А синам співає колискові

DSC_1607Наталія Пупко бездоганно знає історію своєї родини, пращури якої в далекі часи прокладали залізничну колію в Сарнах. Корінна місцева мешканка – молода багатодітна мама. Разом із чоловіком Андрієм виховують трьох синів.

Чотирнадцятилітній Артем навчається в Сарненському районному ліцеї «Лідер». Можна впевнено сказати, що хлопчина пішов слідами Наталії. Бере активну участь у художній самодіяльності, заходах що відбуваються в районному Будинку культури, гарний декламатор. Окрім того, закінчив Сарненську дитячу музичну школу по класу баяна. А Роман і Ярослав, шести й чотирьох років, відвідують дитячий садочок «Дзвіночок», де мама працює вчителем музики.

Намагалася змалечку забезпечити їх усім для гармонійного розвитку. Часом навіть на шкоду сімейному бюджету, купувала найкращі дитячі книжки, а засинали синочки під матусині колискові. А чи багато сучасних мам їх знають?

Це тепер майже все можна придбати в магазинах. Наталія Анатоліївна для своїх хлопчиків, організовуючи свято чи в день їх іменин, вирізала великі кольорові літери, готувала плакати з побажаннями, кольорові кульки. І не тільки, щоб прищепити їм почуття прекрасного, а в першу чергу показати, що їх люблять тато й мама, бажають добра. Дуже хоче, аби вони це відчули, а ще виросли хорошими людьми, які шануватимуть українські традиції та звичаї, любитимуть рідну Україну, вона ж у нас одна. Цьому навчає і вихованців ДНЗ «Дзвіночок».

Наталія Пупко трудиться в дошкільному навчальному закладі з періоду, коли вирішувалося чи взагалі він функціонуватиме. На щастя батьків, малечі та працівників, «Дзвіночок» живе, а діти в ньому радісні й талановиті. Хоча порівнюючи з тими, яких років десять тому приводили сюди за руку, зараз розкутіші й самостійні. Одно слово, комп’ютер у ранньому віці не приносить користі. Колись малеча була слухнянішою.

Учитель музики – творча людина. Тож жодне свято чи розвага тут не відбуваються без його участі. Підготовка сценаріїв, вивчення пісеньок і танцювальних рухів, драматизація казок та інсценівок, оформлення залу для театралізованого дійства – ще не повний перелік її обов’язків. Безперечно, велика роль і вихователів, які допомагають Наталії. Переймається проблемами й завідувачка Алла Канська, яка всі справи обов’язково доводить до кінця. Важко, скажімо, зараз із костюмами, що необхідні не тільки дітям, а й педагогам під час свят. На все потрібні кошти.

На формування особистості Наталії Пупко вплинули батьки, особливо мама. Світлана Булда – дуже мудра й світла людина. Вона підтримує доньку й усіх, хто потребує допомоги, в будь-якій ситуації. Саме вона прищепила їй любов до рідної землі, української мови, пісні, повагу до старших. Наталія тепер так само намагається будувати стосунки у власній родині – це відповідальність один за одного, допомога й повага. Насамперед навчає цьому старшого Артема, адже справжній чоловік не повинен кидати жодну розпочату справу на півдорозі. Молодші тягнуться за братом. Хоча вдома й дитсадочку роботи вистачає, але Наталія знаходить час і на свої захоплення. Ще навчаючись у Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка, у старших класах співала у вокальному ансамблі під керівництвом Миколи Угрина. Здобуваючи вищу освіту у Рівненському державному гуманітарному університеті, була учасником двох колективів – вокального й народного. Серед них – ансамблю пісні й танцю «Живограй» (художній керівник – заслужений працівник культури України Андрій Пастушенко). А повернувшись у Сарни, поповнила колектив аматорського вокального гурту «Мереживо» міського Будинку культури під керівництвом Ірини Довгалюк.

Світ нині неспокійний, неоголошена війна зачепила не тільки Україну. В цей час важливо, щоб люди сповідували справжні християнські цінності, любили один одного, розмірковує молода жінка. Дякує Богу за свою сім’ю, чоловікові – за підтримку й розуміння, адже подеколи затримується на репетиціях.  Що не кажіть, але подружжю необхідна й певна частка свободи, акцентує мою увагу співрозмовниця. Здавалося б, це суперечить розумінню родини, де все має бути спільним і єдиним. Насправді, попри те, що мужчина вступаючи в шлюб, здобуває статус чоловіка й батька, а жінка, відповідно, дружини й матері, в першу чергу обоє залишаються особистостями. А індивідуму потрібно іноді приділяти час собі, без шкоди для родини. За словами Наталії, якщо між батьками панує взаєморозуміння, діти навчаються від них принципів взаємин, що закладатимуть у свої майбутні сім’ї.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz