Йорданська купіль у Любиковичах

2 (1)Здавна Новий рік і Різдво вважають абсолютно сімейними святами. Коли ще за багатим родинним столом зберуться  діти й онуки? Але це не стосується «третього празника – святого Водохреща».

Йорданська купіль щороку збирає все більше шанувальників, бажаючих зануритись в обійми такої холодної, але цілющої води у водоймах. Не оминула добра традиція й Любиковичі. Новообрана очільниця Любиковицької сільської ради Оксана Саванчук зуміла зацікавити цим  мало не всю громаду: на берег озера прийшли від старого до малого. Не зіпсували святкового настрою ні досить колючий морозець, ні сірі хмари, що ніяк не випускали сонця.

Звершив освячення води з молитвою «Во Иордане» настоятель місцевого Свято-Троїцького храму, отець Георгій. У словах священнослужителя лунали прохання міцного здоров’я для всіх вірян і миру для України. І на добрий знак першою купіль розпочала юна Вікторія Мойсюк, потім естафету підхопили сільський голова та керівники установ с. Любиковичі і, зрештою, всі сміливці. На урочистість завітали й учасники АТО. Уже демобілізовані бійці зцілювали зранену душу, просили захисту солдати, які перебувають у відпустках, а також тихо молилися ті хлопці, які тільки готуються їхати на схід країни.

Після занурення присутніх пригощали теплим трав’яним чаєм, українським кулішем, приготованим за старовинним поліським рецептом, бажаючі могли підбадьоритися гарячим глінтвейном. Варто зазначити, що віншування Водохреща такого масштабу Любиковичі ще не бачили. І, як сказала очільниця громади Оксана Саванчук у привітанні, цей день – «як ланцюжок єднання й миру для кожного жителя села», побажала віри й любові. Це перше велике торжество, організоване Оксаною Миколаївною, прекрасне й бездоганне, запалило в душах вогник, додало світла в такий тяжкий час. А як раділа дітвора печиву й шоколадним цукеркам! Від імені любиковичан до сільського голови зі словами вдячності звернулися хористи місцевого храму і, як заведено в нашій державі, разом заспівали «Многії літа».

Закінчуються новорічні свята, але рік щойно почався, а це нові віра й надія, що десь там, у небесній висоті, схилилася рука Господа над багатостраждальною землею, ім’я якій Україна.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz