Вірний слуга Його величності мистецтва

Буває, живемо поряд, працюємо, спілкуємося з людиною, бачимо її мудрість, принциповість, невтомність у боротьбі за справедливість, прагнення допомогти ближньому й навіть не здогадуємося, наскільки вона творчо багатогранна й талановита.

І лише коли її душевність відтворюється в музичних творах під мелодійне звучання гітарних струн, розумієш, що ти знайомий із непересічною особистістю, митцем, якого підкорила його величність Музика, якій  він присвятив життя. Саме таким знають рідні, друзі та знайомі Юрія МУЗИЧЕНКА – музиканта з тонкою ранимою душею. Пропоную і читачам «районки» ближче познайомитися з талановитим композитором, поетом, музикантом, співаком, учителем, змалечку закоханим у чарівний світ мистецтва.

Перші творчі кроки Юрій Анатолійович зробив ще школярем, навчаючись у Сарненській СШ № 4, паралельно відвідував дитячу музичну школу, де йому початкові ази в музиці викладав А. Сергієнко. З атестатом про середню освіту парубок вирушив у Дубенське культосвітнє училище, щоб там отримати професію по духу. І вже дипломованим фахівцем працював художнім керівником Будинку культури села Карпилівка.

Відтоді й почав виплескувати пориви душі в поетичні та нотні рядки, що чарують барвами слова й музики досі. Перші твори написав у 1983 р. і виконував їх під власний акомпанемент на гітарі. Має митець поезію як українською, так і російською мовами.

Пізніше Юрій Музиченко змінив місце роботи, влаштувався на колишніх меблевій фабриці, згодом на СЗМТК. Але незмінним залишився мистецький запал, він продовжував плекати нові твори, активно брав участь у концертній діяльності району. Успішно керував спочатку естрадним вокально-інструментальним ансамблем, а згодом клубом самодіяльної (бардівської) пісні. І впродовж усіх цих років перемагав у районних і обласних конкурсах і фестивалях.

Вчителювати почав у 1992 році керівником музичного гуртка в Сарненській загальноосвітній школі № 1, нині НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Відтоді Юрій Анатолійович більшість естрадних пісень і віршів створив для малечі. Усі вони різножанрові, мають широку тематику: роздуми про сенс життя, оспівування любові до батьків, Батьківщини, рідної школи, природи. Від них ніби віє теплом, а деякі, з нотками гумору розповідають про світ, що навколо нас. До більшості власних пісень автор створює аранжування та фонограми. Не мен цікаві й оригінальні прозові твори, зокрема оповідання, такі як «Останній автобус», «Дощ взимку», «Знайти щастя на попелищі».

МузиченкоЗгодом працював учителем музики в Сарненській загальноосвітній школі № 3 І-ІІ ступенів і паралельно навчався в Рівненському державному гуманітарному університеті на музично-педагогічному факультеті, який закінчив у 2001 році. А з-під пера знову випливали нові й нові музичні, поетичні шедеври. Тож у 2003 році, за сприяння Сарненського районного відділу освіти, випустив збірку пісень дитячої та патріотичної пісні «Веселковий метелик», що призначена в основному для вчителів музики та музкерівників дитячих колективів різних вікових категорій для включення в класну, позакласну та гурткову роботу. Хоча, звісно, його патріотичні твори можуть виконувати за бажання й дорослі.

У цьому ж році пісні Юрія Музиченка ввійшли в аудіоальбом переможниці багатьох престижних конкурсів і фестивалів дитячої пісні, учениці Рівненської ЗОШ № 1 Анастасії Янцур. Серед виконавців його творінь також Галина Варюта з Млинівщини та ще вокалісти з різних областей України, Росії, Іспанії та ін.

Про те, що твори Юрія Музиченка неперевершені та затребувані, свідчить те, що у 2005 році його пісні ввійшли в «Збірку пісень для малят», а у 2008-ому – «Збірку пісень для 5-6 класів» Київського видавництва «Шкільний дім». Це ж видавництво у 2008-2009 роках видало посібник Юрія Анатолійовича «Музичні та ритмічні розвиваючі ігри», який залюбки використовують на уроках музичного мистецтва та позакласних заходах.

На підтвердження мистецького хисту є величезна кількість звитяг і перемог сарненського барда. Так, у 2007 р. став переможцем II ступеня Рівненського обласного конкурсу-ярмарку педагогічних ідей у номінації «Музичне мистецтво». Виконавці його пісень «Мамина колискова», «Колыбельная», «Дивослово», «Лелека», «Три кити» стали лауреатами та переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів і фестивалів України, Угорщини (фестиваль «Світ для молодих-2000»), Росії (фестиваль «Невские созвездья-2008») й інших. Багато творів пана Юрія в різні часи друкували в періодичній пресі нашої держави та за кордоном. Неодноразово й у «Сарненських новинах» відзначали земляка як прекрасного поета, композитора й виконавця, одно слово, талановитого митця. Також із його творчістю можна ознайомитися на бібліотечних і мистецьких Інтернет-сайтах, він член літературно-поетичного клубу «Дивослово», що діє при Сарненськійрайонній центральній бібліотеці, на зібраннях якого часто маємо задоволення насолодитися  його талантом.

Можна щиро гордитися таким земляком, як Юрій Музиченко, бо, крім того, що це відданий патріот, борець за справедливість, знавець і цінитель музичного мистецтва, його ім’я занесено в бібліографічний – «Композитори Рівненщини» та в енциклопедичний довідник «Митці Рівненщини». Та найголовніше, що він прекрасна й інтелігентна людина, чудовий співрозмовник, добрий і люблячий сім’янин.

Нині маємо гарну нагоду привітати Юрія Анатолійовича з 55-річчям, що святкуватиме 23 жовтня. Хай же в ювіляра буде міцне здоров’я, невичерпна енергія надалі тішити прихильників своєю творчістю, непохитна віра, що проблеми й негаразди обов’язково відійдуть у небуття, поступившись многим і благим літам!

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz