У рідному краї і серце співає…

Благословенна та плодотворна українська земля густих лісів, оксамитових лук, безмежних сонячних степів, цілющих синьооких озер і річок.

Земля, що в своїх надрах таїть незліченні багатства, дала життя справжнім своїм синам і дочкам, які героїчними вчинками в ту чи іншу епоху прославляли її. Це багатий край на прекрасну й неповторну культуру, що стала справжнім духовним надбанням нашого народу.

Серед  поліських лісів розкинулося невеличке село Карасин. Воно живе своїм життям, звичаями й традиціями. Віддалене від райцентру, далеке від міської метушні, не втратило тої душевної простоти, якої так нам усім сьогодні бракує. Цікавою є легенда про його походження. Вона розповідає про багатого пана, який мав одного сина. І той закохався в просту бідну дівчину. Хоч що робив пан, аби молоді люди розійшлися, та все марно. Не відмовився від дівчини парубок. Тоді розлючений батько одружив сина на бідній дівчиноньці та й завіз далеко від хати, у дрімучі ліси. Там і залишив молодят. Не злякалися закохані, а навпаки, збудували власний дім, завели господарство. Із роками розросталося село. А назва так і залишилася, як згадка про кару для сина.

Гарне село в різні пори року. І живуть у ньому хороші люди. Вони поважають традиції та звичаї, свято шанують їх та оберігають і з великою любов’ю  передають від старшого покоління до молодшого. Особливо щедрою та багатою на них є зима. Починаючи з грудня й закінчуючи лютим, весело проводять вільний від роботи час місцеві жителі. По-особливому урочисто та піднесено пройшло свято села, що припадає на 14 січня. У народі його ще називають старим Новим роком.

Першою привітала з празником жителів сама  природа-матінка, бо білим лапатим снігом запорошила  населений пункт, принісши разом із ним велику радість і задоволення. З особливим трепетом у душі поспішали старші, молоді та діточки на святкове богослужіння, бо церковними дзвонами кликав на спільну молитву Свято-Василівський храм, настоятелем якого є отець Іоанн – мудрий порадник і наставник для своїх парафіян.

Та на цьому святкування не закінчилося, продовження чекало на людей у місцевому клубі, де працівники культури організували для карасинців урочисте дійство, приурочене до осяйної події.

За давнім звичаєм, спочатку засіяли зерном на добрий урожай на наступний рік і побажали миру, злагоди, добра та достатку для всього українського народу. Яскравим був виступ різдвяного вертепу, який представили учні Карасинської ЗОШ І-ІІ ступенів. Радісно й урочисто звучала колядка «Діва Марія ризи вишивала» у їхньому виконанні.

Ніжність і тепло, щирість і любов лунали у кожному слові, у кожній мелодії цього вечора. З великою радістю слухали присутні пісні у виконанні Ангеліни Гольонко, Анастасії Куришко, Мар’яни Андрейчук. Особливе захоплення викликав виступ дуету юнаків Михайла Шкодича та Романа Левчука. Славне село й дитячими талантами, бо справжня заміна підростає старшому поколінню. Не тільки гарно уміють співати наші діти, а й чудово танцюють, мають неабиякі акторські здібності. Розкрили свій талант на сцені Анастасія Тверда, Катерина Мельник, Анна Яковець, які розіграли сценку «Три куми». Схвальними аплодисментами вітали Софію Михайлицьку, Анастасію Тверду, Дашу Кармаліт і Тетяну Копець, які виконали сучасний танець (керівник Наталія Михайлицька). Найкращим подарунком для присутніх став виступ наймолодших артистів – вихованців дитячого садочка «Дзвіночок». Із надзвичайною ніжністю спостерігали батьки за своїми діточками. І, напевне, більше хвилювалися, аніж юні артисти.

Народна пісня! У ній найповніше розкрилося душа нашого народу. У Карасині є люди, які не дають її  забути. При місцевому клубі вже декілька років творчо працює гурток народної пісні «Передзвін» (керівник Тетяна Куришко), щоразу радує людей своєю творчістю. У виконанні його учасників прозвучали пісні, що торкнулися найніжніших струн людських душ.

Староста села Світлана Тишковець привітала односельців зі святом. Також вручила почесні грамоти та подарунки бібліотекарю Надії Яковець та учениці місцевої школи Ангеліні Гольонко. Окремою грамотою за творчу майстерність і вагомий внесок у розвиток естетичного виховання підростаючого покоління нагородили талановитого педагога Анастасію Балинську, керівника дитячого гуртка «Чарівна намистинка», що діє при Карасинській ЗОШ, а вироби її вихованців представили на виставці.

Почесний гість свята – дитячий колектив із Карпилівки (керівник Галина Мартинюк) представив свій вертеп, привітали присутніх колядками та щедрівками, а також щирими різдвяними побажаннями.

Не забувають карасинці і про подвиг односельця  Ярослава Куришка, який віддав своє життя за єдність і цілісність нашої держави. Своїм подвигом він прославив невеличке село. І в пам’яті залишиться тим молодим енергійним юнаком, якого всі знали. Присутні вшанували його хвилиною мовчання.

Коли настав час прощатися, залунала щедрівка, яку в залі підхопили глядачі. У той момент всі були як єдине ціле. Багато чого згадали. Але найголовніше – укотре пересвідчилися в красі та неповторності села та його жителів. І щиро пишаємося своєю малою Батьківщиною.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz