Рівненська АЕС очима журналістів

Атомна енергетика, відколи сталось чорнобильське лихо, викликає в більшості українців занепокоєння. Адже «мирний атом» завдав людству чимало шкоди. Громадяни побоюються викидів радіації, не довіряють повідомленням про безпечність діяльності атомних станцій.

DSC_5120_800x531Тож, щоб переконатися в ефективності й надійності атомної енергетики, на Рівненській АЕС відбувся прес-тур представників Асоціації регіональних засобів масової інформації Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Черкащини, Рівненщини, Волині та Львівщини. Організації заходу посприяв Головний департамент інформаційної політики Адміністрації Президента України.

На Рівненській атомній станції бувала вже не раз, та щоразу захоплююсь цим промисловим гігантом, створеним усе ж людиною, злагодженою роботою його колективу. А її територія нагадує скоріше парк відпочинку, ніж промислову зону. Тут не побачиш сміття, дерева дбайлива осінь уже вбрала в яскраві шати. Та все ж це режимний об’єкт, тому й заходи його охорони дуже суворі. Переконалися в цьому, коли проходили контроль на пропускному пункті. Донедавна потрапити на територію АЕС було просто неможливо. Відрадно, що це змінилось, тут проводять екскурсії і дорослим, і дітям, які мають змогу побачити Рівненську АЕС зсередини, дізнатися більше про особливості й специфіку її діяльності. Все це сприяє позитивному іміджу атомної енергетики, і керівництво станції це добре знає.

Насамперед начальник управління інформації та зв’язків із громадськістю РАЕС Петро Кратік запросив представників ЗМІ в інформаційний центр «Полісся», де розповів про роботу АЕС, навів цікаві факти. Безпосередньо на виробництві побували в машинному залі турбінного відділення енергоблоку № 3. Відвідали комплекс з переробки твердих радіоактивних відходів,  дізналися про основне призначення та важливість одного з перспективних екологічних об’єктів РАЕС на сьогодні. Побували й у навчально-тренувальному центрі. Тут спробували себе в ролі атомників на повномасштабних тренажерах блочних щитів керування енергоблоків із реакторами типів ВВЕР-1000 та ВВЕР-440. Фахівці центру розповіли про тонкощі роботи оперативного персоналу на Рівненській АЕС. Варто зазначити, що на промисловому майданчику станції, у санітарно-захисній і зоні спостереження (30-кілометрова зона) при всіх режимах роботи проводиться безупинний автоматизований контроль радіаційної обстановки (АСКРО). Ним охоплено площу 3 тисячі квадратних кілометрів, де проживають 130 тисяч мешканців у 90 населених пунктах. З 2015 року на РАЕС функціонує система сейсмічного моніторингу, де використовують новітню для українських АЕС технологію фіксації коливань земної кори. АСКРО інтегрована також із європейською системою прогнозування наслідків радіаційних аварій RODOS, що дозволяє оперативно відслідковувати та реагувати DSC_5140_800x531на ядерні події в країні та світі, а також отримувати рекомендації для служб аварійного реагування та цивільного захисту.

Колеги з інших регіонів України, які побували тут уперше, захоплювалися не тільки побаченим на атомній станції, але й містом енергетиків, що завжди було зразком чистоти й порядку. Тому прикро було почути від керівництва РАЕС, що останнім часом із міською радою в них виник серйозний конфлікт. Адже комунальники заборгували станції понад 80 млн грн і на співпрацю не йдуть. Попри судові спори та мирову угоду, міська влада не бажає виконувати свої зобов’язання і конфлікт набирає обертів, від чого страждають перш за все жителі міста. Павло Павлишин, генеральний директор РАЕС, дивується з такої поведінки, адже станція є головним бюджетоутворюючим підприємством Вараша, сплачує величезні податки й утримує багато закладів соціальної сфери, затрачаючи на це до 100 млн грн на рік. Про це й інші аспекти діяльності атомної станції й почули журналісти під час зустрічі з Павлом Павлишиним. Гендиректор у своєму щільному графіку знайшов час, аби зустрітися з медійниками українських ЗМІ, адже добре розуміє, що відкритість для громадськості роботи станції тільки підвищить її імідж, допоможе уникнути непередбачених ситуацій, викликаних незнанням того, що там відбувається.

Павло Павлишин під час діалогу відверто відповів на запитання, що стосувалися не тільки виробничої сфери, а й особисті. Насамперед гостей цікавили соціально-трудові гарантії працівників і доля відпрацьованого ядерного палива.

DSC_5103_800x531– На підприємстві досить сильно розвинута соціальна сфера. У місті функціонують соцоб’єкти культурного, спортивного й оздоровчого спрямування, які, у свій час, ми зберегли на балансі електростанції. Реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Біле озеро», санаторій-профілакторій, Палац культури, плавальний басейн, спорткомплексщо включає стрілецький тир, боксерський зал і стадіон мають можливість відвідувати не лише працівники підприємства, а й мешканці та гості міста Вараш. Завдяки діяльності РАЕС цього року до бюджету міста буде спрямовано майже 320 млн грн, – підкреслив Павло Яремович.

Що стосується квартирного питання, то, за словами керівника, на жаль, сьогодні НКРЕКП не дає можливості закласти в тариф кошти на будівництво житла для атомників. Останній будинок здали в експлуатацію три роки тому, проте передати житло своїм працівникам РАЕС не може, оскільки для цього потрібно внести зміни в чинне законодавство. Тож 36 квартир нині заморожені. Аналогічна ситуація й на інших АЕС України, адже компанія не може здійснити процедуру відчуження житла. Аби покращити житлові умови рівненських атомників, підприємство надає молодим спеціалістам довгострокові безвідсоткові цільові кредити для придбання житла.

Також гендиректор зазначив, що на балансі РАЕС перебуває єдине в Україні професійно-технічне училище з підготовки кадрів робітничих професій і перепідготовки ремонтного персоналу. Училище атестоване на всі види зварювання – це рідкість на сьогоднішній день. Тут навчаються 120-150 дітей. Щороку його випускниками стають до 50 спеціалістів, кращих з яких гарантовано працевлаштовують на РАЕС. Цього року, зауважив керівник, на одне місце в закладі претендували 2 абітурієнти. А це свідчить про його престижність.

– Щодо відпрацьованого ядерного палива, то нині його приймає тільки Росія. Коли запрацює сховище в Чорнобилі, це однозначно зменшить витрати на його перевезення. Якщо ж Росія не прийматиме його, то через 1-3 роки зупинимо блоки. Бо взагалі не буде куди вивозити. Тут питання більше стоїть про  диверсифікацію постачань ядерного палива на РАЕС.

На запитання, яку інформаційну та просвітницьку діяльність веде РАЕС, її очільник відповів, що дещо змінили роботу прес-центру станції, збільшили штат кореспондентів, у структурі підприємства функціонує управління інформації та зв’язків з громадськістю, яке висвітлює життя колективу Рівненської АЕС у DSC_5230_800x531новинах телеканалу «Енергоатом», на власному веб-сайті, газеті «Енергія» та в соцмережах.

– Сьогодні РАЕС відкрита для громадськості. Проводимо багато ознайомчих екскурсій для всіх охочих. Ще донедавна сюди нікого не пускали – такі візити були під забороною. РАЕС жодним чином не замовчує інформацію, адже від цього немає жодної користі, навпаки, це завжди породжує чутки, домисли, а звідси й паніку та неприязнь до нашої роботи місцевого населення. Крім того, активно співпрацюємо з учнівською молоддю міста-супутника у втіленні різних соціальних проектів. Проводимо екскурсії для дітей, адже багато їх батьків працюють на атомній станції, розповідаємо про діяльність її підрозділів доступно. Також ведемо активну профорієнтаційну роботу з молоддю регіону, організовуємо різноманітні профорієнтаційні заходи, спрямовані на розвиток діалогу з підростаючим поколінням і популяризацію професії енергетика. Одним із нових проектів стала «Ядерна школа РАЕС», що стартувала віднедавна для випускників загальноосвітніх навчальних закладів Вараша і зони спостереження електростанції.

Та найбільше все ж журналістів цікавило те, наскільки серйозно захищена атомна станція від зовнішніх чинників. За словами Павла Павлишина, за останні роки дуже посилили режим її охорони. Нині це здійснює військова частина Національної гвардії. Щоб унеможливити польоти безпілотників над об’єктом, розглядають пропозицію щодо придбання спеціальних установок примусової посадки. Щодо можливих атак, то куполи блоків можуть витримати падіння реактивного літака, наголосив Павло Яремович. Щороку на підвищення рівня фізичного захисту РАЕС спрямовують значні кошти. Наразі підписали контракт щодо реконструкції контрольно-пропускних пунктів, де заплановано встановити сучасну систему відеоспостереження та передову систему безконтактної біометрії для верифікації персоналу.

Павло Павлишин також зауважив, що в рамках продовження терміну експлуатації енергоблоку № 3 на РАЕС триває серйозна кампанія щодо виконання низки трудомістких і DSC_5130_800x531затратних заходів з модернізації та заміни обладнання. Для їх реалізації невдовзі на блоці-мільйоннику розпочнеться планово-попереджувальний ремонт, розрахований на 240 діб, а вже в наступному році заплановані громадські слухання.

Ну і як не запитати в гендиректора, що він думає про майбутнє атомної енергетики країни?

– Якщо говорити цифрами, то у світі працюють до 460 реакторів, ще 60 будують. Технологія атомної енергетики доволі стара. Нині дуже сильно просувають зелену енергетику. Америка, європейські країни розвивають альтернативні види вироблення електроенергії. Але можу запевнити, що для багатьох країн атомна енергетика все ж потрібна. Зокрема й для України. Нині виробляємо до 60% всієї електроенергії країни, тому зупинити атомні станції – це недоцільно. Адже є проблема з вугіллям, газом… Тож не бачу в найближчі 20-30 років альтернативи атомній енергетиці, бо інакше зупинимось взагалі. Навпаки, впевнений, що потрібно будувати ще блоки, розвивати атомну енергетику. Крім того, тариф на електроенергію, що виробляють атомні станції, дуже низький. За розрахунками НКРЕКП, він становить 56 коп. Населення платить, звичайно, набагато більше. Хоча для нас він дуже низький, прибуток компанії – маленький, та ще й енергоринок винен атомникам велику суму грошей. А нам потрібно і паливо купувати, і вивозити його, платити зарплату людям тощо. Підвищувати її також потрібно, бо маємо дбати про фахівців, які, шукаючи оплачуванішу роботу, виїжджають за кордон.

DSC_5141_800x531
Фото Едуарда КОЛЯДИЧА

Павло Павлишин очолює станцію з 2012 року. Прийшов же сюди ще у 1992-ому після закінчення Одеського політехнічного університету. Розпочинав кар’єру з робітничих професій. Він упевнений, що для керівника такого об’єкта не так і важливо, чи любить його колектив. Головне бути справедливим і вимогливим насамперед до себе. Відрадно, що в день нашого перебування на РАЕС з міста Кенджу (Південна Корея) надійшла звістка про те, що Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції, відзначила Павла Павлишина високою нагородою за значний внесок у загальну безпеку світової ядерної енергетики та розвиток культури безпеки в атомній галузі. З чим гості щиро привітали керівника та поділились своїми враженнями від поїздки.

– Ми досягли поставленої мети – люди отримали нові досвід та знання. Приємно здивували посилені заходи безпеки під час проходу на підприємство через контрольно-пропускний пункт. Розуміємо, що це не чиясь примха, а потреба нашого часу, коли наразі в країні неспокійна ситуація. Ми переконалися, що РАЕС є безпечною, перспективною та, безперечно, надійно захищеною, – сказав ініціатор прес-туру, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України Олександр Назаренко. – Схвально, що керівництво підприємства всіляко сприяє розвитку соціальної сфери міста-супутника, перераховуючи до його бюджету значні кошти. РАЕС є відкритою для громадськості й обраний курс абсолютно правильний, адже чим більше люди знатимуть про атомну енергетику, тим більше це сприятиме розвіюванню будь-яких міфів про її небезпечність чи вразливість.

– Адміністрація Президента України підтримала та посприяла організації прес-туру на РАЕС. Ми зацікавлені в тому, щоб журналісти якомога детальніше ознайомилися з безпечним процесом виробництва електроенергії. Мене вразила безпосередність і готовність Павла Павлишина відкрито спілкуватися з пресою. Журналістів цікавили різні теми, проте хочеться відзначити, що Павло Яремович поводився гідно й відповів на всі поставлені запитання, –прокоментував головний консультант Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Олександр Бухтатий. – Можу з упевненістю сказати, що РАЕС – це безпека й порядок, що дуже тішить. Ми, як споживачі електроенергії, повинні з повагою та шаною ставитись до людей, які забезпечують наші домівки теплом і світлом.

– Вважаю, що необхідно якомога більше говорити про атомну енергетику України, роботу АЕС, їх внесок у розвиток економіки держави. Ми повинні захищати те, що маємо. Можемо пишатися вітчизняною енергетикою, адже саме завдяки їй маємо можливість розбудовувати країну. Багато хто цього не розуміє, поширює чимало міфів щодо небезпеки АЕС. На жаль, сьогодні немає лобі атомної енергетики України, яке б підтримувало її розвиток. Наше спільне з політиками завдання – зберегти існуючий потенціал, – підсумувала головний редактор громадсько-політичної газети «Білопільщина» Наталія Калініченко.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz