«Мистецтво молодих»: як це було

Нещодавно в Сарненському районному Будинку культури відбувся ХІ районний фестиваль творчої молоді «Мистецтво молодих». У конкурсі взяли участь 30 конкурсантів і 2 танцювальних колективи з усього району. Основна ідея заходу – виявлення та підтримка талановитої молоді Сарненщини, створення умов для її розвитку.

Право оцінювати таланти під головуванням заступників голів Сарненської РДА Наталії Параниці та райради Миколи Костецького надали начальнику відділу культури й туризму Сарненської РДА Едуарду Раковцю, заслуженому працівникові культури України Вікторові Торчику, директору й художньому керівникові КЗ «Сарненський районний Будинок культури» Любові Царук і Зої Федорчук, заслуженому діячеві естрадного мистецтва України Сергієві Галушку. Саме вони визначили найкращих у чотирьох жанрах: вокал, хореографія, образотворче мистецтво та розмовний жанр. Перемогу серед вокалістів здобули: Зоряна Жук із Немович (І вікова категорія), Маргарита Оласюк із с. Велике Вербче (ІІ вікова категорія) та жителька с. Кузьмівка Олеся Позняковська. Серед вокальних дуетів найкращими визнали Вікторію Питель і Жанну DSC_5632Корзун із с. Поляна. Найталановитішою майстринею поетичного слова стала студентка Сарненського педагогічного коледжу РДГУ Олена Харечко. Серед сольних хореографічних номерів цього року не було рівних представниці смт Степань Ірині Радкевич, а кращий танцювальний колектив – «Форсаж» Сарненського педколеджу. Переможцями серед художників стали Надія Андріюк із Тутович (І вікова категорія), Василина Наумук, яка представляла Будинок дітей і молоді м. Сарни (ІІ вікова категорія) та Ірина Катеринчик із с. Корост (ІІІ вікова категорія). Також чотири солістки: Зоряна Жук, Жанна Корзун, Ірина Плескач та Сніжана Скибан отримали можливість безкоштовно записатись у студії звукозапису МБК «Залізничник».

Тригодинна насичена та яскрава програма фестивалю ще раз показала, що творчий потенціал району величезний, а працювати справді є з ким. А про те, що таке талант, як сприймати критику, у кого вчитись співати, кого читати й чи комфортно творчим розвиватись у нашому районі, пропонуємо дізнатись із перших вуст!

DSC_5530«Для мене співи – це естетична насолода»

Ірина ПЛЕСКАЧ (студентка 4 курсу Сарненського педагогічного коледжу РДГУ):

– Я співаю сольно, а також є учасницею танцювального колективу «Форсаж». Вважаю, що талант не може бути без здібностей, тобто якісь задатки повинні бути з народження, а хто хоче, той вже їх розвиває. Точно знаю, що 90% – це праця. Якщо в тебе просто є задатки, то не можна відразу вийти і співати, танцювати чи малювати, треба розвиватись. Я ніколи не мріяла про щось недосяжне, пов’язане з моєю творчою діяльністю. Просто мені подобається цим займатись і цим жити. Моя бабуся співає, тож із дитинства люблю пісню і танцюю. Для мене це, в першу чергу, естетичне задоволення.

 

 

DSC_5672«Я щаслива, що мій талант стане моєю професією»

Ірина РАДКЕВИЧ (студентка 4 курсу РДГУ):

– На конкурсі виконала сучасний танець «Над прірвою». Вчилась танцювати в рідному селищі Степань в Ірини Торчик, за що їй дуже вдячна. Якщо ти справді хочеш розвиватись, то завжди знайдеш можливості, незалежно від того, народився ти в селі чи в місті, головне – хотіти. Згодом вступила в РДГУ на спеціальність «Сучасна хореографія». Дуже рада, що виявлений у дитинстві талант став моєю професійною діяльністю, я завжди щиро хотіла цього.

Нечасто беру участь у конкурсах. На «Мистецтво молодих» пішла, аби представити своє селище. Проте вважаю, що періодично пробувати себе в таких заходах корисно, аби підтримувати форму, конкурентний дух і не давати собі розслаблятись. Мрію заснувати свій танцювальний колектив у Рівному, а поки намагаюсь робити якісь кроки до втілення задуманого.

DSC_5606«Вірю, що кожен талант дається від Бога»

Надія КОСТЕЦЬКА (студентка 3 курсу педколеджу РДГУ):

– У конкурсі «Мистецтво молодих» беру участь уперше, але загалом на моїй творчій стежині було чимало конкурсів, наприклад «Юна зірка», «Перлинки Полісся». Я вірю, що спів і взагалі кожен талант дається від Бога, але не кожен хоче його розвивати й працювати над собою, тому що це нелегка наполеглива праця. Постійно потрібно вдосконалюватись. Кожна людина має душу і те, що вона відчуває, та не кожен може це передати. Талант співу чи танців – це вміння відчувати, тому що як відчуваєш, так і співаєш. Треба все робити з душею.

 

 

 

 

DSC_5759«Інколи потрібно бути суворими, щоб потім почути «дякую» за сформований талант»

Катерина КОЛЯДА (керівник ансамблю сучасного танцю «Форсаж»):

– Вважаю, що танці для молоді – це дуже важливо, особливо сучасний напрямок, в якому потрібно розвиватись, відповідно й охочих є багато. Наше місто має всі умови для розвитку таланту, зокрема танцювального. У Сарнах є студії, можливо, не всі вони досить відомі (але вони є!), які займаються сучасними танцями, бальною та народною хореографією. Танці – це насамперед розвиток фізичний, також з’являється самовпевненість, діти стають дуже відкритими, не замикаються в собі. Хтось знаходить далі себе в цьому і розвивається, а хтось, позаймавшись, просто почувається більш комфортно у житті, стає менш скованим у спілкуванні. Це тільки плюс і для фізичного здоров’я, і в процесі становлення особистості. Варто розуміти, що не в усіх все відразу виходить, тому тут важлива позиція батьків. Вони повинні підтримувати, вірити, а інколи й наполягти чи змусити, щоб діти не розгубили свій талант. Приходить той момент, коли вони вже самі рвуться і хочуть займатись, але до цього їх повинні підштовхнути найрідніші люди.

DSC_5745«На конкурсі я виконував роль «підглядацького» журі»

Валерій КУЛІКОВ (керівник студії звукозапису МБК «Залізничник»):

– Думаю, проводити конкурси для творчих людей однозначно потрібно. Цей захід людей: «Що може бути цікавого в якомусь забитому селі, де нічого толкового? Хіба бурштин миють». А от молодь там талановита! Тому саме їх відібрав для безкоштовного запису пісні в студії звукозапису, яка діє за підтримки депутатів міської ради та власних коштів на базі МБК «Залізничник». Студія забезпечена хорошим технічним обладнанням, що дозволяє якісний запис як сольних виконавців, так і колективів. Наприклад, у нашій практиці є запис хору, який складається із 54 людей. По-перше, намагаємось знайти місцевих «зірок», а потім, можливо, вдасться їх, якщо казати модним словом, «розкручувати». Незважаючи на те, як далі складуться долі конкурсантів і чи творчість стане професійною діяльністю когось із них, виявляти таланти в дітей – обов’язково та важливо, бо людина повинна бути різносторонньо розвиненою. Такі люди є суспільно активними, вони беруть участь у різних заходах, вміють показати себе. Конкурси районних рівнів дають можливість творчим людям зробити перший крок – вийти на сцену, а далі вибір за ними.

DSC_5806«Важливо постійно доводити свою талановитість собі та іншим»

Сергій АБРАМОВ (вокаліст, с. Стрільськ):

– Звичайно, в нас у селі є можливість вдосконалювати свої вокальні здібності. Я свого часу вчився співати в хорі при Будинку культури, а згодом спробував виступати сольно. Творча молодь повинна себе розвивати, не сидіти на місці чи шукати якихось поганих звичок, а знайти себе в певній сфері. Майже кожен рік беру участь у цьому конкурсі. Роблю це, в першу чергу, для себе, хочу стрибнути вище того рівня, який мав до цього. Стараюсь пізнати більше музичних жанрів, в яких раніше не працював, слідкую за музичними тенденціями. В українському шоу-бізнесі мені найбільше імпонує творчість Олександра Пономарьова, також подобається Христина Соловій та ALEKSEEV, тому нашій співочій молоді є на кого рівнятись і куди рости.

 

 

DSC_5667«Нам необхідно розвивати літературний смак і переростати примітивізм у мистецтві»

Олена ХАРЕЧКО (студентка 4 курсу педколеджу РДГУ):

– Ще в школі, коли була творча робота, завжди використовувала свої вірші, казки, оповідання. Любила писати, читати. Вступивши в педколедж, почала ходити у творчу групу «Первоцвіт», яку очолює Олена Олександрівна Левшунова. Вже четвертий рік відвідую цю «спілку юних письменників». Вірш, який декламувала на конкурсі, написала рік тому під впливом подій у країні, що зараз, на жаль, є дуже актуальною темою у творчості. Я співпереживаю нашій Україні, тому все, що хвилює, вилила на папері.

Не знаю, чи вийде в мене стати відомою українською письменницею, не можу сказати, що я цього прагну. Завжди писала для себе. Такий у мене душевний настрій. Кожен день з’являється те, що творчі люди називають музою. Свої вірші часто гублю, бо записую їх на маленьких клаптиках паперу, на диктофон, щоб потім продовжити.

Конкурси дають можливість творчим людям, зокрема молодим авторам, бути почутими, донести частинку себе до аудиторії. Також це додає впевненості й сил рухатись далі, розвиватись. Я вже маю декілька своїх невеликих збірок, які вдалось видати власними силами в педколеджі завдяки підтримці й розумінню однодумців. Тому якщо справді хочеш, то все виходить.

Молодим людям раджу розвивати літературний смак, переростати рими на кшталт «сонечко-віконечко». Вважаю, що в Україні зараз чимало сучасних потужних майстрів слова, яких потрібно знати.

DSC_5811«Мене приваблює перспектива участі у всеукраїнських вокальних шоу»

Зоряна ЖУК (вокалістка, с. Немовичі):

– У конкурсах беру участь не дуже часто. Перший раз у Рівному на фольклорному фестивалі ми зайняли друге місце в дуеті, а зараз у Сарнах вдалось вибороти перше місце сольно. Я з дитинства співала, здобула відповідну освіту й зараз працюю в Будинку культури в нашому селі. Звичайно, хочеться йти десь далі, на більшу сцену. Намагаюсь розвивати свою професію, показувати навички, навчатись чомусь новому, робити висновки з власних помилок. Вагомим кроком вперед у розвитку своїх співочих здібностей можна вважати запис пісні, для цього мене відібрали сьогодні. Була можливість взяти участь і в масштабніших конкурсах, таких як «Х-фактор», але я поки не настільки впевнена у своїх силах. Не завжди можу подолати переживання, адже це велика відповідальність. Хочеться, щоб тобою пишалися, коли ти виступатимеш на таких сценах, а не навпаки.

DSC_5812«Найголовніше для творчих людей – їм не заважати»

Сергій ГАЛУШКО (керівник зразкового аматорського ансамблю танцю «Журавка» МБК «Залізничник»):

– Конкурси важливі завжди й на будь-яких рівнях: чи то є дитячий, чи дорослий конкурс. Це стимул для росту дітей, тому завжди їх підтримую і запрошую діточок і всіх учасників.

Аби зрозуміти, чи ти талановитий, потрібно вміти, перш за все, глянути на себе збоку. Якщо ти вмієш це зробити, то все дуже просто. Коли ви виступаєте і дивитесь на реакцію глядача, оточуючих і (важливо!) не тільки знайомих, а й чужих людей, тоді можете зрозуміти, чи справді талановиті, чи на правильному шляху.

Дуже складно бути членом журі й висловлювати будь-яку критику творчим людям. Ну така от у нас нація. Скажімо, ми завжди любимо перемагати й дуже болісно сприймаємо якісь зауваження до себе. Завжди готовий пояснити, чому таке рішення, чому так бачу. Я не ховаюсь, а свою думку завжди аргументую. І хотілося б порадити колективам та їхнім керівникам, щоб трохи загальніше дивилися на критику, спробували пошукати проблему в собі, розуміли, що сьогодні сталось так, а на іншому конкурсі буде краще. Тому потрібно сприймати зауваження адекватно, брати все позитивне з собою на сцену, вдосконалюватись, і буде все добре. Наприклад, критика після виступів моїх вихованців є обов’язковим моментом. Якщо їм не казати про помилки, то ніякого росту не буде. Обговорення проводимо постійно після кожного концертного виступу, не кажучи вже про конкурсні. Розказую, що не вдалося, і де треба підтягнути хвостики.

Вважаю, що розвиватись таланам у нашому місті комфортно. Завжди хочеться прагнути чогось більшого, але найголовніше для творчих людей – їм не заважати. Нам не заважають!

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz