Чи лікуватимуть сарненців по новому?

«Сарненські новини» розпробували, як медреформа змінить медичне обслуговування сарненців. Як лікуватимуть мешканців району та міста з початком нового, 2018 року? Чи виїжджатиме «швидка» до хворих, які страждають від тиску або температури, чи навпаки, вони залишаться в полі зору сімейного лікаря? Чи замінять фельдшерів парамедики?

На ці й інші запитання шукали відповіді в медичних працівників. Найперше поспілкувалися з керівником Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (з розширеними повноваженнями Центру екстреної медичної допомоги) Ларисою ТАРАСОВОЮ:

imgonline-com-ua-Compressed-uk3M6iuvWb– У законодавчому форматі відмінили посаду фельдшера. Як кажуть, рубонули з плеча. Окрім того, ототожнили її з посадою парамедика. Таких фахівців, які вийшли б недавно з навчальних закладів, немає. І сталася юридична колізія: фельдшерів уже немає, а парамедиків ще немає. Одно слово, де-юре їх прийняли, а де-факто їх немає. Профспілка медичних працівників зверталася в уряд, спілкувалася з очільниками медицини держави. Як наслідок, реформу поки що призупинили і фельдшерів повернули на робочі місця. Вони можуть діагностувати, лікувати і надати за потреби необхідну допомогу. Упродовж трьох років їх повинні перекваліфікувати на парамедиків. Тут виникає ще одне питання – чи збережуть усі «виїзні» чи «колісні», як їх називають, категорію, вислугу років фельдшерів після перекваліфікації? Чи не починатимуть із нуля?

За англо-американським варіантом, ці фахівці стабілізують стан пацієнта, до якого приїхала «швидка», і стовідсотково мають його госпіталізувати в приймальне відділення лікарні. Уявіть, якщо за добу 35-40 викликів лише в Сарнах, а ще скільки хворих прибувають самостійно, яким буде навантаження на лікарів? Але багато хто не зможе їхати в лікувальний заклад через брак грошей. Дехто звик, що приїде лікар, поміряє тиск, послухає легені та серце, порадить і дасть призначення. Якщо говоримо про менталітет, то його теж треба кардинально міняти, бо так не буде, що 31 грудня мине і з 1 січня все відбуватиметься по-новому.

Отож, як переконана Лариса Тарасова, реформувати медицину треба, але не діяти так різко, категорично. Щодо звільнення, то воно більше стосується лікарів, акцентує увагу. Анонсують, що в бригаді має бути парамедик і медичний технік (водій). Останнього перевчать, щоб він став повноцінним членом бригади і брав участь у наданні медичної допомоги. На жаль, як свідчить практика, бувають такі випадки, коли просто не вистачає рук, як, скажімо під час ДТП виїжджають лікар, фельдшер і водій, і всі надають медичну допомогу.

Ще 3-4 роки тому держава закликала заповнити «швидкі» лікарями до максимуму, досягти стовідсоткової наявності лікарських бригад, що й було зроблено переважно в Рівненському та Дубенському районах. Тепер, відповідно до медичної реформи, обіцяють, що лікарів працевлаштують у відділення екстреної медичної допомоги, які мають відкрити при госпітальних округах. Але чи є гарантія, що забезпечать роботою усіх?

Будемо чесними, якщо вести мову про реформування медичної галузі в плані швидкої допомоги, то дороги в нас нікудишні. А автомобілі вже потрібно не ремонтувати, а замінити. Фінансування дорівнює нулю, навіть існує дефіцит у виплаті заробітної плати. На господарські потреби, ремонтні роботи не отримують нічого. Із запчастинами – проблемно і сутужно, завдячуючи благодійним внескам, ще якось автівки підтримують на ходу. Із пальним дуже складна ситуація, його просто не вистачає. Хотілося б, аби люди розуміли це, й у випадках, коли диспетчер телефоном може надати допомогу, прийняти її, а не наполягати на виїзді. Звісно, навіть не обговорюється питання їхати чи ні в екстрених випадках – пожежа, ДТП, утоплення.

Поцікавилась у Лариси Василівни, як вирішили проблему щодо неприйнятних умов для роботи працівників швидкої допомоги у нинішньому приміщенні, і що обрали для переселення.

– Працівники станції екстреної медичної допомоги хотіли б перейти у вільне приміщення залізничної лікарні в Сарнах. Були й інші варіанти, але ті будівлі не належать району. Запропонували одну зі старих будівель КЗ «Обласна психіатрична лікарня села Орлівка», скоріше всього тому, що психлікарня, як і служба «швидкої», обласного підпорядкування».

Та тут варто наголосити на незручностях і перепонах, що обов’язково додадуться і для медиків, і для пацієнтів, якщо основним варіантом для переселення залишиться облпсихлікарня. Насамперед, доїзди – 10 хвилин по місту і 20 – до сільського населеного пункту. Друге – кілометраж і відповідно використання пального, якого і так не вистачає. Третє – два переїзди, один із яких – нерегульований і другий – зі шлагбаумом. «А може замість того, щоб вкладати величезні кошти в ремонт приміщення, що перебуває в дуже занедбаному стані, міська рада краще  виділила б землю під будівництво нового? – пропонують працівники.

Прокоментувати ситуацію з переходом  Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги в інше приміщення попросили керівників району. Зокрема про те, чи зможе районна рада, попри обласне підпорядкування служби, посприяти, аби вона розмістилась у центрі міста, розповів голова районної ради Руслан Серпенінов:

– 11 вересня 2017 року, після виходу в телеефір сюжету про Сарненську станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги, у районну раду надійшло депутатське звернення депутата Рівненської обласної ради, головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Андрія Бортніка щодо вирішення питання надання в оренду частини приміщення КЗ «Сарненська районна лікарня» Сарненської районної ради, розташованого за адресою: вул. Залізнична, 62 у Сарнах, для розміщення Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської облради.

Уже 15 вересня в Сарненській районній раді відбулась нарада, на якій розглянули питання щодо розміщення Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (з розширеними повноваженнями Центру екстреної медичної допомоги) та подальшої організації роботи закладу. Участь у засіданні взяли також голова райдержадміністрації Ярослав Яковчук, головні лікарі комунальних закладів охорони здоров’я Сарненського району Василь Іванюк, Іван Усик, народний депутат України Сергій Євтушок, депутат районної ради Олег Жошко, головний лікар Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги Лариса Тарасова, в.о. начальника медичної частини КЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської облради Олександр Рудик та юрисконсульт КЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» О. Луцик.

Врахувавши висловлені думки та пропозиції, прийняли рішення про створення робочої групи із залученням представників закладів охорони здоров’я та фахівців у будівельній сфері, з метою огляду приміщень, в яких можливо розмістити станцію і які б відповідали державним будівельним і санітарним нормам. Робоча група з представниками комунального закладу «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської обласної ради оглянула низку об’єктів на території району, зокрема й приміщення комунального закладу «Сарненська районна лікарня» Сарненської районної ради, розташованого за адресою: вул. Залізнична, 62, місто Сарни. Представникам комунального закладу «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської обласної ради надали для вивчення необхідну технічну документацію КЗ «Сарненська районна лікарня», адже приміщення мають бути придатними для розміщення станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, тобто мають відповідати державним санітарним і будівельним нормам.

Таким чином, усвідомлюючи актуальність цього питання, Сарненська районна рада в межах своїх повноважень у котре засвідчила готовність до співпраці та спільного вирішення питання щодо розміщення Сарненської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (з розширеними повноваженнями Центру екстреної медичної допомоги) в пристосованому для цього приміщенні. Наступні кроки мають бути за обласним керівництвом відділення швидкої допомоги. Будемо очікувати на їхнє рішення щодо шляхів вирішення цього питання.

 

DSC_6890Щоб не було сумнівів

Головний лікар КЗ «Сарненська ЦРЛ» Василь ІВАНЮК розповів, що служба Сарненської станції екстреної  медичної допомоги фактично орендує приміщення на території лікарні:

– І до цієї структури не маємо жодного відношення. Чесно кажучи, вони в нас у позиці. І їхнє керівництво просто зобов’язане не тільки надавати всі послуги медичного змісту, а й проводити ремонтні роботи в тому приміщенні, в якому вони перебувають, дбати про матеріально-технічне забезпечення та своїх людей. А якщо передбачимо для них хоча б одну копійку, нас звинуватять у нецільовому використанні коштів. Хоча йдемо завжди назустріч і допомагаємо за першим дзвінком, маємо цілком змістовну співпрацю. Моя особиста думка, що ця служба повинна перебувати в межах міста, у тій же районній лікарні, де приміщення пустують, яка платила б менші комунальні послуги. Як голова медичної комісії в районній раді, навіть не знаю, скільки разів піднімав це питання із сесійної трибуни.

Повідомила Василю Петровичу про прикрі випадки, які трапляються в приймальному відділенні лікарні, про що свідчать звернення до редакції, а також публікації в соціальних мережах. А саме, грубе ставлення деяких працівників відділення до хворих під час їх прийому, на що Василь Петрович відповів:

– Якщо в людині не закладено природою мати щось у серці, то нехай навіть п’ять вузів закінчить, дуже важко вплинути на цю ситуацію, щоб вона зрозуміла й по-людськи ставилася до пацієнта. Повірте, працюємо, щоб вирішити цю проблему, зараз проводимо детальний аналіз кожного випадку, караємо винних і продовжимо це робити. І якщо під час реформи медицини все відбуватиметься саме так, як трактує держава, то лишатимемо кращі кадри, а з іншими будемо прощатися. Бо сьогодні мати постійну роботу, перебувати в колективі та формувати невірну загальну думку про саму структуру лікарні – неетично й ненормально. З цим боровся й боротимусь.

Щодо якісного проведення аналізів, то головний лікар теж вів мову про відповідальне ставлення медичних працівників лабораторії, що працює цілодобово, до своїх посадових обов’язків. Якщо в лікарів чи пацієнтів є певні сумніви, то їх переробляє завідуюча відділенням Лілія Машковська.

 

DSC_6899Пацієнти підпишуть декларації

Чи лікуватимуть сарненців по новому у 2018, поцікавилась у завідуючої амбулаторією загальної практики сімейної медицини дільниці № 1 Тетяни МАТВІЙЧУК:

– Цю реформу відкладають до 1 липня 2018 року. Тобто, доти працюватимемо, як і раніше. Нині сімейні лікарі приймають заяви від пацієнтів, хоча пані Супрун їх скасувала ще півтора року тому. Чекаємо підпису Президента України, після чого зможемо замовити бланки декларацій про обслуговування – це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі вказуватимуть основні дані – ім’я, прізвище, дату народження, контактні дані, номер паспорта.

– Тетяно Макарівно, а що буде, якщо немає підписаного договору?

– Звісно, у медичній допомозі вам не відмовлять. Однак підписання декларації не варто відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому. Якщо ж людина свідомо відмовляється підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені сплачувати лікування у сімейного лікаря (терапевта, педіатра).

Медику дозволено обслуговувати до 2000 пацієнтів. На «первинці» безкоштовними будуть загально—клінічні методи (аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, електрокардіограма, швидкі тести. А якщо казати про сільські амбулаторії, то в кожній уже є один-два лікарі, які прийшли після інтернатури. Все так само відбуватиметься і там. І якщо в населеному пункті, крім амбулаторій, є ще ФАПи, то вони також працюватимуть.

– Сімейні лікарі, відповідно до реформи, змушені будуть оформити себе підприємцями, чи не так?

– Так, але для цього треба мати необхідні приміщення і матеріальну базу. Наразі це питання гостро не стоїть. Адже за оформлену ліцензію потрібно буде сплачувати податок, а куди і з чого, якщо не працюємо ще по новому? Де і що маємо орендувати, теж ніхто нічого не каже. Тож залишаємося поки що трудитися в державній службі.

DSC_6902
Фото Василя СОСЮКА

Ще один момент. Багато лікарів можуть звільнитися. Говорять про гроші: по 370 гривень за пацієнта. Хто їх даватиме, куди вони підуть, на які витрати? Представники банку підрахували кошти за 2000 пацієнтів, які ще не відомо, як уже сказала, хто даватиме. Згодом зробили відрахування з цієї суми на заробітну плату санітарок, медсестер, тести, лабораторію, ЕКГ, плівку тощо, а ще в амбулаторіях є фельдшери, які підпорядковані амбулаторіям, то на зарплату лікаря залишилося 5-6 тисяч гривень або й менше. Особисто не прибічник цієї реформи, бо людям доносять неправдиву інформацію. Ще додам, що кожен лікар нашої амбулаторії зареєстрований у системі е-Health, яка визначить, скільки і якій лікарні держава має заплатити за надані послуги пацієнту.

Отож, як повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, для запуску медичної реформи потрібно приблизно півроку. За його словами, технічно запустити реформу з 1 січня неможливо: «У нас була стратегія, що закон потрібно прийняти до кінця весни, потім до кінця літа. Всі ці наші заклики будувалися на планах розпочати активні зміни з 1 січня, але вийшло, що закон буде підписаний майже в грудні. Тобто, навіть якби захотіли запустити їх із 1 січня, це не вийде, або скомпрометуємо реформу», – сказав Ковтонюк.

Він наголосив, що це дуже стислий термін для того, щоб створити Національну службу здоров’я України, а також підготувати нормативні документи й обміркувати всі деталі.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz