«Небесну сотню, Господи, прийми»

небесна 16Вшануй хвилиною мовчання, вкраїнцю, тих, що полягли. Вони за тим злетіли в небо, щоб в мирі й щасті ми жили…

Вони не думали про те, що можуть загинути, а тільки знали, що так, як є в Україні, далі бути не може… Герої Небесної сотні – прості люди: не депутати, не політики, не начальники. У вирішальний час вони не змогли байдуже сидіти біля телевізора й спокійно дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.

Наближається трагічна дата для нашої держави. Здається, тільки вчора в небо злетіли душі ангелів, які кинули виклик злочинній владі, а вже минає два роки з дня протистоянь на вулиці Інститутській, внаслідок яких українська родина втратила 106 людей, а 55 активістів Майдану досі залишаються зниклими безвісти. З нагоди вшанування незабутніх героїв у Сарненській районній бібліотеці провели вечір пам’яті «Герої не вмирають… Просто йдуть…». На захід зібралися громадські активісти, учнівська юнь Сарн. У затишній залі, прикрашеній елементами державної та народної символіки, дійство розпочала провідний бібліотекар Тетяна Лимонова, пригадавши ті горезвісні дні та патріотичний вчинок співвітчизників, які поклали життя заради рідної країни. Запропонувала присутнім вшанувати хвилиною мовчання героїв Небесної сотні та земляків, які полягли в нерівній боротьбі з окупантами на сході держави. Тетяна Костянтинівна, перш за все, акцентувала увагу на щирій патріотичності, щоб молоде покоління пам’ятало про їх подвиг і так само любило Батьківщину. Адже Майдан показав, як українці в боротьбі за свободу й оновлення країни віддали життя. І віддали його найкращі, більшість із яких молоді, сильні, розумні… Вони тільки починали жити, а їхні душі вже на небесах.

Усі розповіді супроводжувалися показами слайдів, відеороликів, фотографій на мультимедійній дошці. А ще присутніх ознайомили зі стендом, на якому виставлені нові книги, друкована література стосовно трагічних лютневих подій. Переглянули документальний фільм про Майдан. У кадрах також показали, як Українська національна спільнота із закордоння, відчуваючи духовний зв’язок із нами, висловила підтримку. На зустрічі прочитали багато поезії, почули пісні в супроводі кліпів, присвячених Небесній сотні, спогади волонтерів, що проймали до сліз.

Як і студентство на Майдані, так і нинішні учні небайдужі до тих подій, загалом до долі України. Принаймні це побачила на вечорі пам’яті. А закінчили зустріч прекрасними молитовним словами: «Молюся за Тебе, моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожную матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу в серцях наших спинить! Молюсь, щоб людину почула людина, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи Україну!».

DSC_1817
Фото Василя СОСЮКА

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz