За лаштунками правосуддя

Сьогодні служителі Феміди відзначають професійне свято – День працівників суду. І якщо при цьому слові в уяві більшості з нас постають суворі чоловіки в мантіях, то це, на мій погляд, заключний акт на сцені.

А хто ж там, за лаштунками правосуддя?.. Знайомтесь – Валентина ЛАВРЕНЧУК, незамінна ланка судочинної системи, якщо можна так назвати молоду чарівну жінку.

6 грудня виповнилося п’ятнадцять років, відколи випускниця факультету правознавства почала працювати в канцелярії Сарненського районного суду. А робота ця непроста й дуже відповідальна. Скажімо, в суд надійшла заява. Пані Валентина реєструє її в обліково-статистичних картках, кожній справі присвоює номер, відтак неупереджений комп’ютер обирає суддю, який її розглядатиме. Коли ж суддя виніс рішення, справа знову повертається до Валентини. Вона й займається виконанням судових рішень у цивільних справах: стягненням заборгованості по кредитах, аліментах, витрат на користь держави тощо. А ще видає позивачам і відповідачам рішення суду, листи й довідки стосовно аліментів, займається складанням статистичних звітів, облікуванням сум судових зборів. Уся інформація дбайливо зберігається в комп’ютерних програмах. А як же раніше, до комп’ютеризації? Усе робили вручну, усміхається Валентина.

«Дуже відповідальна, сумлінна, незмінно привітна», – так відгукуються про Валентину колеги. Що тут скажеш? Вочевидь, Валентина Лавренчук – прообраз майбутнього українського правосуддя, красивого за формою, та глибокого за змістом.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz