Війна – біда…

В Україні триває війна. І неважливо, як її називають – гібридна чи АТО, результат від неї той самий, що й від усіх конфліктів: розруха міст і сіл, смерті воїнів і мирних жителів. Гинуть за омріяну віками незалежність справжні патріоти України і набивають мільйонами доларів кишені ті, кому війна – один із видів  вигідного заробітку.

Давня приказка «Коли пани б’ються – у мужиків лоби тріщать» – на жаль, діє і в нині. Про те, що спричинило військовий конфлікт між Росією та Україною свого часу історики напишуть дисертації, письменники – історичні книги, а кінематографісти знімуть фільми. Але й тоді, мабуть, не буде одностайної думки про нинішні події. Минуло вже понад 77 років від початку Другої світової війни, в якій ідеологи комунізму та нацизму силою зброї намагалися довести людству, що їх ідеї правильні, а розбіжності в оцінках тих далеких подій є і досі. Тож покладання квітів до військових меморіалів із нагоди початку Другої світової війни для одних – поминання безневинно загиблих, для інших – пережиток минулого з його показухою, а не справжнє вшанування тих, хто на власних плечах виніс тягар воєнного лихоліття.

Сарненські ветерани війни, представники влади й громадськості 22 червня на меморіалі Солдатської слави згадали страшні часи початку війни, хвилиною мовчання вшанували загиблих і поклали до пам’ятника квіти.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz