25 достойників Рівненщини прибули в Сарненський музей

Коли бачиш красивий витвір природи, наприклад ідеальну троянду, мимоволі подумаєш: «Як штучна». Коли ж споглядаєш бездоганні вироби рук людських, то кажеш: «Як живі».

DSC_0987Саме це хотілось сказати на виставці портретів у Сарненському історико-етнографічному музеї: незрівнянна краса Гальшки Острозької, твердий погляд Симона Петлюри здолали час і відстань завдяки вмілим рукам творців – учнів Тучинської школи-інтернату під керівництвом Миколи Мичака.

У культурному житті Сарн сталася знакова подія – у Сарненському історико-етнографічному музеї запрацювала виставка, приурочена 25-річчю Незалежності України, під промовистою назвою «Достойники Рівненщини в українському державотворенні». Відкриваючи експозицію, заслужений працівник культури України Раїса Тишкевич наголосила, що це результат спільного проекту обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» (голова Іван Вєтров) і Тучинської школи-інтернату, а відтак надала слово отцю Віталію, настоятелю храму Почаївської ікони Божої Матері УАПЦ. Священнослужитель розповів про перипетії нелегкої долі патріарха Мстислава, який об’єднав канадську українську церкву з американською православною, а в 1992 р. був обраний патріархом Української автокефальної православної церкви. На прикладі ревного служителя церкви о. Віталій закликав присутніх жити за Божими заповідями та бути толерантними.

Далі увагою присутніх заволоділа Людмила Стоян, старший науковий працівник музею. Усі заслухалися цікавою розповіддю про заслуги іменитих земляків, з якої дізналися про маловідомі широкому загалу подробиці життєвого та творчого шляху рівненських достойників. І розпочала з тих, чий внесок у розвиток духовності краю та України – безспірний. Це енциклопедист, поет, друкар Памво Беринда, Залізо Іов, митрополит Євсевій, Мілентій Смотрицький, Данило Братковський – духовні світочі, які дбали про збереження православ’я.

DSC_0972Історики, етнографи, письменники Пантелеймон Куліш і Микола Костомаров теж прославили Рівненщину своїми працями, а Микола Костомаров у 1844-1845 рр. викладав історію в Рівненській гімназії. Видатний науковець, поліглот, татарин за походженням Агатангел Кримський досконало знав українську, а крім неї – ще майже 60 мов.

Некоронованими королями називали родину князів Острозьких – визнаних благодійників. Завдяки Костянтину-Василю та Гальшці Острозькій, меценатам науки та культури, заснували Острозьку академію («Волинські Афіни»). Поруч з цією славною кагортою розмістили портрет Івана Федорова, який утік із Москви і в острозькій друкарні випустив у світ «Буквар», «Апостол», «Острозьке Євангеліє».

Поборники української незалежності: Симон Петлюра, Ніл Хасевич, Ольга Теліга, Улас Самчук – хто зброєю, хто силою таланту боролись за державність країни. Як повідомила Людмила Стоян, до початку революції 1917-1920 рр. Ніл Хасевич мав 35 виставок, у тому числі за кордоном, а щоб його знешкодити, більшовики створили спеціальну групу.

DSC_0963
Фото Василя СОСЮКА

Наші земляки: поет, перекладач, музикознавець Борис Тен і художник Іван Їжакевич – прославились тим, що перший переклав «Одіссею» та «Іліаду» Гомера, а другий розписував Свято-Георгіївську церкву в с. Пляшева, у якій молився Богдан Хмельницький. А видатний ботанік, травознавець Іван Носаль, автор книг «Лікарські рослини та способи застосування їх у народі» та «Від рослини до людини», свого часу працював на Сарненській дослідній станції.

Блискуча, глибока, довершена розповідь наукового працівника, вишиті полотняні рушники з фондосховища музею, портрети достойників, прикрашені національним орнаментом, їхні праці та книги про них – усе це створило неповторну атмосферу дотику до славної минувшини, єдності поколінь, гордості за представників Рівненщини.

Начальник відділу культури та туризму РДА Едуард Раковець, секретар міської ради Тамара Палієнко подякували працівникам музею за натхненну працю, поділились враженнями від експозиції.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz