Газети з присмаком ковбаси або Чому сільських листонош змушують торгувати продуктами…

Ковбасу, сардини, крупи, олію, воду й інші продукти харчування продають у відділеннях зв’язку Сарненщини. Завідуючих буквально змушують це робити, більше того, від них вимагають виконувати план.

У Селищі, скажімо, мають продати товару на 5 тис. грн. Таку схему впроваджує вище керівництво ПАТ «Укрпошта», а підвладні їм обласні й районні підрозділи вимушені виконувати їх вимоги. Інакше ризикують втратити роботу. Поштарям уже набридло це все продавати, а пенсіонери стомилися від їх: «Купіть у нас ковбасу чи пральний порошок». Селяни не хочуть купувати продукти в поштарок. Адже вони не мають навіть DSC_5778термосумок. Тож про якість, скажімо, ковбасних виробів годі й казати. Не секрет, що побутову хімію й продукти носять разом, а іноді й у сумці з кореспонденцією.

І завідуюча, і листоноша

ПАТ «Укрпошта» нині переживає непрості часи. За останні роки з’явилися низка спроможних конкурентів. Щоб вижити в умовах кризи, ще декілька років тому почали скорочувати працівників. Про випадки, коли одна людина виконує роботу завідуючої й листоноші, і при цьому отримує мінімальну заробітну плату (орієнтовно 2600 грн), чули давно. Однак  не здогадувалися, що все аж так складно. Світлана Царук  очолює Селищенське відділення зв’язку сім років, із них два трудиться також  і листоношею. Жінку, яка до цього розносила періодику, звільнили. Отож Світлана Миколаївна працює за двох. Її трудодень починається об 11.00 і триває до 15.00. Фахівець проводить стільки часу лише на пошті. Потім сідає на старенький велосипед і розвозить пенсії, соціальні виплати, кореспонденцію у понад 300 дворів. Крім газет і журналів ще й сумки з продуктами, що обов’язково має продати. Та навіщо людям брати в листонош втридорога ті ковбасу чи сардину, якщо поруч є магазини, де продають дешевше?

– Ще й канцелярію  завозять, – бідкається Світлана Царук. – Хто ж купуватиме ті альбоми й щоденники, якщо їх привезли вже у вересні? Жінка обурена таким ставленням вищого керівництва пошти до працівників у сільській місцевості. Відомо ж, що система з реалізації продуктів харчування й не тільки діє по всій Україні. Хоча в переліку послуг поштового відділення: приймання листів, переказів, платежів, кур’єрська доставка – і жодного слова про продаж ковбаси чи альбомів. Завідуюча ж запевняє, що продукти харчування, канцелярію, побутову хімію привозять офіційно поштовим автомобілем. Мають на це і відповідні накладні. Та чи існує ліцензія в ПАТ «Укрпошта» на такий вид діяльності? Як обирають постачальників продукції та хто відповідатиме у випадку отруєння когось із покупців ковбасою чи сардиною? І чи отримає СелищенськеDSC_5730 відділення ставку листоноші, про яку так мріє і просить Світлана Царук?  Сподіваємося, що сільських листонош все ж почує їх керівництво в районі, області та й у столиці.

Проблеми громади – понад усе

Селищенський сільський голова Микола Примич – мудрий керівник і cправжній господар. Ось чому йому вже декілька скликань поспіль довіряють власну та долю сіл жителі Селища, Ясногірки, Чабеля.  Енергії та заповзятості Миколи Антоновича вистачає на всі сільські справи. А їх, як відомо, завжди вдосталь. Це належні робота і стан закладів соціальної сфери, електрифікація нових вулиць, благоустрій сіл, виконання місцевого бюджету, і, звичайно, дороги. До слова, коли їхали в Селище, побачили чоловіків, які засипали відсівом ями, що утворилися на проїжджій частині. Зі слів Миколи Примича, цю потрібну справу зробили за спонсорської допомоги ТОВ «Селищанський  гранітний кар’єр». А щоб зекономити, все викохали власними силами, без звичних посередників. Ями засипали місцеві чоловіки. Того ж дня впорядкували й паспортизоване сміттєзвалище в Ясногірці. Микола Антонович розповідає з вдячністю DSC_5787про кожного, хто підтримує ідеї разом дбати про села.

Усі населені пункти тут охайні та розвиваються. І в цьому заслуга сільського голови, депутатів і громади, бо дбають про це колективно. З гордістю говорив сільський голова про благодійників, за сприяння яких у Селищі нині діє сучасний, укомплектований належним чином ФАП. Небайдужі краяни  реконструювали його за власні кошти. Мабуть, таких у районі більше нема. Благодійники відновили усе: від підлоги до фасаду. Працювати в таких мовах медикам приємно та комфортно. Подобається осучаснений ФАП і селянам, які частенько сюди навідуються, щоб отримати консультацію фахівців.

Окрасою  та головним  осередком культурно-просвітницького життя в Ясногірці є Будинок культури. Ще декілька років тому це була напівзруйнована будівля, що потребувала ремонту даху, штукатурки стін, заміни вікон, дверей тощо. Нині ж це ошатний, належно облаштований заклад культури, де діють публічно-шкільна бібліотека й аптека. Сюди любо зайти та приємно провести вільний час. Капітальний ремонт зробили за кошти сільського бюджету.

Селищенська сільська рада – одна з небагатьох у районі, де проблеми громади вирішують переважно за кошти місцевого бюджету. Зрештою, стан вулично-дорожньої мережі, освітлення, озеленення та чистота – оцінка діяльності насамперед  місцевої влади. Микола Примич присвятив себе людям і ро­бить усе, щоб три села розквітали, щоб жителі відчували в місцевій владі надій­ного помічника, щоб життя їх покращува­ло­ся неDSC_5818 на словах, а на ділі. І підтвер­джен­ням цьому – бага­то конкрет­них справ, зроблених разом із депутат­ським корпусом про­тягом цих років. Та життя постійно вносить корективи, ставить нові вимоги. Тільки вирішили одні проблеми, назріли інші… Адже села повинні бути сучас­ними. На часі корегування проектно-кошторисної документації ЗОШ у Чабелі (на що з бюджету сільської ради районному виділили 300 тис. грн субвенції), а в перспективі – будівнитцтво школи. Вже майже завершили освітлення 4 нових вулиць (дві в Ясногірці та Чабелі), виконували це шляхом співфінасування: 20% від жителів і 80% – з бюджету сільської ради. Доречно зауважити, що з 2002 року за кошти місцевого бюджету освітлили уже 11 новозабудованих вулиць. Майже готова документація на вуличне освітлення в Чабелі. Тож роботи непочатий край.

Школа – храм науки

DSC_5763Або другий дім для дітей, що в ній навчаються. Тому важливо, щоб у навчальному закладі було тепло й затишно, надійно та спокійно. Цей комфорт учням у Селищенській ЗОШ І-ІІІ ст. створюють директор Анатолій Біленький  і вчительський колектив. Тут працюють талановиті педагоги. Кожного дня  вони сіють зерно знань у душі 155 школярів. Через деякий час воно проросте, дасть сходи. Власне, варто зауважити, що нині в школі працює 19 педагогів, більшість із них випускники цього ж навчального закладу.

DSC_5803
Фото Едуарда КОЛЯДИЧА

Професія вчителя — дуже важка і відповідальна. Сьогодні вчити та виховувати дітей, напевно, складніше: сутужніше стало жити, з’явилося багато нової інформації, техніки, змінилося ставлення до деяких колишніх цінностей. Цього року за парти Селищенської дев’ятирічки сіли 15 першокласників. Упродовж літніх канікул у школі провели косметичний ремонт класних кімнат, замінили димову трубу за кошти батьків. Варто зауважити, що за останні 10 років заклад поетапно капітально відремонтували. Залишилося оновити фасад. Середня наповнюваність учнів тут нині від 15 до 20 дітей. Гордістю є учениця 9 класу Марія Полюхович, яка минулого року посіла 3 призові місця в районних олімпіадах.

У дитсадку – капітальний ремонт

Наполегливий і цілеспрямо­ваний Микола Примич свою волю та невтомну енергію скеровує на вирішення соціальних і господар­ських питань. Від сільського голови багато чого залежить. А коли навколо нього гуртуються люди, то ефект набагато кращий. Чимало зусиль вкладено в дитсадок «Берізка», де дошкільну освіту здобували 75 діток із Ясногірки й Селища. ДНЗ не припиняв функціонувати з 1977 року.  Завідує ним досвідчений вихователь Марія Горобей. Минулого року за кошти бюджету Селищенської сільської ради дошкільний заклад перекрили, відкрили додатково ще одну групу «Веселка», придбали меблі. Цього року ще з весни розпочали його капітальний ремонт, що триває досі. Незабаром дошкільнята знову відвідуватимуть уже геть новий, із сучасними класними кімнатами, спальнями, вбиральнями, кухнею, актовою залою, меблями. Вартість капітального ремонту 2 млн. грн, що виділили з бюджету сільської ради. До речі, за 8 місяців його виконали на 128,14%.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz