За професією бібліотекар, за покликанням – майстриня

З бібліотекою та її працівниками маємо справу з перших днів свого перебування в школі. Терплячі, уважні, дбайливі бібліотекарі прищеплюють нам любов до книг.

Ще зі шкільних літ пам’ятаю їх повчання: книги потрібно берегти, дбати про них, бо це наші вірні друзі. Зазвичай усі бібліотекарі дуже люблять свою роботу. Лілія ПРОЗАПАС, завідуюча шкільною бібліотекою в Цепцевичах, крім того, що закохана в книги й дітей, захоплюється бісероплетінням. В її доробку є чимало картин й ікон, вишитих диво-намистинками. Бісероплетіння стало справою її життя.

Коли запитали в Тутовицькій сільській раді, про кого написати, одразу порекомендували Лілію Прозапас, мовляв, вона активна й творча особистість. Отож поїхали в Цепцевичі. Це гарне село, тут живе чимало багатодітних родин, діють заклади соціальної сфери. Лілія Жоржівна зустріла нас щирою посмішкою, не кваплячись розповіла про роботу й захоплення. У бібліотеці трудиться багато років. Любить спілкуватися з дітьми, організовує для них бібліотечні уроки, засідання любительського об’єднання «Книга й лялька». Позаяк шкільна книгозбірня діє в одному приміщенні з публічною, тож разом з її завідуючою Світланою Хоменчук проводять засідання любительського об’єднання «Рукодільниця». Тут функціонує комп’ютерний центр, який очолює Жанна Шпак, з доступом до Інтернету. Учні мають змогу роздрукувати реферати, підготувати різноманітні доповіді. Ось так разом і працюють.

Та, крім професійної діяльності, Лілія Жоржівна чудова господиня. Вміє в’язати, вишивати, випікати все, чого забажає сама або її рідні. Має велику й щасливу родину. Чоловік Леонід – надійна опора в житті, а найбільша гордість – 5 діток. Донька Наталія навчається в Кременецькій академії, здобуває професію педагога, Світлана – в Івано-Франківському національному медичному університеті, Жанна, Олександр і Леонід – учні місцевої ЗОШ.

Важливе місце в житті Лілії Прозапас, як зазначала, займає рукоділля. Жінка вишиває бісером усе, що бачить око. Останній витвір – образ «Тайна вечеря». Хоча й трудилася над ним декілька місяців, результатом задоволена. Бо кожен, хто бачить ікону, завмирає від подиву й краси. Своєю магією бісер полонив уже далеко не одну людину. Все більше майстрів працюють із ним й отримують від цього насолоду. Як і Лілія Прозапас, у планах якої – вдосконалюватись далі.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz