Найбільше листоношу чекають у день пенсії

Що робота на «Укрпошті» є важкою та клопіткою, добре знає листоноша Лариса СТЕЛЬМАХ з Тутович з понад 15-річним стажем працює. «Це вроджена поштарка, за роки роботи не було жодного випадку, щоб вчасно не доставила періодику.

Свою роботу виконує совісно, попри погодні умови та життєві проблеми. Приємна в спілкуванні з односельцями, привітна й весела. «Іноді дивуємося, як вона все встигає?! Ще й слово добре кожному скаже», – кажуть про неї жителі Тутович.

Починається робочий день Лариси Стельмах із сортування газет, журналів і листів. У сільській місцевості в листоноші завжди вистачає роботи. Основне її робоче місце – це вулиці та будинки. Появи поштарки з нетерпінням чекають усі тутовичани. Окрім листів і газет, також розносить пенсії та соціальну допомогу. Найбільше чекають її селяни в день пенсії. Тоді на плечі Лариси Володимирівни лягає велика відповідальність. А ще ж газети. Односельці люблять читати пресу. Щочетверга розносить по 350 газет, журнали, листи. До речі, цього року в Тутовичах «Сарненські новини» йтимуть аж у 146 домівок. Доставляти періодичні видання дружині іноді допомагає чоловік Геннадій Степанович.

Про сім’ю жінка розповідає скромно. Ще донедавна раділи 3 діткам. Та менше року тому трагічний випадок обірвав життя 23-річного сина Юрія. Про пережиту втрату розповідає крізь сльози. Біда надірвала здоров’я, забрала сили. Та життя продовжується, Лариса Стельмах не опустила рук, хоч пережити втрату їй дуже тяжко, щодня поспішає на роботу, до людей, спілкування з ними на якусь мить вгамовує душевний біль. Розуміє, що треба жити для двох молодших дітей, хоч і дорослі вже, самостійні. Син Віктор уже здобув фах програміста в РДГУ, донька Ольга навчається в Уманському педагогічному університеті, а нещодавно стала мамою, подарувала батькам онука Станіслава – найбільшу розраду.

Свого часу Лариса Стельмах закінчила Ленінградський лісний технікум, працювала деякий час в Іркутську. Повернувшись на Батьківщину, трудилася бухгалтером у Тутовицькому СФГ, потім листоношею. Мріяла колись здобути професію вчителя, але не судилося. Доля повела іншими шляхами. Та не нарікає. Працювати листоношею подобається, робота нелегка, але цікава та приємна. Виконуючи покладені на неї обов’язки добросовісно приносить радість у домівки людей.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz