Розпускаються квіти на полотні

Кожна людина талановита по-своєму. Один смачно готує, інший вправно керує автомобілем чи виготовляє дерев’яні меблі. А Лариса БАКУНЕЦЬ, із Тинного, скільки себе пам’ятає, – малює. Коли ж стала школяркою, то як і всім, хто вміє гарно орудувати олівцем і пензлем, їй доручали випускати стінгазету та брати участь у шкільних конкурсах малюнка.

Після закінчення школи дівчина вирішила стати професійним художником, тому вступила в художнє училище в м. Кобрин, що в Білорусі. Згодом в РДГУ опанувала спеціальність майстра декоративно-ужиткового мистецтва, викладача.

Лариса любить малювати все, та найбільше до вподоби зображувати на папері чи полотні натюрморти. Свого часу із захопленням розглядала старовинні картини голландських майстрів пензля та намагалася їх скопіювати. Від того виникло бажання щось намалювати й собі. Тож почали на її полотнах розквітати квіти та з’являтися гарні композиції з фруктів та овочів, а роботи показували на виставках у Тинному та на свята демонстрували в Сарнах.

Лариса Бакунець передає вміння малювати і підростаючому поколінню в Тинненській ЗОШ І-ІІІ ст. Її вихованці постійно беруть участь у конкурсах малюнків. Уже колишній учень Лариси Андріївни Євген Захарчук виборов перше місце в обласному конкурсі на тему: «Люби та знай свій рідний край», та друге – у Всеукраїнському. За що в нагороду відпочивав на березі моря. У районі й області виставляла художні роботи й інша її талановита учениця – Леся Овсійчук, яка нині навчається в Дубенському коледжі культури та мистецтва, здобуваючи освіту художника. Педагог сподіється, що Леся в майбутньому стане справжнім майстром.

Лариса Андріївна з чоловіком Анатолієм Михайловичем виховали трьох доньок. Старша Тетяна закінчила Переяслав-Хмельницький педагогічний університет за спеціальністю вчитель географії. А от середня донька Галина, навчаючись у тому ж закладі, пішла стежкою матері, здобувши освіту художника. Менша Надія теж творча натура, вчиться в Рівному на закрійника.

– Уже, – каже мама, – за рік обновила власний гардероб різними модними сукнями та костюмами.

На запитання, чи часто вдається відпочити душею, створюючи черговий натюрморт, пані Лариса відповіла, що, на жаль, ні. У неї, як і в будь-якої мешканки села чимале господарство, яке треба утримувати, доглядати, а ще робити заготовки на зиму… Та й для того, щоб написати нову картину, треба придбати олійні фарби, художні пензлики та полотно на підрамнику, а це все, на жаль, не дешеве задоволення. Та Лариса Бакунець все одно знаходить вільну хвилинку, щоб створити черговий, хоч і невеличкий, шедевр, яким згодом милуватиметься не лише вона, а й родичі, друзі та справжні поціновувачі краси.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz