Весняні сподівання лісівників

ЗдаєDSCF3054ться лише недавно в ДП «Сарненський лісгосп» підбили підсумки роботи за минулий рік, а вже промайнуло трохи більше місяця. І от знову зібралися лісівники разом на технічну раду під головуванням директора підприємства Сергія Белелі.

Обговорили низку питань, серед яких і нові технології в лісогосподарському виробництві.

Про початок лісокультурної кампанії 2016 року та підготовку до пожежонебезпечного періоду вели мову інженери: з лісовідновлення – Ольга Глодовська, охорони й захисту лісу – Руслан Корж. Зазначу, що новачків серед спеціалістів у лісгоспі немає, тож і знань їм не позичати. На поготові 7 пожежних автомобілів, 4 бочки з трактором МТЗ, є 70 обприскувачів, у достатній кількості інший протипожежний інвентар. Не змінив думку директор і щодо призначення шлагбаумів. За зразок навів Костопільський лісгосп, працівники якого на всіх основних дорогах поставили металеві шлагбауми, забетонували їх і закрили на замок. Саме так перешкода виконує основну функцію – забороняє в’їзд у ліс в пожежонебезпечний період.

Про виконання всіх лісогосподарських рубок і запланованих заходів на перший квартал інформував інженер лісового господарства Анатолій Шкодич. Нагадав санітарні правила й наголосив на своєчасному вивезенні деревини. А от вивчити насадження, що всихають, встановити причини цього явища й надати рекомендації зможуть науковці, які вже побували в Сарненському лісгоспі на запрошення директора. Сергій Белеля неодноразово наголошував, що вчені повинні сказати своє слово.

Загалом керівник переконаний, що фахівці лісгоспу мають вивчати все передове в галузі лісового господарства не тільки України, а й світу. І якщо є доцільність новинки впроваджувати у виробництво, то обов’язково це робити. Адже сьогодні вже ніхто не задумується над тим, що сарненські лісівники одними з перших в Україні поставили датчики контролю палива й gps-треки, якими обладнали майже 90 відсотків транспортних засобів підприємства, запровадили комплексне  відеоспостереження. Для спеціалізованих ланок із відводу насаджень у рубку в числі перших придбали електронні вилки, дальноміри, висотоміри, ноутбуки з повним програмним забезпеченням, укомплектовували наборами інструментів для самостійної роботи. Цьогоріч закупили роторну дорожню косарку для догляду за узбіччями новозбудованих лісових доріг. І пріоритет нововведень – ефективне лісове господарство.

Понад годину на техраді слухали запрошеного гостя, інженера лісового господарства, в минулому таксатора Юрія Вовчанського, який запропонував присутнім власні напрацювання. Його програма полегшує роботу в лісі майстрам лісу, помічникам, лісничим й інженерам лісгоспу. Значно спрощує й геодезичні роботи, визначення в натурі виділів, їх зйомку, висвітлення на екрані таксаційної характеристики конкретного й суміжних виділів. Камеральні роботи зводять до підключення смартфону до персонального комп’ютера та друку матеріалів на принтері. Успіх і перевага цієї програми в тому, що її створив лісівник за фахом. Програмний додаток, що пропонує Юрій Вовчанський, який дозволяє спеціалісту лісового господарства виконувати накладку геодезичної зйомки безпосередньо на цифровій карті, що надане для цього Ліспроект. При цьому під карту підкладена космічна зйомка місцевості.

А з виробничою програмою на березень 2016 року ознайомив працівників головний інженер ДП «Сарненський лісгосп» Олег Дибач. Подякував за роботу в лютому й акцентував увагу на недоліках, детально зупинився на відсортуванні низькотоварної деревини. Після завершення теоретичної частини, присутні вирушили запланованим маршрутом у Карпилівське лісництво.

 

Побачили на практиці

ДП «Сарненський лісгосп» у складних економічних умовах не збавляє темпів у роботі. Побачене й почуте під час поїздки в Карпилівське лісництво підтвердило, що лише комплексний підхід до ведення лісового господарства дає бажаний результат.

Отож першою зупинкою на маршруті стала ошатна садиба лісництва — в усьому відчувалася дбайлива рука господаря. Приємне враження на гостей справила його територія. Оглянули пожежний автомобіль та інвентар для гасіння загорянь. Лісничий Карпилівського лісництва Валерій Власюк показав котельню з піролізним котлом, економним, надійним і простим в експлуатації. Якщо казати про культуру виробництва, то є навіть телевізор.

Сьогодні Карпилівське лісництво – справжній європейський котедж. А ремонт починався із заміни покрівлі, розповів директор ДП «Сарненський лісгосп» Сергій Белеля. Тепер тут на першому поверсі і кабінет лісничого, і бухгалтерія, і простора кімната для майстрів лісу та зручний санвузол, а на другому – готова службова квартира для фахівця з лісництва. Звернули увагу й на естетичне оформлення будівлі.

Проїжджаючи лісовими дорогами, найбільше зупинялися біля лісових культур різних років насадження. Обмінювалися думками щодо якості підготовки грунту, ширини міжрядь, кроку посадки, схем змішування, використання чагарників. Жвава дискусія між спеціалістами проходила з питань природного поновлення та сприяння йому. Розмірковуючи про лісовідновлення, Сергій Белеля наголосив, що необхідно йти європейським шляхом, збільшуючи обсяги природного відновлення, при цьому не забуваючи про необхідність своєчасних доглядів.

Можливо, пройде час і створення лісових культур (штучне лісовідновлення) буде мізерним. У Європі роблять ставку на природні лісовідновлення. Хоча є різні точки зору з цього приводу науковців і практиків. З одного боку, місцевий сіянець дуже відрізнятиметься в перший рік росту від того, що посадили штучно. Насамперед зовнішнім виглядом, життєздатністю та енергією росту. З іншого, на думку багатьох лісоводів, чимало самосіву з часом пропадає. Тож саме такі практичні семінари, що проводить Сарненський лісгосп, дуже корисні, адже можна відслідкувати зміни на практиці, а не тільки обговорювати їх теоретично.

Цьогоріч у кожному лісництві окремо відпрацюють різні експериментальні схеми з лісовідновлення. А саме використають комбіновані методи лісовідновлення, що включатимуть посів, посадку з різним кроком, природне поновлення та сприяння природному поновленню. Цей експеримент дозволить фахівцям через 5-7 років зробити певні висновки з питань практичного лісовідновлення. Набутим досвідом зможуть поділитися з іншими колегами й навчати молодь, яка приходить на роботу. Якщо не експериментувати, то теоретично розповідати про лісовідновлення можуть усі, каже Сергій Белеля, але показати, як усе відбувається на практиці, зробити порівняння, не буде де й кому.

Оглянули ділянку віком 78 років. І хоча насадження, що перейшли 50-літній рубіж, не надто вражає коренева губка, тут її помітили. Тож запросили сюди науковців, аби не тільки подискутувати з цього приводу, а й отримати їхні пояснення й рекомендації.

Побували на ділянці суцільної санітарної рубки, включеної в рахунок головного користування. Зрозуміло, що насадження ослаблюються через різні причини. В першу чергу відбуваються кліматичні зміни: надзвичайно спекотне літо з мінімальною кількістю опадів. І в цьому випадку дереву, що росте, необхідної кількості вологи не завжди вистачає. Шкідники, зазвичай, насамперед заселяють ослаблені, нищать їх. Як наслідок, деревина втрачає якість і гине. На жаль, найефективніший метод боротьби – санітарна рубка. І навіть вибіркові санітарні рубки досить часто тільки відтерміновують суцільні, при яких видаляють групи дерев, заселених шкідниками та хворобами. Своєчасне виявлення їх осередків обгрунтоване призначення насаджень у рубку запобігають можливим фінансовим втратам підприємства.

Наступна зупинка – тимчасовий лісовий розсадник. Вражає чимала кількість сіянців сосни звичайної. Спеціалісти обмінялись думками про якість вирощеного посадкового матеріалу. Спеціалісти поділилися думками щодо агротехніки вирощування посадкового матеріалу з використанням вологонакопичувачів, препаратів проти хвороб сіянців і застосування добрив. Не забули й про старий дідівський метод – використання попелу.

Інженер із лісовідновлення Ольга Глодовська наголосила учасникам наради на необхідності передпосадкового обробітку кореневої системи сіянців гелем MaxiMarin-антихрущ (лісгосп закупив у достатній кількості). Досвід його застосування в господарстві є, і результати відчутні.

У лісових масивах побачили, як облаштований мінералізований протипожежний розрив, що запобігає поширенню можливої лісової пожежі. Наголосили на догляді за ними, виконанні завдань із облаштування протипожежних смуг, догляді за існуючими, а також благоустрої рекреаційних ділянок.

Незапланована зупинка на площі 1,3 га у Карпилівському лісництві – тепер майже історична пам’ятка. Ці культури понад 10 років тому посадив майстер лісу Валерій Степанець з трьома синами. До речі, один із них, Сергій, працює старшим майстром лісу в Руднянському лісництві.

Практичний семінар для лісівників Сарненщини став дуже корисним, за що подякували організаторам і лісничому Карпилівського лісництва Валерію Власюку.

DSCF3042 (1)
Фото Марії КУЗЬМИЧ

DSCF3044 DSCF3060 DSCF3054

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz