«Золота година» травматологічного відділення

Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже покликана стояти на сторожі людського життя. Добре знають працівники травматологічного відділення КЗ «Сарненська ЦРЛ» наскільки важливо вчасно надати першу медичну допомогу хворому й чим загрожує найменша похибка.

Адже сюди чи не найчастіше  звертаються люди з різноманітними травмами.

Травматологічне відділення розраховане на 40 ліжок, що постійно переважно заповнені. Тож коли мимоволі потрапляєш у лікарню, жахаєшся від того, скільки співвітчизників потребують медичної допомоги від лікарів-травматологів, які, окрім стаціонару, трудяться на травмпункті, куди можна звернутися в буденні та святкові дні практично цілодобово, та ще й приймають пацієнтів у поліклініці. У районі – 9 лікарів-травматологів, завдяки їхнім старанням минулого року збільшилася кількість пролікованих людей, зросла хірургічна активність.

– У 2016-ому перевиконали план на 106%, – з гордістю ділиться досягненнями травматології заввідділенням Сергій Бескровний. – А ще піднялися на третю сходинку з виконання оперативного втручання, при тому, що споконвіків Рівне займало перші місця.

Кажуть, один у полі не воїн. Сергій Анатолійович обіймає посаду лише другий рік, та все ж за такий короткий термін підтягнув і згуртував свою молодь (як він виразився), обучив новітнім технологіям і однією командою вдосконалюються далі. З нового, що почали робити в травматології минулого року – це провели майже вісім операцій, що дозволяють хворому бути активним із перших днів. Якщо, приміром, це операція на нозі, то можна самотужки пересуватися, щоправда з милицями. Також використовують пластини з кутовою стабільністю, що також забезпечують швидке одужування та функціональну можливість без додаткових методів фіксації (гіпсові пов’язки, фіксатори й ін). Цього року поповнив лікарську команду Олександр Сорока, який займається артроскопією: оперативно лікує колінні суглоби на артроскопічній стійці, що дає можливість оперувати малоінвазивними методами, тобто через невеликі проколи. Завдяки новітнім технологіям із системами навігацій фахівці оперують із мінімальними розрізами. А ще – вперше зробили операції на різних сегментах одночасно, тобто, дві операційні бригади проводили синтез ключиці та плеча та синтез стегна й передпліччя. Завдяки такій методиці людині не доводиться переносити наркоз двічі.

Сергій Бескровний дотримується принципу: «Зроби так, як для себе». Тож  воліє ніколи не зупинятися на досягнутих знаннях, а завжди йти в ногу з наукою, медициною. Оскільки розуміє, що від лікаря залежить не тільки здоров’я, але й життя пацієнта. Лікування має бути якісним та оперативним.

– Вдало проведена операція, – каже травматолог, – приємна вдячність не лише пацієнтів, а й чергова похвала самому собі.

DSC_3354
Фото Василя СОСЮКА

Та все ж, Сергій Анатолійович переконаний, що найбільша запорука успіху – це колективна робота. Обов’язки старшої медсестри Надії Прозапас дуже відповідальні. Під її опікою – середній і молодший персонал відділення, а також чимало паперової роботи. Але права рука керівника, як називає її заввіділенням, справляється з усім бездоганно, адже має понад 25 років медичного стажу й хороший порадник.

– У нашій роботі практично щотижня трапляються такі ситуації, що закарбовуються в пам’яті надовго, – розповідають операційні медсестра Надія Кібиш і санітарка Оксана Котисько. – Чи не щодня буває по 4-5 операцій.

– Запам’ятала такий випадок, – підтримала розмову старша медсестра, – коли потрапила до нас дитина 5-6 рочків з тяжкими травмами голови. Усі дуже співпереживали за неї, адже підлікувавшись, їй треба було всьому вчитися з нуля, навіть говорити. І почувши довгоочікуване її перше слово «мама», розчулились до сліз…

Це люди, яких із вдячністю виокремлює керівник. Адже вони незамінні помічники травматолога в так звану «золоту годину». Коли лікар – посередник між людиною і Богом, вони оперативно та злагоджено допомагають, бо розуміють, що в багатьох ситуаціях медпрацівник є останньою рятівною інстанцією для хворого.

– А чого й не знають то хапають на льоту, – ділиться Сергій Анатолійович.

Пишається керівник травматології, що нині самі спроможні долікувати хворого до повного одужування у відділенні. Адже раніше пацієнти з серйознішими травмами, після надання допомоги в районі, потребували консультації та лікування на вищих рівнях – в обласній лікарні. Зараз цю копітку роботу, яка вимагає багато сил і самопожертви, роблять тут. Лікарі-травматологи переймають передовий досвід, прагнуть професійного самовдосконалення. Безперечно, допомагають консультації, навчання, часто беруть участь у різних конференціях.

Спеціально під новітні технології розширили операційну травматології, провели капітальний ремонт. Між іншим, гарно доповнив би відремонтований оперблок новий операційний стіл, адже нинішньому вже чи не за тридцять.

– А ще, серед болючих, – каже Сергій Бескровний, – це фінансові питання. Є люди, які можуть поставити, скажімо, дорожчу пластину, інші ж, на жаль, такої можливості не мають. Та все ж, намагаємось іти назустріч, підбираємо метод лікування, щоби допомогти. Звичайно, є небайдужі сарненські підприємці-спонсори, яким сердечно вдячні, бо надають вагому підтримку відділенню.

Професіоналізм – це найважливіша запорука медпрацівника, а також збереження таких принципів, як субординація, колегіальність, моральні вимоги. Адже лікар – це професія, яку вивчають усе життя, бо, зупинившись на мить, можна відстати на версту.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz