«Якби не Майдан, України не стало б»

«Із метою утвердження в Україні ідеалів свободи й209453300 демократії, збереження й донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, віддання належної поваги патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та в листопаді 2013 – лютому 2014 років стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору, постановляю: встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада», – йдеться в Указі Президента.

Що ж передувало цьому документові? Що ж насправді несе об’єктивна інформація щодо цих подій? Давайте пригадаємо…

Раніше в Україні віншували День соборності та свободи (22 січня), але, коли 21 листопада 2013 р. Уряд вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС (це мало відбутися 28-29 листопада на саміті Східного партнерства у Вільнюсі), пізно ввечері на майдані Незалежності в Києві почали збиратися люди. Народний протест розвернувся в акцію під назвою Євромайдан, яку зорганізували в основному патріотична молодь, студенти. Та суть його кардинально змінилася, коли вночі з 30 листопада на 1 грудня за наказом тодішнього злочинного українського режиму протестувальників розігнав спецпідрозділ «Беркут», нещадно побивши й покалічивши наших дітей. З тої ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію: боротьбу за людську та національну гідність громадян України.209452913

Дуже вдало хтось сказав, що, шукаючи Європу, ми знайшли Україну, де єдиним символом був прапор України, духовним помічником – національний гімн. Революція відбулася не лише в політичному житті країни, а в нас самих, у нашій свідомості. Нині гордо можемо сказати: Україна – це територія гідності та свободи. Ось уже минуло два роки відтоді, як загинули українські герої, яких народила революція Майдану. Але вона для кожного була різною: для одних прогулянкою, для інших – війною. Та, насамперед, це випробовування на цінність особистості людини, вимір людськості та достоїнства.

Гідність за визначенням – це поняття моральної свідомості, що виражає уявлення про цінність людини, як особистості. Її можна побачити в очах жінок, матерів, коханих, які відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і нині випроводжають на неіснуючу війну, на захист України й плачуть, бо відпускати страшно, а не відпустити теж не можна. А ще вона є в українок, які пліч-о-пліч борються з чоловіками. Гідність у волонтерів, які, завдяки неоціненним зусиллям, за підтримки народу створили армію України, якої вже майже не було, у волонтерів-медиків, які виносили поранених з-під куль. У хлопців без бронежилетів, які в пластикових касках, прикриті тільки дерев’яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній, або ж, ризикуючи, лягали на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ, у людей, котрі, попри мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі, а ще в українського офіцера, котрий без зброї ішов на озброєних окупантів. Безперечно, є гідність у журналістів і операторів, котрі працювали на Майдані, наразі на передовій, у кримських мусульман, у священиків, котрі повернули нам віру в те, що церква разом із народом. Це почуття є в робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння, учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Гідність є в і тих, хто листами, малюнками, благодійною допомогою робить усе можливе для збереження, відвойовування миру.209453061

Та не мають її ті, хто, сидячи вдома, казав: «Нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?», представників «правоохоронних» органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест, або ж, маючи на руці годинник за 600000 доларів, платили по 200 гривень тітушкам, які пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні. Негідно роздягати людину на морозі, викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати, убивати тільки тому, що спілкуються державною мовою й цінують символіку країни, в якій живуть. Негідно зневажати народ, частиною якого ти є.

Україна заплатила й продовжує платити  надзвичайно високу ціну за те, щоб гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.

«Якби не Майдан, України не стало б», – сказала в інтерв’ю Громадському ТБ талановита художниця, активістка та волонтерка Ольга Сорокіна, яка під час Євромайдану створила серію художніх робіт, сюжети яких – сцени Революції Гідності. Вона права, а ми ж цього допустити не могли.209452703

* * *

Для чого люди вийшли на майдан?
Що їхні сонні душі розбудило?
Розвіявся густий-густий туман,
Що прикривав всю правду так грайливо…
Для чого мерзнем, нащо стоїмо?
Бо хочем Україну ми підняти!
Її «Європою» ми гордо назвемо,
Бо вона гідна статус такий мати.
Минуло п’ятниці, напередодні Дня Гідності та Свободи в Парку Героїв майдану відбувся мітинг, на якому відзначили одне з нових, але знакових свят у новітній історії України. На урочистість завітала велика кількість сарненців, представники органів виконавчої влади, територіальних громад, колективи підприємств і організацій, учасники подій на Єворомайдні 2013-2014 років, учасники АТО на сході, представники волонтерських рухів.

Захід розпочала міський голова Світлана Усик, привітавши пр209452802исутніх зі святом і акцентувавши важливість цієї дати для українців. Естафету прийняли місцеві школярі та молодь, які інсценували події на Майдані. Вшанували хвилиною мовчання земляків Сергія Баранова-Орла та Ярослава Куришка й усіх Героїв Небесної сотні, які віддали найцінніше – життя, відвойовуючи суверенність і демократію країни. Подякували захисникам і пообіцяли всіляко підтримувати родини загиблих героїв. Запросили бажаючих вклонитися й покласти квіти до підніжжя пам’ятника Небесної сотні та запалити лампадки.

Помітила, і це приємно вразило, що серед присутніх переважала молодь, на обличчях якої розуміння, що Батьківщину не обирають і її треба оберігати й цінувати, гордитися й любити.

Варто відзначити організаторів заходу, які  якнайповніше відтворили картинку тих історичних і водночас трагічних днів на Майдані.
209453151
209452959

 

 

 

209452755

Фото Василя СОСЮКА
Фото Василя СОСЮКА

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz