за атмосферними явищами, температурою повітря та грунту, в тому числі й на глибинах за термометрами Савінова й витяжними. Уважно слідкують за випаровуванням із водної поверхні (в теплий період), щоб попередити небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. Їх робота вкрай необхідна й хліборобам, адже метеорологи уважно відслідковують вологу грунту на полях, спостерігають за фаза­ми росту рослин, щоб попередити про їх вимерзання, вимокання чи навпаки посуху. А ще вимірюють рівень радіо­активного заб­руднення навколишнього сере­довища. Відрадно, розповіла Лідія Андріївна, що він у нас у межах норми.

209442263

Сарненські метеорологи не роблять прогноз погоди, але від їх професіоналізму залежить, наскільки точним він буде. Адже синоптики саме на основі їх спостережень визначають, яким буде день прийдешній: сонячним чи дощовим, принесе бурю чи штиль… Лідія Собченюк упевнена, що цьогорічне посушливе літо є наслідком глобального потепління на планеті. Цьогоріч, зазначає, випала найменша кількість опадів за останні роки, та вже восени їх було на 50% понад норму. Звичайно, осіння дощова погода нас не дуже радує, але для посівів озимих волога вкрай необхідна. Тож можна сподіватися на добрий урожай зернових. Головне, каже Лідія Андріївна, щоб випав сніг. Але навряд чи порадує він нас взимку. Хіба що на Різдво, впевнена фахівець. А посуху, що випалила влітку городину, спричинили східні вітри, що для нашої зони не притаманні, адже дощі несуть західні. Аномальна спека призвела й до критичного падіння рівня води в річках. Його щодня вимірює гідрометеоролог. Так, при нормі 180 см 4 вересня вода впала до 140 см. Це найнижчий рівень за останні, можна сказати, десять років. А найвищим – 605 см (записи ведуться із 1996 року) він був 10 квітня 1996 р., 599 см – 10 березня 1999-ого. Це вже паводок, адже річка виходить із берегів і затоплює прибережні території й населені пункти вже при 450 см. Впевнена, що мешканці району добре пам’ятають велику воду, що затопила не тільки поля, а й подекуди будинки…

209442235
Фото Едуарда КОЛЯДИЧА

Аномальними цьогоріч у жовтні були й заморозки, розповіла Лідія Собченюк, – 7 градусів за Цельсієм за норми -1-3, що трималися тиждень. Зазвичай у нашому регіоні таке буває рідко. Наступний рік, прогнозують синоптики, буде ще спекотнішим і без опадів, що негативно вплине на вирощування сільськогосподарських культур особливо на піщаних грунтах. Та попри все, сарненські метеорологи впевнені, хоч би якою була погода на вулиці, гарний настрій залежить не від неї, а від того, що в країні настане мир, є улюблена робота, а в родинах – достаток і спокій. І вони залюбки прогнозують це всім мешканцям району та країни. А своє професійне свято, що відзначатимуть 19 листопада, зустрічатимуть точними спостереженнями, що принесуть користь аграріям і промисловцям, адже їх використовують­ при плануванні робіт в агропромисловому комплексі, галузях енергетики, транспорту, ко­мунального господарства тощо.

І хоча нині фінансування недостатнє, фахівці не нарікають. Значно допомагає їм у роботі комп’ютерна техніка з відповідними програмами, тож оперативно передають дані синоптикам, успішно виконують покладені на них обов’язки. А ще Лідія Собченюк щиро вітає свій невеликий колектив і колег-метеорологів області з професійним святом. Зичить завжди гарної погоди, міцного здоров’я, успіхів, щастя та миру кожній родині.

 

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz