Народжена вільною

Для Тетяни ДРИГАНЕЦЬ-ОБРАДОВАНОЇ День Незалежності – велике свято з багатьох причин. Найголовнішою називає любов до України.

Бо як можна не любити свою землю, на якій виріс, не помічати, скільки тут гарних людей, визначних природних і пам’яток культури, які в нас видатні люди, про яких треба знати й розповідати іншим? Також можливість відкрито, вголос говорити і собі, і світові, що ти – українець, що в тебе є держава, що можеш гордитися своєю територією, країною, народом.

А що таке незалежність? Це приблизно як підліток порівнює юнака, який вперше поїхав вчитися до великого міста. Він опиняється без батьків, родинної опіки сам на сам, не усвідомлює того, що от ця самостійність, яку здобув, не просто позбавлення від якогось тиску, а, насамперед, відповідальність за власну долю. Так само з українцями. Вони почали за своє щастя відповідати самі.

Тетяна відзначає день народження в День Незалежності. Тому для неї це завжди подвійне свято. Її дядько, вчитель географії Анатолій Карпюк, завжди акцентував увагу на тому, що вона народилася у вільній державі. Цьогоріч справлятиме 19-річчя, але найбільше запам’ятала шістнадцятий день народження, коли на площі в райцентрі урочисто отримала паспорт громадянина України.

Тетяна навчається на останньому, третьому курсі Костопільського медичного коледжу, майбутня акушерка. Студентка вже побувала на практиці в пологовому відділенні й жіночій консультації КЗ «Сарненська ЦРЛ». Спочатку вчитися було дуже важко. Незвична термінологія, латинська мова. Якщо раніше любила читати художню літературу, намагалася щось в’язати, то в коледжі на захоплення не вистачало часу. До речі, разом із мамою, Валентиною Володимирівною, сплели чимало виробів гачком зі стрічок, які можна побачити в їхній оселі. Вдячна мамі й бабусі, які оплачують навчання в медичному закладі. А воно недешеве – понад 7 тис. грн. за рік, окрім того, 1125 грн. треба сплатити за гуртожиток, де в кімнаті мешкає ще з трьома дівчатками. Нещодавно зробили там ремонт.

Тетяна Дриганець-Обрадована майбутню професію уявляє як народження нового життя. Воно, розмірковує, може бути зі світлим або темним волоссям, але обов’язково з посмішкою. Фах медичного працівника вибрала не випадково. Ще змалку пам’ятає, як часто хворів дідусь (нині покійний), тож завжди допомагала бабусі, яка робила йому перев’язки, уколи. Дівчина мріє про подорожі, їй дуже хотілося б побувати в Єгипті чи поїхати в Туреччину. Коли ж поцікавилась у неї, який подарунок бажає отримати на день народження, відповіла: «Нічого матеріального, аби рідні були здорові й настав мир в Україні».

Брат Андрій цьогоріч закінчив дев’ятий клас Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів і навчатиметься в ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», здобуватиме професію електрика. Від сестри отримує напутні поради.

Тетяна вірить у долю, що вже тричі зводила її з хлопцем, за якого нині збирається заміж. На весілля, за українською традицією, сама й рушник вишивала. Богдан, добрий, працьовитий, подобався їй ще в школі, коли навчалась у 8 класі. Тоді вперше одинадцятикласник, який був ді-джеєм, підійшов до неї, щоб запросити на танець. Дуже йому сподобався вірш про маму, що дівчина читала на шкільному вечорі. Молоді люди то зустрічались, то не бачились упродовж довгого періоду, вирішивши, що не пара один одному, аж поки Богдан запропонував їй руку й серце.

Розмовляючи, знову повернулися до теми Дня Незалежності, що є особливим у житті юнки. Знаєте, зауважила по-дорослому, у кожному селі є храмовий празник. За традицією, всі люди збираються, накривають столи. Тож і День Незалежності має стати таким святом для всієї України, тому що незалежність – це теж певна духовна категорія. І коли кожна людина ставитиметься до цього саме так, як до частинки чогось духовного, то це буде дуже добре. Це один із найкращих способів показати, що ми любимо Україну. Головне – любити свою землю просто тому, що вона твоя, як сім’я, перше кохання. Якщо кожен відчує це свято у своєму серці, родині, і це буде справжнє піднесення, натхнення, то, безумовно, воно проявиться на національному рівні. І не обов’язково для цього влаштовувати масштабні шоу чи святкування.

Насамкінець Тетяна побажала всім побільше позитиву. Тому що дуже засмучена, коли чує, що люди, які, наприклад, виїжджають за кордон, потім повертаються й починають розказувати, як там дуже гарно, а в нас усе так погано: економіка, дороги. Її це завжди дуже ображає, тому що не можна зациклюватися тільки на негативі, який, звичайно, є, його не можна не бачити, але з ним треба боротися. Побажала також бути сильними й вірити у власні сили, щоб могли так само, як зараз мешканці інших держав на світовому рівні, з гордістю сказати: я – українець!

Незалежність – це не просто красиве слово, ознака того, що ми стали самостійними й на нас відразу добробут повинен упасти з неба. Незалежність – це відповідальність за власну долю. Це дуже непросто.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz