Допомагати людям і говорити правду

24 листопада Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», що передбачає роздержавлення преси: вихід органів влади й місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ.

Реформа, що є одним із зобов’язань України перед Радою Європи та якої так довго добивалися українські медійні організації, має як прихильників, так і противників серед майже 550 видань, що підлягають роздержавленню.

Чи радіємо ми, що дочекалися прийняття закону про роздержавлення друкованих засобів масової інформації? Є з цього приводу різні думки. Та, впевнена, що він вкрай необхідний. Хоча його варто було прийняти набагато раніше. Можливо, тоді так звана місцева преса мала б набагато більше шансів успішно реформуватися. Але сталося так, як сталося. Тож редакціям нині потрібно відходити від того, що їм хтось підкаже тему статті, оплатить комунальні чи поліграфічні послуги, виділить гроші на зарплату, а… значить і вимагатиме покірності. Можливо, не відкрито, але все ж вважатиме газету не власністю громади, члени якої в основному й утримують її, передплачуючи, а своєю (ми ж вам гроші виділяємо). Звичайно, побоювання є, адже колективам редакцій доведеться вирішувати низку питань щодо подальшої діяльності як фінансово-господарської, так і творчої. Проте, не все так страшно, а головне саме колектив вирішуватиме про що писати, як і коли, а читачі отримуватимуть достовірну, не прикрашену інформацію. На мою думку, нехай це буде правда, хоча гірка й болюча, але – ПРАВДА.

За останні роки країна змінилась, змінились люди, то чи можемо ми, журналісти, тупцювати на місці, заглядаючи в рот чиновникам, просити в них кошти на вирішення своїх проблем? Так, вони цьому будуть раді, але для редакції газети – це зашморг, що з кожним ковтком волі затягуватиметься тугіше. На власному гіркому досвіді переконалися в цьому. І тільки тому, що саме колектив був єдиним у відстоюванні своїх і прав передплатників на правдиву й достовірну інформацію, змогли вистояти перед чиновницьким свавіллям. Тому впевнені, що разом зможемо й успішно реформуватися. Адже фінансово не залежимо від владних співзасновників, і це вже добре.

 

Право на майбутнє

Саме право на майбутнє отримали місцеві газети з прийняттям закону про роздержавлення, вважають колеги-редактори з усієї України, які взяли участь у Всеукраїнській конференції редакторів комунальних друкованих засобів масової інформації «Реформа комунальної преси як вектор європейської інтеграції України. Дорожня карта та першочергові кроки», що відбулася 10 грудня в Києві. Захід пройшов у рамках проекту «Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження», що впроваджує НСЖУ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи у відповідності до спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». У заході взяли участь 150 редакторів комунальних ЗМІ з усієї України. Приїхали й із прифронтових районів Луганської та Донецької областей. Хоча в колег і є деяка засторога стосовно реформи ЗМІ, адже час, на який вона припала, нині дуже складний як економічно, так і психологічно, все ж усі впевнені, що реформуватися вкрай необхідно.

Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо, зазначив, що є дві категорії редакцій, які бажають долучитися до пілотного проекту: ті, які готові й можуть працювати вільно, або ті, хто вже не може жити зі своєю владою. І бажаючих потрапити в пілотний проект є дуже багато. Зокрема про це заявили всі редактори, присутні на конференції. «Готується» до роздержавлення й влада.

– Ми почали помічати факти, що деякі керівники хочуть спробувати звільнити тих чи інших редакторів із посад і таким чином провести сіру приватизацію, – наголосив Олег Наливайко та зазначив, що спільно з НСЖУ, медіа-організаціями слідкуватиме за такими проявами та звертатиметься у відповідні органи. Крім того, зазначив, що і для влади, і для газети це шанс стати рівноправними партнерами. Бо, на жаль, і зараз керівники державних адміністрацій і рад часто намагаються «прибрати» керівників ЗМІ, які їм просто не подобаються. Олег Наливайко наголосив, що попереду всіх чекає велика робота, зокрема, й над змінами до Закону, що передбачатимуть підтримку малої преси.

Керівник спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» Роман Шлапак зауважив:

– Ми, можливо, почали працювати трохи на випередження, але і такий тиск теж сприяв процесу ухвалення закону. Зараз є питання щодо того, як усе організувати в майбутньому, які механізми створити, щоб реформа впроваджувалася на практиці, щоб були враховані інтереси колективів.

За словами пана Шлапака, в рамках проекту також провели експертизу законопроекту, що засвідчила про необхідність вдосконалення законодавства. Підтвердила це й Ольга Червакова, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Запевнила присутніх, що зміни до закону, які готують разом із НСЖУ, народні депутати схвалять уже найближчим часом.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що спільною перемогою медіаспільноти можна вважати те, що прийнято той законопроект, який передбачає першочергове право колективів на управління газетою.

– Закон є за що критикувати, але маємо те, що відстоювала Спілка. Адже могли прийняти редакцію закону, що передбачала банкрутство газет і вільний продаж. Це наша спільна перемога. Як і те, що в процесі роздержавлення органи влади будуть позбавлені впливу на редакційну політику через призначення «своїх» редакторів, створення інших проблем для редакцій, права цензури, тиску, вичитки газет. Бо за останні часи така практика є в Україні. Звісно, майбутнє тривожне, воно залежить від готовності самої редакції, від злагодженості колективів. Розуміємо, що реформа запізніла. Бо за тих обставин, в які вона буде здійснюватися, редакції ідуть у процес роздержавлення ослаблені. В країні йде війна, криза, тож розраховувати на значні кошти від передплати чи реклами не доводиться. Вина політиків у тому, що затягнули процес роздержавлення, – наголосив Сергій Томіленко і запевнив, що НСЖУ надаватиме посильну допомогу й захист редакціям, щоб політики та чиновники не намагалися «вихопити» шматочок газети в процесі роздержавлення. Це буде також і юридичний захист, щоб спільними зусиллями боротися і захищати колективи.

Головний юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська зазначила: «Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» покликаний не знищити місцеву пресу, а реформувати її: заборонити органам влади та самоврядування бути засновниками/співзасновниками газет, перетворити комунальні підприємства-редакції в суб’єкти господарювання, засновниками яких будуть журналісти цих видань, встановлює обов’язок видавати місцеву газету. Забезпечення виходу локальних газет є головною метою закону. Так, НСЖУ ставить таку мету, щоб в Україні виходили локальні, тобто місцеві газети, щоб вони не були об’єднані в один-два великі холдинги, особливо із закордонними власниками – така проблема є, наприклад, у Польщі, де видавцями абсолютної більшості локальних газет є німецькі великі холдинги. У нас вони будуть тільки російські, бо жоден західний працювати як бізнес у нас не може фінансово».

Учасники Всеукраїнської конференції редакторів комунальної преси створили Асоціацію комунальної/місцевої преси та прийняли резолюцію, в якій зокрема йдеться: «Усвідомлюючи важливість для вітчизняної медіа-сфери процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та їх редакцій в умовах європейської інтеграції, звертаємось до: Глави держави Петра Порошенка з проханням підтримати нашу ініціативу щодо підписання схваленого учасниками конференції проекту Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»; Кабінету Міністрів України – забезпечити безумовне виконання вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», зокрема в частині прийняття підзаконних актів щодо державної підтримки преси, формування Зведеного списку видань для реформування, та вжити заходів щодо недопущення невмотивованого законодавством втручання у діяльність друкованих засобів масової інформації та їх редакцій, порушення мораторію на відчуження від редакцій державних і комунальних засобів масової інформації приміщень і майна, порушення прав трудових колективів редакцій; органів місцевого самоврядування – забезпечити виконання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» та забезпечити в установленому порядку укладання угод на висвітлення діяльності з реформованими друкованими засобами масової інформації та їх редакціями; Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України – вживати в установленому порядку всі необхідні заходи щодо додержання законодавства про реформування державних і комунальних засобів масової інформації.

 

Влада та газета – партнери!?

Газета «Сарненські новини» переступила 75-літній рубіж. Змінила декілька назв, але її добре впізнають читачі, які навіть у скрутні часи передплачують «районку», що прагне працювати саме для жителів краю. Тож тираж один із найбільших в області. На жаль, дуже добре розуміємо, що як і в інших редакціях він впаде і в нас. Адже значно погіршилось матеріальне становище населення.

Щиро вдячні вам, шановні читачі, за те, що з розумінням ставитесь до підвищення вартості передплати на районну газету й залишаєтесь із нами. І хоча час для змін нині не найкращий, прагнемо, щоб ви не розчарувались у «районці». Тому вже з нового року плануємо дещо змінитися. Це стосуватиметься насамперед наповнюваності газети. Відтак запрошуємо до діалогу. Пишіть нам свої побажання, критикуйте, пропонуйте теми й повідомляйте факти життя ваших громад. Як і нині, «Сарненські новини» – газета насамперед для людей і про людей. Заходьте на оновлений сайт видання. Незабаром і на ньому зможемо запропонувати вам різноманітні послуги…

Не додає фінансової стабільності й різке підвищення вартості поліграфічних і послуг на доставку газети «Укрпоштою», що зросла в рази. І, на жаль, про зменшення цін не йдеться. А якщо врахувати те, що і папір, і поліграфічні матеріали в Україні не виробляють, то й ціна на них залежить від коливання курсу іноземної валюти. Ось така ситуація.

Проте редакція самотужки забезпечує себе коштами, сплачуючи всі зобов’язання перед державою та вчасно виплачуючи працівникам заробітну плату. На співзасновників не покладаємося, можливо, через те, що не відчуваємо їх підтримки. До їх числа входять трудовий колектив, районна та міська ради й райдержадміністрація. Цьогоріч угоди на висвітлення своєї діяльності (у відповідності до чинного законодавства) з нами уклали районна та міська ради на загальну суму 100 тис. грн. Цього не вистачило б оплатити друк газети навіть за два місяці. А от від спроб впливати на редакційну політику влада так і не відмовилась. Тому колектив готовий до процесу роздержавлення, обговоривши його на зборах як журналістського, так і трудового колективів. Щодо того, як працюватимемо з владою, закон про роздержавлення передбачає саме партнерські стосунки через укладання угод.

 

Преса, що найближча до людей

Передбачати власне майбутнє – справа невдячна. Адже події нині розвиваються дуже стрімко. Тому й те, як житимемо в період реформ, важко сказати. А отже й розраховувати маємо тільки на себе. Як вижити в цей час газеті? Висловити це можна однією фразою: насправді титанічна робота колективу та громадських помічників. Прикро, але мушу констатувати, що основою виживання (крім передплати) комунальних газет нині є рекламна діяльність. Саме виживання. А як хотілося б сказати розвитку. Адже преса покликана бути джерелом достовірної інформації для громади, силою слова допомогти їй вирішувати наболілі проблеми, об’єднувати, вести за собою… А журналісти нині стають менеджерами, шукаючи не тільки цікаві теми, неординарних, талановитих людей, а й можливості заробити для колективу гроші.

Мова не йде про замовні матеріали, це явище не має права на існування в журналістиці, адже підриває саму основу професії. Звичайно, я не проти того, щоб заробляти, готуючи рекламні статті, але вважаю, що наші читачі, передплачуючи видання, хочуть перш за все, отримати максимум потрібної для себе інформації, цікавих змістовних публікацій, замальовок… І тут стикаємося ще з однією проблемою – кадровою. Заробітна плата випускника вузу, невелика, а от навантаження навпаки – величезне. І збільшити платню в комунальному ЗМІ не дозволяло чинне законодавство. Тому й не дуже охоче йдуть у «районки» молоді талановиті журналісти, шукаючи роботу там, де платять більше й працювати легше. Друковані засоби масової інформації ж вимагають відповідної підготовки й грамотності. Бо в газеті читається кожна буква, а це означає відповідальність.

Усе ж, реклама також має право жити. Бо і вона допомагає місцевим жителям вирішити їхні особисті й робочі проблеми. Щоб щось придбати чи продати, знайти роботу чи запропонувати її, до нас звертаються громадяни з усієї України. Але і тут все залежить від економічної стабільності в країні.

Журналісти «Сарненських новин» завжди уважно ставляться до листів, телефонних повідомлень, до людей, які приходять безпосередньо в редакцію. Адже часто, попоходивши різними інстанціями, стикнувшись із байдужістю чиновників, звертаються до нас, шукаючи справедливості, а значить довіряють. Тож чи можемо не виправдати таку довіру? У редакції успішно працює відділ економіки та соціального захисту населення, редактор якого часто стає тією останньою ниточкою для людини, яка зневірилась у тому, що може десь знайти справедливість і вирішити наболіле, або хоче, щоб її просто вислухали. І тут журналіст повинен бути ще й психологом. Звичайно, ми не всесильні, але маємо зробити так, щоб від нас відвідувачі виходили з почуттям того, що їх почули. Відтак дуже багато громадян, які звернулися за допомогою в редакцію, отримують її. Адже знаходимо можливість через запити, звернення до посадовців чи правоохоронних органів, юристів прискорити розв’язання того чи іншого питання, чи надати кваліфіковану відповідь. Є багато випадків, коли людина просить допомоги, але не хоче, щоб її проблема потрапила на газетні шпальти. Ідемо назустріч, бо розуміємо, як нині це потрібно простим громадянам. Прагнемо на гіркому досвіді ошуканих краян застерегти інших не повторити їхні помилки. Тож сторінка «Діалог: читач – газета» саме й готується за вашими листами, шановні читачі.

Впевнені, що попри всі негаразди нашого сьогодення, тільки разом зможемо жити й працювати, упевнено дивитися вперед. Тому залишайтеся з нами, передплатіть районну газету «Сарненські новини» на 2016 рік.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz