Разом підтримаймо бойовий дух воїнів

Закінчився 2016-ий. Ще один рік військових подій на сході України. Настав новий, але не припинилися обстріли наших воїнів, які в цю зимову пору захищають нас на передових позиціях.

А разом із цим не закінчується волонтерська допомога.

Громадська організація «Волонтерський центр «Сарни» у це тяжкий час продовжує підтримувати бійців на фронті. Так, отримавши звернення від в/ч 3500 40 бригади І-4 дивізіону, ми доклали всіх зусиль, щоб допомогти й надати все необхідне цим хлопцям. Адже вони нині стоять на передовій під Маріуполем. Так, 20 грудня минулого року відправили в цю військову частину, особисто через її представника: бензогенератор, домкрат, зарядний пристрій для акумуляторів, акумулятор «Омега», зварювальний апарат, цвяхи  (25 кг), ланцюги до пилки «Штиль», обценьки, молоток-кувалду, кирку, штикові та совкові лопати, ланцюги автомобільні на колеса, термобілизну, берці, шкарпетки в’язані теплі (44 пари), намети, медикаменти, балаклави, теплі речі та продукти харчування. Заправили автомобіль пальним.

DSC_0674Надійшло також звернення від воїнів 14 бригади 7 елітної роти, що розташована біля станиці Луганська. Просять надати продукти харчування, теплу зимову форму, взуття, теплі речі, а також треба бінокль, скоби для скріплення бліндажів і чорна плівка для їх накриття. А ще їм потрібна пральна машина-автомат, тому що прати і сушити одяг немає змоги, а змінного не вистачає. Напередодні свят надіслали їм «Новою поштою» посилку з біноклем і деякими речами. Щоправда, не все, багато іншого потрібно ще відправити автівкою. Тому й звертаємося до людей доброї волі, які переймаються долею наших воїнів, аби допомогли. Наш центр розташований у приміщенні управління Пенсійного фонду на 1 поверсі.

У липні 2016 року ГО «Волонтерський центр «Сарни» разом із підприємцями С. Кузьмич та І. Голякою відремонтували автомобіль швидкої допомоги обійшовся у 25 тисяч гривень, який потім вирушив на передову. Крім цього, маємо звернення від 24 бригади 5 роти 2 батальйону, яка перебуває в м. Попасне Луганської області. Їм теж потрібні продукти харчування, теплі речі, форми, медикаменти. Тож закупили 2 зимові форма, 2 пари теплих берців, 2 карімати, балаклави, рюкзаки, ліхтарики тактичні, наколінники, рукавиці тактичні, все інше ще треба придбати.

Постійно допомагаємо переселенцям із Донецької області продуктами харчування й одягом. І тут, шановні сарненці, без вашої підтримки не обійтися, щоб підсобити нашим воїнам-героям, які щохвилини в холодних окопах, під обстрілами бережуть мир і спокій наших домівок, наших із вами родин.

DSC_0672Дуже прикро чути від деяких громадян, які з холодним серцем кажуть: «Чого і за кого вони там стоять?». Декілька днів тому розмовляла з демобілізованим вояком, який майже 2 роки був там, на сході України – це Іван Смицький, житель с. Люхча. Він добровольцем пішов на війну, бо йому небайдужа доля держави. Зізнався, що його до щему в серці зачепило це запитання з вуст знайомого. Іван Терентійович, не стримуючи сліз, відповів, що стояв там, ризикуючи власним життя, під постійними шквалами обстрілів, спостерігаючи, як гинуть побратими, не за олігархів, які мають мільйонні статки, квартири, будинки, дачі, дороговартісні автівки, відпочивають на елітних курортах, а боронив рідну й незалежну неньку Україну, її роботящий народ, за те, щоб ворожа нога найманців і запроданців не дійшла до його села, щоб діти не побачили страхіть війни.

Вислухавши цю вже немолоду, але таку щиру й небайдужу людину, хочеться йому подякувати й низько вклонитися за любов до своєї держави й народу. Хай Бог йому поверне втрачене здоров’я та пошле довгих років життя. Іван Терентійович зазначив, що готовий і надалі захищати свої права на незалежність і самостійність України. Але за період перебування в зоні АТО в нього різко погіршився зір і лікарі забороняють продовжувати службу в рядах Збройних сил України. Честь і слава таким людям, як Іван Смицький, і щоб зменшилась кількість людей з такою думкою, як його знайомий.

Так, зараз нелегкий час і важко всім. Проте до нас найчастіше звертаються люди старшого віку, які хочуть хоч чимось допомогти. Звичайно, мізерними пенсіями це нелегко зробити, та все одно приносять теплі речі, продукти. Отже, понад усе хочу звернутися до нашої молоді із закликом: не будьте байдужими, адже в окопах і бліндажах ваші ровесники та співвітчизники, які не бояться віддати життя за ваш спокій. Відмовтеся від зайвої пляшки пива, а допоможіть воїнам, хлопцям-героям, землякам.

Дякуємо людям, які відгукнулися на наші попередні звернення в газеті «Сарненські новини» та оголошення розвішені в Сарнах. Нам із вами вдалося дещо зібрати як теплі речі, так і продукти харчування. Також завдяки місцевим підприємствам і підприємцям теж чимало зібрали й відправили на передові позиції фронту.

Щиру подяку висловлюємо директорові ТОВ «ЗМВ» Андрію Кузнірському, директору та колективу ДП «Сарненське лісове господарство» Сергію Белелі, підприємцям магазинів запчастин: Світлані Наконечній, Олександрові Горобцю, Вадиму Пупку, директорам магазинів: «Ната» – Олександрові Макарицькому, «Квадратний метр» – Ігореві Баранову, «Будівельник» – Галині Коханевич, «Наш дім» – Ігорю Наумовичу, складу-магазину – Леоніду Кравчуку, маркету «Serp» – Петрові Краську, директорам Вирівського гранкар’єру Юрію Горцю, ТОВ «ТОПАЗ ЛТД» – Василю Пехотіну, голові Сарненської райспоживспілки Вікторові Краську, керівнику маркету «Пролісок», ВАТ «Сарненський хлібозавод» Олександрові Ярмолку, фірми «Глорія» – Володимирові Хомичу та «Журавушка», директору ТОВ «Західметал» Олегові Жошку, підприємцю Олександрові Бугаю, Тамарі Шапірко (кафе «Міраж»), Галині Цицюрі «Хуторок», Олександрові Котику«Саша», Тарасу Павлюку«Мафіозі», магазину «Sowa», бюро технічної документації Олександрові Серпенінову, Сарненському педколеджу  – Петрові Горкуненку.

Щиросердна дяка жительці с. Карасин Надії Твердій, жителям м. Сарни: Василю Антонічу, Ганні Богачовій, Ігорю Товкачу й іншим небайдужим людям. Окрема подяка сарненці Ніні Заботкіній, яка власноруч зв’язала понад 50 пар теплих шкарпеток.

Виловлюємо щиру вдячність головам Сарненської районної ради Руслану Серпенінову, його заступникові  Миколі Костецькому, а також голові райдержадміністрації Ярославу Яковчуку та його заступникові Наталії Параниці, нашому засновнику Геннадію Радьку, які впродовж року допомагали та підтримували волонтерський центр «Сарни».

Наостанок знову звертаємося до всіх, хто в змозі допомогти й надалі підтримати наших захисників. Адже майже щодня надходять листи від військових частин та окремих воїнів з проханням про допомогу. Велика необхідність у теплих речах, продуктах харчування, а ще треба біноклі, тепловізори, рації, тактичні рукавиці й ін. Сподіваємося, що з вашою щирою допомогою зможемо підняти бойовий дух наших воїнів, які знатимуть, що в тилу ми разом із ними. Пам’ятайте про тих, хто стоїть на сторожі нашого спокою. Вірте у воїнів, вірте в перемогу, бо на вірі тримається сила.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz