А про батька хотіли написати книгу

Яка ж багата талантами наша Сарненщина! Не перестаю дивуватись умільцям і витворам їхніх рук. У полі зору опинилась Анна ДЕБЕЛА з села Люхча, яка третій рік поспіль виготовляє вироби з газетних трубочок.

А побувавши в майстрині вдома, переконуєшся, що в будинку не бувають зайвими всілякі коробки й кошики: для білизни, різних дрібниць, яких у кожної господині завжди накопичується величезна кількість. І всі ці красиві речі зроблені зі звичайних газет. Руки вмілиці перетворюють на диво все, чого торкаються. Не вірите? Спробуйте Зробити самі декілька простих плетених речей з газет. Такі предмети для інтер’єру якраз відповідають усім параметрам краси і функціональності, дуже вдало вписуються в нього.

Анна також випробовує зроблені речі на міцність і довговічність. Однією з них є корзина для білизни, що з весни на подвір’ї витримує всі примхи погоди.

Що ж спонукало жінку захопитися, окрім плетіння, в’язання та шиття ще й цим видом діяльності? Виявилося, простий випадок. Під час святкування Дня Незалежності на площі в райцентрі серед представлених виробів побачила лебедя з газетних трубочок і «захворіла»: вирішила обов’язково освоїти цю техніку. Анна Петрівна, на відміну від тих жінок, яким ні на що ніколи не вистачає часу, знаходить його на своє хобі вночі. Навіть сусіди іноді цікавляться: «А в тебе світло колись вимкнеться?»

Слухаючи розповідь майстрині, вкотре переконалася, що не останню роль у житті кожного відіграють гени, отримані від батьків. Тато Анни, Петро Красовський, усе життя виготовляв речі з лози. Його  вже немає понад 20 років, а вироби збереглися не тільки в Україні, а й Білорусі, Магадані, Німеччині, Сполучених Штатах. Приїжджав навіть представник із Америки на виставку в Україну й замовив меблів із лози цілий вагон, за які обіцяв розрахуватися доларами. Але в тодішньому Радянському Союзі «зелені» були під забороною, тож майстер відмовився від солідного заробітку. Про Петра Федоровича хотіли написати  книжку, але дозвіл на це прийшов, коли ще й 40 днів не минуло після його смерті. Ось така доля.

– Батько виконував усю грубу роботу: збивав, стругав. А мама, Ольга Федорівна, – декоративну, -пригадує донька Анна. – Переплітала. Ненька також пише вірші, малює. Художній талант передала й братові та внукам.

Анна – наймолодша в багатодітній родині, два брати: Павло й Анатолій – старші. Анатолій, як і батько, теж добре освоїв лозоплетіння.

Зізнаюсь чесно, ще до зустрічі з Анною Дебелою, коли прочитала в Інтернеті, що роботи з газетних трубочок – дуже бюджетний варіант, вирішила спробувати сама. Але переконалася, що це не так. Здавалося б, початок справи обнадіював. Робимо заготовки-трубочки з газет: сторінку рвемо на чотири частини, кожну четвертинку накручуємо на бамбукову шпажку або тонку в’язальну спицю. Краєчок закріплюємо клеєм. Один край повинен бути товщий, щоб можна було наростити довжину, вставивши одну трубочку в іншу, зафіксувавши крапелькою клею. До речі, з розвороту газети виходить лише дві білі, решта – з буквами, що треба зафарбувати темними кольорами. Тож на світлу корзинку необхідна ціла пака газет. Трубочок накрутити потрібно багато, каже Анна. Невтомна умілиця займається цим довгими зимовими вечорами. Важливо, щоб заготовки були однакові. Якщо ж неправильно їх пофарбувати, вийдуть негарні, неправильно лягатимуть, тож плетіння буде непривабливим. Фарбувати можна морилкою для меблів або акриловими фарбами (з обов’язковим додаванням грунтовки й акрилового лаку). Якщо трубочки фарбують кожну окремо, ефект виходить природніший. Для цього майстриня морилкою просочує папір наскрізь. Акрил не дасть йому гнутися, але зімітує соломку або лозу, зміцнивши папір. Окрім того, продовжує Анна, використовує три види клею. А для оздоблення – стрічки, бусинки, стрази, візерунки та фоаміран для квітів або, як його ще скорочено називають майстри, фом (інноваційний матеріал із величезним потенціалом для творчості, що дуже нагадує кольорову оксамитову гуму). Отож і виходить, що бюджетною в цій справі є тільки газета, і то, якщо хтось дасть не одну.

Щойно провели Інтернет, стала переглядати відеоуроки майстер-класів, в’язала новорічні кульки, але відклала їх, бо повністю захопилася новим заняттям. Найпершим виробом майстрині стала квадратна коробочка.

Чоловік Василь Серафимович підтримує дружину, намагається підсобити їй газетами. Разом виховали сина Ігоря та доньку Альону. За фахом вона педагог-біолог, але вміє в’язати, також її цікавлять вироби з фетру, одно слово, теж має тягу до рукоділля. Нині доглядає дворічну донечку.

Кожна робота, яку виконуєш із задоволенням, заспокоює, каже Анна. Вона не зупиняється на досягнутому. В’яже чохли у вигляді Діда Мороза, робить солодкі букети й ляльки (плетені та з гофрованого паперу). А початківцям, які робитимуть, скажімо, вази чи інші вироби, що контактуватимуть із харчовими продуктами, радить не використовувати автоемалі, морилку й меблевий або будівельний акрил. Є фарби для посуду, в яких немає шкідливих добавок, але захоплюватися не варто. Декор є декор. Для контакту з їжею краще використовувати екологічно чисті компоненти.

Скоро прийде весна й біля оселі подружжя Анни та Василя Дебелих зацвітуть квіти різних сортів і кольорів, що даруватимуть радість не тільки господарям, а й перехожим до глибокої осені. А господиня презентуватиме оригінальні й неповторні витвори рук рідним і близьким, передаючи разом із ними частинку любові, ніжності й доброти.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz