Вишиваю… Вишиваю душу бісером на білім полотні

Чимало вже писали-переписали про майстринь бісероплетіння та вишивання… Та коли цей вид творчості опановує чоловік, то це не може не привернути увагу.

Адже не кожна жінка так вправно володіє голкою, як Едуард ТЕРЕЩУК – афганець, будівельник, майстер виробничого навчання. Ще й року немає його захопленню, а він гордо може похвалитися перед асами цього ремесла з багаторічним стажем рівно вигаптуваними намистинками на полотні.

– Якби рік тому хтось сказав, що зацікавлюсь вишиванням бісером, – посміхаючись, ділиться Едуард Георгійович, – ніколи не повірив би.

Житель колишнього с. Сарни не звик сидіти без діла. Адже з дружиною Валентиною виростили три красуні-доньки, яким прагнули дати вищу освіту. Тож пропрацювавши тринадцять років у ПТУ-21, розрахувався й поїхав заробітчанином опановувати ремесло будівельника. Та, важко працюючи, підвело здоров’я: переніс інсульт і два інфаркти.

Якось побачивши, як доньки, перебуваючи в декретній відпустці, вишивають синочкам метрики бісером, зацікавився й вирішив узяти голку в руки. Дівчата ж лише посміхнулись, почувши про татове бажання. Але дружина підтримала й придбала йому всі матеріали для початкового старту. Першою картиною був образ святого Миколая.

– Спочатку не все так гладко виходило, – розповідає пані Валентина, – трохи нерівно лягав бісер. Але він любить робити все точно, правильно, дуже вимогливий до себе, тому не поступався й підкорив дрібні намистинки.

До речі, дружину Валентину Едуард Терещук зустрів у Білорусі, де навчався в Індустріально-педагогічному технікумі в Пінську. І ось уже понад 30 років пліч-о-пліч вони крокують разом життям у любові та розумінні. Менші доньки Яна й Тетяна заміжні, але часто навідуються до батьків, аби потішити дідуся й бабусю внуками Назарчиком та Євгенком. Старша ж Наталя трохи рідше провідує рідних, адже працює в Арабських Еміратах, тому приїжджає лише двічі в рік.

Згодом у помешканні Терещуків, яке вишивальник звів та облаштував власноруч, красувалося все більше бісерних виробів. Серед них велика картина Тайної вечері, яка увібрала в себе понад 40 тисяч намистинок. А вигаптував її Едуард Георгійович за місяць, звісно, з перепочинком. А щоб зручніше було вишивати, змайстрував верстат, знайшовши потрібний на просторах Інтернету. Чимало вигаптував і подарував картин, рушничків на пасхальний кошик, які прикрашатимуть прийдешнє великоднє свято. Також у доробку чоловіка жіночі блузи та плаття. Дружині, між іншим, теж вишив гарне вбрання.

Кажуть у народі: «Болить бік дев’ятий рік, та й досі до болю не звик». Та це не про Едуарда Терещука. Людина, яка пройшла крізь чорну хмару Афганістану, пережила важкі недуги, зовсім не зважає на це. Навпаки, аби хоч чимось допомогти сім’ї, дружині, він… вишиває.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz