Євросоюз: за і проти

євро-кЗараз часто в ЗМІ лунає інформація про євроінтеграцію України, вступ в Євросоюз, безвізовий режим. Але нам розказують тільки про його хороші сторони, а про погані ми не здогадуємося. І взагалі більшість жителів України мало знають про ЄС.

І найголовніше: чи нині готова наша країна до вступу в Євросоюз? Чи витримають наші одиничні заводи, фабрики та підприємства євроконкуренцію та євростандарти?

Швеція не входить у ЄС і живе набагато краще за багатьох членів Євросоюзу. Можливо, відповідь на питання кращого життя вирішить аж ніяк не Євросоюз. Відповідь на нього маємо шукати в собі, саме в нас уся причина й нам потрібно не в ЄС, а змінити систему та правила нашого життя на європейські!

Нещодавно повернувся з Польщі,  яка 11 років уже в ЄС. Працював на яблуках у пана Вєслава. І саме завдяки  йому дізнався багато чого цікавого про ЄС із його польського досвіду! А головне – не тільки хороше, а й ті проблеми, з якими зіштовхнулись поляки після вступу в Євросоюз. Саме те, про що більшість з них воліє мовчати, а натомість говорити, що в них усе добре, мовляв, українці ж їздять до нас на заробітки, якби було погано, то не їздили б.

«От ми, поляки, коли дізналися, що будемо в ЄС, зразу сказали, будемо відпочивати Європі, а ви, українці, зразу сказали, от будемо їздити на заробітки не тільки в Польщу, а й у Німеччину й узагалі по всьому ЄС. Але ні ми, ні ви не подумали, що було б набагато краще, якби в нашій країні створювали робочі місця й люди могли заробляти вдома й піднімати економіку своєї держави, а не тієї, де працюватимете!  До входу Польщі в ЄС з країни виїхало 300 тисяч поляків, після входу – 2 млн., і майже ніхто з них не повернувся.  Велику кількість заводів закрили, бо не витримали конкуренції  більш розвинутих країн Євросоюзу. Для прикладу, раніше польський трактор «Урсус» вартував 35-40 тисяч злотих. Німецькі трактори «ДжонДір», «Клас» та інші коштували 80 тисяч злотих. Але вони скинули ціну до 40 тисяч, і поляки перестали брати свої, а купують німецькі. Таким чином, наш тракторний завод зазнав збитків і підняв ціну.  Добре, що знайшли збут в Індії, але втратили польський ринок. Євросоюз при вході Польщі робив реформи, але ніхто не знав, чим же поляки віддаватимуть ті гроші, які вони дали на це. А гроші взяли з підняття податків і ПДВ з 7% до 22%. Збільшили пенсійний вік до 67 років чоловікам і жінкам. А раніше можеш вийти на пенсію лише тоді, якщо є 40 років робочого стажу».  Чи не це саме чекає нас?..

Але потрібно не забувати й про те, як Польща піднялась після вступу до ЄС. За підрахунками видання Puls Biznesu, з травня 2004 року Польща отримала від ЄС чистої допомоги на суму понад 336 млрд. євро, що майже дорівнює ВВП країни у 2013 році. Як зазначає газета, за ці гроші Польща могла б щодня (!!! – авт.) будувати 10 сучасних шкіл або 10 км автомагістралей. Приєднання до Євросоюзу відкрило польській молоді значні переваги навчання за кордоном: упродовж останньої декади можливостями освітньої програми Erasmus cкористалося 120 тис. поляків, що є одним із найвищих показників у Європі.

Цікавими є й суто економічні показники. Зокрема за 10 років у Польщі створено 2 млн. нових робочих місць, внаслідок чого безробіття за цей період впало на 9,5%: з 19,8% у 2003 році до 10,3% у 2013 році. При цьому мінімальна зарплата зросла удвічі – з 800 до 1,6 тис. злотих (380 євро), а середня – з 2,2 тис. до понад 3,6 тис. злотих (понад 850 євро).

Чи не найбільше від членства в ЄС виграли аграрії та переробна промисловість, які, свого часу, більше за всіх виступали проти вступу до спільноти. Зокрема за 10 років прибутки польських аграріїв виросли втричі (з 4,1 млрд. євро у 2003 році до 20 млрд. євро у 2013 році), а польське село отримало від Брюсселя 29 млрд. євро у вигляді різноманітної допомоги. Завдяки членству в ЄС сільське господарство та переробна промисловість країни стали сучасними та конкурентними на європейському ринку. Польща не лише не втратила, але й вийшла на перші ролі в спільноті з багатьох напрямків. Вона посідає в ЄС перше місце з вирощування яблук, друге – з жита і картоплі, третє – з буряків і ріпаку, також на перших позиціях із виробництва пшениці, молока та м’яса.

У звіті МЗС Польщі йдеться й про низку негативних наслідків від членства країни в ЄС, але вони здебільшого стосуються органів влади, ніж простих громадян. Чи не найбільшим мінусом став, як підкреслило польське МЗС, «неоднозначний ефект міграції». Відкриття кордонів не лише створило нові туристичні горизонти, але й призвело до різкого зростання трудової міграції, а отже, виїзду за кордон у пошуках кращого життя сотень тисяч молодих поляків.

Серед позитивів – також зростання безпосередніх закордонних інвестицій. Рекордним у цій сфері був 2007 рік, коли в польську економіку інвестували 16,6 млрд. євро. Так, у поляків можна купити дешево машину, трактор, є умови для розвитку та підтримки сільського господарства й селян. І всі ми розуміємо, наскільки Польща піднялась після вступу в ЄС, але чи буде так із нами? А що є нині в Україні? Пара застарілих заводів і фабрик. Масове безробіття і низькі стандарти якості. Наша країна зараз не готова до Євросоюзу, ми майже нічого не можемо представити ЄС, і більшість тих заводів, підприємств, котрі залишились, з них не витримає конкуренції з європейськими гігантами, які можуть зменшити ціну, аби їх позбутись. Наш аграрний сектор  понесе великі збитки, бо ту кількість продукції, що він має, скоротять і обтяжать лімітами. Найгірше, що з входом в ЄС втратимо свою свободу, бо не зможемо самі вирішувати  важливих питань. Усе вирішуватиме Євросоюз. Так, нам потрібно рухатись до Європи, але якщо входити в ЄС, то на умовах Німеччини, Франції й Англії, а не бути  частиною землі, як Польща, і щоб за нас усе вирішував хтось. Євросоюз зараз переповнений, у ньому багато країн, які тягнуть його на дно. Це і Греція, і Румунія, і багато інших.

Рухатися до Росії – це два кроки назад, бо в Європі діє верховенство права, суд  і прозорість, набагато менший рівень корупції. А Росія – це  ще більш корумпована країна, ніж ми, де діють свої неписані закони, корупція, хабарництво. Нам потрібно рухатися до цивілізованої Європи,  а не до  радянської Росії. Але зараз ми для Європи – тільки ринок збуту. Коли б ми почали відроджувати і створювати нові заводи, сучасні підприємства, фабрики, робочі місця, то могли б конкурувати з європейськими країнами, підтягнутися до їхніх стандартів.

Але найкраще для нас було б не Євросоюз чи Росія, Америка, а самостійно розвиватись і вести торгівлю з тим самим Євросоюзом і не тільки. Навіщо нам залежати від когось? Коли нам говорять про ЄС, більшість українців думає, що вони прийдуть, усе пороблять, дадуть гроші, бо дуже хочуть нам допомогти. А може, їм просто вигідно, щоб ми стали для них новим ринком збуту, дешевою робочою силою. Але майже ніхто не думає, де братиме гроші Євросоюз, і кому їх доведеться віддавати, і як? А просто піднімуть ціни, пенсійний вік, податки, тарифи. Однак зарплати чому не піднімають?

Для прикладу, щоб українцям платити набагато менше за дешеві вживані легкові автомобілі з Європи, потрібно не входити в ЄС, а зняти мито на кордоні, принаймні зменшити його в декілька разів. І проблема буде вирішена. Але найголовніше, щоб відкривали нові робочі місця для людей і вони мали змогу заробити гроші вдома. Тому ЄС несе великі інвестиції в нашу державу. Але якби влада сама створювала умови для інвесторів, не потрібно було б спільноти, вони б самі розміщували свій бізнес в Україні.

Це комплекс нашої нації – ми постійно хочемо, щоб нами хтось керував, але чому б самим не керувати у себе вдома й навести лад? Навіщо нам, щоб хтось нами маніпулював, правив? Знаємо з історії, що ми були під  поляками, росіянами, татарами, німцями й ще багато під чиєю владою з чужих країн. Та розуміємо, що в хаті має бути свій господар, який би її будував, доглядав, беріг та охороняв. А не прийшов, пожив, розвалив її, гроші заробив – і втік до себе! І саме через це наші діди й прадіди боролись, щоб ми були вільні, бо бути під чужими правителями – це бути постійно рабом у себе в хаті!

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz