Патріот своєї професії

Рівень престижності роботи визначається повагою тих, кого обслуговуєш, співпрацюєш тощо. Те, що листоноша Ірина КРАСНІК справляється зі своїми обов’язками відповідально та вміло, свідчать листи й телефонні дзвінки, що надійшли на адресу «районки».

У них клієнти пані Ірини зазначають, що шанують її за нелегку працю. Адже для самотніх чи літніх вона чи не єдиний зв’язок із навколишнім світом. Зазначають, що відповідальна, дякують за витримку, адже працювати доводиться в основному на вулицях райцентру за будь-якої погоди.

Ірина Краснік уже півтора року обслуговує мешканців Веселої, Залоги, Панфіловців, Соборної, Івана Франка, Київської, 8 Березня, Пушкіна, Бєлінського, Котляревського й ін. Тобто від центру міста й аж до люхчанського переїзду. Хоч офіційно робочий день у жінки починається з 9.00, а завершується о 17.30, але фактично дуже часто він стартує значно раніше й триває до пізнього вечора. Причому найтяжчі дні – вівторок, четвер, субота.

– Звичайно, маю нелегку роботу, – зазначає пані Ірина. – Але вона мені подобається, тому що перебуваю в постійному контакті з людьми. А на дільниці живуть дуже добрі люди, які вміють співпереживати, ставляться з розумінням. А це неабияк допомагає долати трудові будні.

Що не кажіть, а листоноша потрібна всім, її чекають, шанують і поважають. Якщо зазирнути в її тяжку сумку, то побачимо листи, періодичні видання, довгоочікувані пенсії, інколи бандеролі. Водночас Ірина реалізовує товар повсякденного попиту, оформляє передплату, навіть, бувало, оформляла страхові поліси й ін. Серед часописів, зазначила, переважають «Сарненські новини».

Поспілкувавшись із Іриною Краснік, зрозуміла, що привабила  своїх клієнтів сумлінністю й відданістю своїй справі, культурою та доброзичливістю, тактовністю і комунікабельністю. На запитання, чому саме ця професія, відповіла: «Я не підтримую думку більшості, що професія листоноші не престижна. Навпаки – дуже важлива й потрібна людям. Зрештою, хоч не високооплачувана, але цю роботу хтось таки повинен виконувати. І ми цю місію взяли на себе».

До речі, адміністрація «Укрпошти» також відзначає колегу як відповідального та кваліфікованого працівника.

Пані Ірина виховує трьох дітей: сина Івана, доньок Аліну й Віту. До речі, вони активні помічники матусі, бо подеколи допомагають їй розносити періодику. А це свідчить, що ненька вкладає в них високоморальні цінності.

Людям, які працюють сьогодні листоношами, можна присвоїти звання «Справжній патріот своєї професії». Бо й справді, за невелику зарплатню виконувати чималий обсяг обов’язків не кожен хоче. А вони віддані й небайдужі, за що й поважають їх споживачі, бо відчувають ставлення, з яким їм приносять додому пенсію, або ж доставляють пошту чи пресу.

Отже, як і обіцяли сарненські газетярі, Ірину Краснік за кількістю відгуків передплатників, а це з вулиць І. Франка, Котляревського, Веселої та Київської, відзначили заохочувальним призом від «Сарненських новин». Залишається побажати всім листоношам в особі Ірини натхнення, успіхів і всіляких гараздів у подальшій праці!

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz