«Щоб дійсно господарювати, треба хист і розум мати»

Белеля-к (1)Якщо бували в ДП «Сарненський лісгосп», ці слова могли прочитати на одному з інформаційних стендів, розміщених на першому поверсі. На підприємстві працюють саме ті люди, які вміють хазяйнувати. А очолює його відповідальний керівник і справжній фахівець лісового господарства Сергій БЕЛЕЛЯ.

З ним ведемо мову про перспективи та долю життєво важливої та чи не єдиної галузі, що дивом поки що залишилася в державній власності:

– Сергію Олександровичу, впродовж останніх років у засобах масової інформації з’являються публікації негативного характеру щодо діяльності лісових господарств, що думаєте з цього приводу?

– Просто комусь вони цікаві як ресурс. Тож багато лісоводів висловлюють думку, що Державне агентство лісових ресурсів України доцільно було б назвати Держагентством лісового господарства (замінивши слово «ресурси»). Раніше керівник галузі перебував у складі уряду, що свідчило про її важливість у народногосподарському комплексі України. А тепер агентство – лише в складі Міністерства АПК. Не варто забувати про лісівничу, екологічну, соціальну й економічну функції, що поєднує в собі господарська діяльність підприємства, а не просто думати тільки про ресурси. Наприклад, видобули в кар’єрі камінь і залишили після себе озеро (в кращому випадку). Викопали торф і забули про ями… А лісова галузь – специфічна. При правильному розумному підході до ведення лісового господарства матимемо постійне лісокористування. А мета негативних публікацій у пресі – не тільки заплямувати працівників галузі, а й довести, що приватна модель хазяйнування ефективніша за нинішню державну.

– А насправді?

– Наш колектив завжди був і залишається відкритим у своїй діяльності для суспільства. І підхід до справи в нас один – лісівничий. Скажімо, до господарських рубок можемо запросити всіх охочих. Із четвертого кварталу 2015 року ДП «Сарненський лісгосп» першим в області оприлюднив усі лісорубні квитки на проведення рубок у насадженнях, розміщуючи інформацію на сайті Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Усе це зробили з метою прозорості й публічності. Відповідно до запланованих лісовпорядкуванням заходів проводимо лісогосподарські та головного користування. А згідно з санітарно-оздоровчими заходами – вибіркові та суцільно-санітарні рубки в деревостанах, що втрачають свої властивості. Для достовірності призначення таких рубок співпрацюємо зі спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист».

– Сергію Олександровичу, кажуть, лісівник – це більше, ніж професія. А як щодо професійності?

– Акцентую увагу, що в ДП «Сарненський лісгосп» працюють люди з високим професійним рівнем. Так, керівників із фаховою освітою в господарстві 95,5%, інженерів – 85,7%, фахівців – 87,6%, робітників, які мають відповідну освіту, – 92,6%, а в загальному цей відсоток становить 90,3. Тож дуже хотілося б, щоб фахівців поважали й інші. Адже якщо в мене, скажімо, немає педагогічної чи медичної освіти, то не намагаюсь давати поради вчителям чи медикам. А вчити, як треба господарювати в лісі чомусь намагається будь хто.

– Завершується монтаж сучасного лісопильного заводу у Костополі, створеного за європейським зразком. Це наймасштабніший проект, що нині реалізують в області. Коли заговорили про подібний у Сарнах, окремі активісти стали на заваді формальних дозволів. Що думаєте з цього приводу?

Такі проекти, як «Українські лісопильні», потрібні. Дуже важливо, щоб він запрацював, адже від примітивного вивезення українського ресурсу потрібно відмовлятися. Ми – не за експорт, а за справедливі ціни на лісопродукцію, стабільну зайнятість, робочі місця, достойні зарплати, прозорі податки, а також розвиток глибокої переробки деревини аж до виготовлення кінцевих продуктів споживання (меблів, вагонки, дощок для підлоги тощо). Схвалюю роботу тих місцевих приватних підприємців, які виробляють дуже гарне та якісне дороге умеблювання з натуральної деревини. У черзі до них стоять і столичні клієнти.

– Сергію Олександровичу, ДП «Сарненський лісгосп» на повному госпрозрахунку і одне з найбільших платників податків у районі. Окрім того, не стоїть осторонь соціальних проблем краю. Назвіть декілька цифр, будь ласка.

– Якщо проаналізувати сплату податків лісгоспом за 2014-2015 роки в місцевий бюджет, то вони становлять 4345,8 тис. грн. (2014) і 6688,8 тис. грн. (2015). Усього до зведеного бюджету сплатили відповідно 13,6 і 19,0 млн. грн. А єдиного соціального внеску заплатили 6281,7 тис. грн. у 2014 році, торік – 10736,3 тис. грн. Ці показники свідчать про високу державницьку позицію сарненських лісівників.

Нині лісоводів України хвилює проблема бюджетного фінансування галузі, особливо півдня та сходу. Болить душа не тільки за свій колектив, а й усю галузь.

– Сергію Олександровичу, в які моменти відчуваєте справжнє задоволення?

– Коли кожному своєму працівникові можу щиро потиснути руку й побачити в очах радість і втіху.

– Дякую Вам за інтерв’ю.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz