В Інтернеті, телефоні – скрізь шахраї

Чи не щодня в поліцію надходять повідомлення потерпілих громадян, які через шахрайські дії невідомих осіб позбулися своїх заощаджень.

Скажімо, у  2015 році правоохоронці зафіксували 1348 шахрайств, з яких за 1213 фактами відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Приміром, 30 грудня 75-річна рівнянка під приводом звільнення сина з поліції віддала шахраям 25 тисяч гривень. Як з’ясувала пізніше, син перебував удома цілий і неушкоджений. А в передноворічну ніч 72-річна жителька села Великий Житин Рівненського району власноручно винесла невідомому чоловіку 4600 доларів США. О 22 годині по стаціонарному телефону невідомий чоловік пояснив, що її син збив людину, яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потребує лікування. Тож пенсіонерка без вагань винесла потрібну суму до авто, що вже чекало біля будинку. І таких обманних схем чимало.

Оксана САЙЧИШИНА, старший інспектор відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Рівненській області, радить уникати будь-яких контактів із незнайомими особами та дає детальні роз’яснення щодо тих чи інших ситуацій, в які потрапляють довірливі громадяни.

– Пані Оксано, зловмисники часто дискредитують правоохоронні органи…

– Дійсно. Непоодинокі телефонні дзвінки, якими шахраї повідомляють жертві про те, що родичі, знайомі, друзі стали учасниками злочинних дій і затримані працівниками поліції. Здебільшого телефонують серед ночі, аби людина нечітко усвідомлювала, що відбувається, та ще й імітують голос людини, яка начебто потрапила в біду. Проте існує можливість залагодити ситуацію, щоб уникнути передбаченої законом суворої відповідальності. Дискредитуючи тим самим правоохоронні органи, аферисти вимагають передати особисто, переказати чи залишити у визначеному місці значну суму грошових коштів. На роздуми злочинці майже не залишають часу й наполягають на негайному прийнятті рішення про порятунок близьких від неіснуючої загрози.

– Мені якось повідомили, що я виграла домашній кінотеатр…

– Справді, використовують і такий прийом.  Зловмисник у телефонній розмові повідомляє про виграш цінного призу: дорогого мобільного телефону, золотих прикрас, побутової техніки, автомобіля тощо. Єдиною простою умовою для отримання призу є придбання карток поповнення абонентського рахунку на певну суму, розмір якої залежить від цінності виграної речі. Під впливом емоцій від гарної новини потерпілі поспішають у найближчий пункт продажу скретч-карток, стирають захисне покриття й легковажно диктують код поповнення зловмиснику, який після отримання бажаного вимикає телефон і знищує сім-карту, з якої відбувалося з’єднання.

– Останнім часом активізувались Інтернет-шахраї…

– Часто трапляютьбся випадки, коли спритники телефонують особам, які розмістили оголошення про продаж речей на ресурсах у мережі Інтернет. Щоб не викликати підозру і не виказати своїх справжніх намірів, шахраї розпитують про характеристики товару, просять зробити знижку й іншим чином входять у довіру. Після психологічної обробки злочинці висловлюють намір переказати продавцю гроші і пропонують використати банківську платіжну картку: власну, родичів чи знайомих. Зі слів зловмисника, для того, щоб він переказав на цю картку гроші, її необхідно вставити в банкомат чи термінал самообслуговування. Далі, за вказівками лиходіїв, потерпілий називає зміст смс-повідомлень із кодами підтвердження банківських операцій – і шахраї знімають із рахунку всі наявні кошти.

Придбання автотранспорту, нерухомості, земельних ділянок та й менш вартісних товарів у глобальній мережі завжди пов’язане з ризиком. Торгівля в Інтернеті стала надзвичайно розповсюдженим явищем, однак безпека таких правочинів залишається на низькому рівні. Особи зі злочинними намірами охоче приймають завдатки, оплату частинами чи в повному розмірі за виставлений на продаж товар, якого взагалі може не існувати. Шахраї проводять вибірку товарів, що користуються підвищеним попитом, і зазначають на них привабливо низьку ціну. Популярним у мережі способом шахрайства є також продаж неіснуючого товару вартістю декілька гривень. Ошукана особа, вважаючи завданий збиток дріб’язковим, не звертається до правоохоронців. Проте для зловмисника кількість невеликих надходжень згодом складається в кругленьку суму. Торгівля давно заполонила популярні соціальні мережі, де також не уникнути нечистих на руку користувачів.

– Торік у Сарнах трапився такий випадок: у жінки із банківської картки зняли значну суму. Телефонували нібито працівники банку.

– Щоб не викликати підозри, аферисти телефонують з міських номерів фіксованого зв’язку з кодом, приміром, 056, який відповідає Дніпропетровській області, де розташований центральний офіс одного з банків. Шахраї представляються представниками служби безпеки фінансової установи. Під приводом перевірки й уточнення особистих даних, виявлення осіб, які причетні до фінансування тероризму і сепаратизму в Україні, відміни неіснуючих банківських операцій з ознаками шахрайських дій злочинці випитують у потерпілих реквізити банківських карток, зміст смс-повідомлень, що надходять клієнтам. Отримавши необхідну інформацію, перераховують наявні на карткових рахунках гроші.

Усі названі дії містять ознаки складу злочину, передбаченого статтею 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень або позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тож, аби не стати черговою жертвою шахраїв, варто не робити поспішних вчинків, пам’ятати та дотримуватися елементарних правил, а правоохоронці, у свою чергу, зроблять усе, аби зловмисник поніс покарання.

– Що порадите нашим читачам?

– У жодному разі не повідомляйте нікому свої персональні дані та реквізити банківських рахунків, адже працівники банківських установ не проводять жодних операцій у телефонному режимі; у випадку продажу товару не повідомляйте зайвої особистої інформації, лише номер картки, на рахунку якої не повинно бути взагалі коштів, а ще краще – готівкою на домашню адресу чи поштове відділення; не перераховуйте гроші, поки не отримали замовлений товар; якщо ви загубили мобільний телефон або сім-карта перестала працювати, відразу ж заблокуйте прив’язані до цього номеру телефону банківські картки; ніколи не відчиняйте двері незнайомцям і нікому не показуйте, де зберігаєте гроші; у разі повідомлення про «полон» у відділі поліції, варто перевірити інформацію щодо свого родича, зателефонувавши на мобільний, при цьому запитайте про факти життя, які відомі лише вам; роз’яснюйте дітям, що не можна вступати в переговори з незнайомими людьми, а також давати їм цінні речі, зокрема мобільні телефони.

У разі надходження сумнівної інформації, пов’язаної із необхідністю перерахунку грошей, зверніться одразу до поліції за номером телефону 102.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz