Вакцинація: відмовитись чи погодитись

Єдиним методом боротьби проти інфекційних захворювань залишається щеплення населення. Але під впливом багатьох чинників: недостатньої обізнаності людей, дезінформації в Інтернеті та поширення даних про те, що нібито вакцина нашкодила, у нас сформувались певні упередження щодо вакцинацій. «Сарненські новини» зібрали поширені міфи про щеплення та спробують їх спростувати разом із лікарем-інфекціоністом КЗ «Сарненської ЦРЛ» Зоряною КІРАНЧУК.

Міф № 1. Вакцинація – особиста справа кожного, від неї не залежить загальний добробут країни

Суспільство вважають захищеним від тої чи іншої інфекційної хвороби, якщо 95% населення вакциновані. Якщо, на приклад, казати про дифтерію, то наш район міг би вважатися захищеним, якщо 95% людей щеплені від дифтерії. Коли ж маємо чверть населення, то про жодний захист і безпеку не йдеться.

До речі, Україна за рівнем щеплення перебуває далеко позаду деяких африканських країн. Минулоріч на конференції за участю міжнародних спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я один із їхніх представників навів дані з вакцинації різних країн і показував, де серед них Україна. У цьому рейтингу спочатку були США, розвинені країни Європи, Австралія деякі країни Африки, Нова Зеландія, острівні держави, а вже аж за ними Україна. Приблизно десь на третьому місці знизу. І, коли цей чоловік, представник однієї з країн Африки, з гордістю розповідав про відсоток щеплених людей у них, то відчувала страшенний сором. Мені здавалось, що в цих словах було навіть презирство. Такі ситуації і демонструють реальне ставлення до нас світової спільноти.

Міф № 2. Ніхто не застрахований від того, що йому можуть ввести зіпсовану вакцину

Уся вакцина сертифікована, тобто не може бути такого, що вакцина закуплена невідомо звідки. Її закуповує держава централізовано. На кожну вакцину є сертифікат міжнародної якості. В ЮНІСЕФ і у Всесвітній організації охорони здоров’я є комісії, що спеціалізуються на вакцинах. Якщо остання має відповідний сертифікат, то маємо право довіряти її якості. Усю вакцину зберігають із дотриманням холодового ланцюга. Не думайте, що будь-хто може взяти вакцину в кишеню чи сумку і транспортувати. Вона потребує певних умов збереження при температурі +2-+8. Це в нас дуже контролюється. Люди чомусь думають, що медики можуть зробити щось неправильно, але насправді це постійно під контролем. Привозять її в спеціальних термоконтейнерах. Відразу поступає в амбулаторії, її поміщають у холодильники, що наявні всюди, постійно ведуть моніторинг температури, наявності вакцини. Кожен флакончик має термоіндикатор та шкалу, що показує за допомогою кольору, чи дотримано умови зберігання. Тобто медсестра, дістаючи вакцину з холодильника, відразу помічає, якщо колір індикатора змінився, і в жодному випадку не використовуватиме.

Міф № 3. Із гуманітарної допомоги отримуємо вакцину не вищої якості

Завдяки гуманітарній допомозі інших країн відновили поставки деяких вакцин в Україні. У 2015-му та 2016-му роках була просто біда. Знову ж таки, не треба думати: якщо гуманітарна, то це якась не така чи другосортна. Просто кожна країна вираховує, скільки людей їм потрібно щепити, скільки потрібно вакцини на наступний рік. І відповідно вони дають заявку виробникам. І от, наприклад, Франція порахувала необхідну кількість вакцини, а такі країни завжди замовляють її із запасом, тому що вони враховують мігрантів чи якісь непередбачувані моменти. І, якщо вони всю вакцину за рік не використовують, то можуть лишити її на наступний рік, а можуть віддати вакцину, яку закупили для своїх громадян за свої гроші, аби врятувати якусь малозабезпечену країну, до яких зараз на світовій арені належить і наша. Тобто це абсолютно якісна вакцина, яку нам із доброї волі віддали інші держави. І ми маємо бути вдячні, що вони з нами діляться.

Міф № 4 Не варто робити щеплення, якщо тільки вакцина не вироблена в провідних країнах світу

До речі, існує не так багато заводів, що виробляють вакцини. Їх є десь 3-4 в усьому світі. Це потужні виробники, які роками займаються виключно її виробництвом для всієї земної кулі. І, якщо ці заводи розташовані десь на території Індії, то це не значить, що її виробляли якось не так чи в антисанітарних умовах. Просто велика фармацевтична корпорація, юридична адреса якої зареєстрована десь в Європі, через економічну вигоду, дешеву робочу силу чи електроенергію розмістила заводи в Індії. Але при цьому всі вимоги до виробництва зберігають на встановленому підприємством рівні. У нас чомусь люди бояться та нарікають, що їм не подобається індійська вакцина. Але нічого поганого в ній нема. До речі, не вся вакцина в нас індійська, є різна.

Міф № 5 Вакцинація дітей провокує серйозні побічні реакції

Я зі свого досвіду не можу навести прикладів, що вакцина нашкодила. Ті випадки, що поширювали в ЗМІ чи Інтернеті, про захворювання, нібито викликані вакциною, спростовують медичні заключення спеціалістів, де чітко написано, що вакцина там ні до чого.

Дуже велике значення має правильне збереження вакцини. Візьмемо, наприклад, одну з живих вакцин – це ослаблений вірус, який при введенні в організм викликає вироблення антитіл проти певної хвороби. Якщо під час довгого транспортування вакцини від виробника і аж на місця десь мінімально порушився холодовий ланцюг, то ослаблений вірус у ній просто загинув. Навіть, якщо порушення температури не помітили, що майже нереально, то введення такої вакцини ніяк не нашкодить, але й користі не дасть. Вам просто введуть воду для ін’єкцій. Тому максимум, що загрожує в такій ситуації – те, що ви не тримаєте бажаного ефекту. Усі припущення, що вакцина викликає якісь захворювання, це абсурд.

Міф № 6 Якщо за певних причин не щепився в дитинстві, то не потрібно робити це і в дорослому віці

Бували випадки, коли досягнувши 18-річного віку люди звертались до нас із проханням вакцинувати. Казали, що батьки їх не щеплювали, бо є противниками вакцинацій, але вони протилежної думки і усвідомлюють, що вакцинація необхідна. Тому щеплення отримати ніколи не пізно, нехай і з порушенням календаря, але ви будете захищені.

Міф № 7 Прищепити можна тільки абсолютно здорову людину

Почнемо з того, що знайти здорову за всіма показниками людину в наш час не так то і легко. Є, звичайно, певні протипоказання для введення вакцин. І єдиний момент, коли можна нашкодити, якщо медичний працівник їх не врахував. Кожен лікар повинен знати пацієнта, перед щепленням оглянути, ознайомитись із медичною документацією, поміряти температуру тіла і тільки тоді приймати рішення про можливість вакцинації. Це дуже велика відповідальність покладена на педіатрів і сімейних лікарів. Перелік протипоказів невеликий. Він передбачений Наказом № 595 МОЗ України. І коли кажуть, що в дитини була нежить, а їй зробили щеплення, і лікар здійснив злочин, це не правильно, бо це не є протипоказанням до щеплень. Це загальносвітова практика. Навіть, якщо ви не довіряєте українській медицині, то зрозумійте, що не в нас це придумали, так є в усьому світі. Ці протипокази розглядають дуже поважні акредитовані комісії, куди входять імунологи, педіатри, алергологи. Це спільна робота багатьох фахівців, авторитетів у цьому питанні.

Сподіваємось, що коментарі спеціаліста допоможуть вам сформулювати позицію у цьому питанні. Але поки що за кількістю відмовників у Сарнах залишається найгірша ситуація в області. Чимало населення далі продовжують відмовлятись від вакцинацій. Тому просимо Зоряну Степанівну дати поради батькам, як краще діяти, коли йдеться про щеплення дітей.

Батьки ставлять великі вимоги до медицини, і це правильно. Але з іншого боку вони забувають про свою відповідальність за здоров’я дітей. Згідно з Конвенцією ООН про права дитини кожна дитина має право на здоров’я і життя. І коли батьки, які самі, як правило, щеплені, починають відмовлятись від вакцинації своїх дітей, наслухавшись і начитавшись небилиць, то чи не є це порушенням її прав? Дитина ще не може приймати рішення, а батьки обмежують її право на здоров’я. Вони наражають її на небезпеку захворіти й отримати ускладнення. Тому мої поради батькам такі:

1. Спілкуватись із медичними працівниками. Найдостовірнішу інформацію про здоров’я, захворювання, вакцинацію можна отримати від медичних працівників, а не з Інтернету, газети чи від бабусі, знайомої.

2. Знайти лікаря, якому вони довіряють.

3. Послухати рекомендації кількох спеціалістів.

4. Довіряти науці. Коли є якісь загальновідомі доведені факти, наприклад, що Земля кругла, то значить вона кругла. Ніхто ж не веде дискусій із цього приводу й не припускає, що може бути інакше. Я не була в космосі і ніхто не був, крім кількох людей, але ми чомусь довіряємо цьому факту, бо є наукове підґрунтя, дослідження, праці і космонавти, які туди літали, тому віримо цій думці фахівців, які бачили і знають, що Земля кругла. То чому, коли людство придумало такий дієвий захист від інфекційних хвороб як вакцинація, ми зараз повинні піддавати сумніву, що вона потрібна? Ми побачили за багато десятиліть, що вакцинація працює, тому потрібно цьому довіряти. Завдяки їй, всім відомий і доведений факт, людство побороло натуральну віспу. Зараз цієї недуги немає, про неї можемо тільки прочитати з літературних джерел, а колись від неї мільйонами вимирали люди.

5. Ставити запитання лікарям. Часто чуємо від батьків: «Нам не казали, які протипокази до щеплення…». З одного боку, це батькам і не треба, достатньо того, що це знає лікар і чітко розуміє, чи є вони чи немає. Кожній мамі він і не зобов’язаний пояснювати свої дії, але ви маєте право поставити запитання. І я впевнена, що тоді вам нададуть інформацію, яка цікавить. Не бійтеся запитувати, навіть не раз, поцікавтесь, що то за хвороба, від якої вакцинуєте дитину».

28459173_172059533437956_2111626057_n«Сарненські новини», якої думки про вакцинацію молоді матусі:

Любов Бунечко:

– До щеплень ставимось позитивно, адже вони допомагають зміцнити імунітет дитини та створити захист від різних типів хвороб. Хоч і існує календар щеплень, де чітко вказано коли та в якій послідовності повинні їх проходити, але його в нашій поліклініці важко дотриматись. Робимо щеплення в міру надходжень вакцини, адже деякі з них потрібно дуже довго чекати. Негативні моменти в процесі вакцинації полягають у відсутності певних вакцин у поліклініці, інколи не всім діткам вистачає доз, а також не завжди медперсонал повідомляє про наявні вакцини.

28384017_1186646324799456_370407776_n

Тетяна Леончик:

– Щеплення – це абсолютно нормально, у нас з чоловіком одна позиція. Донечку прививаємо згідно з графіком. Я вважаю, що це необхідність. У дитини виробляється імунітет до хвороби. Наша патронажна медсестра Лілія Григорівна завжди цікавиться станом дитини перед вакцинацією. Сказати, щось негативне не можу, бо нас завжди оглядають, вимірюють температуру тіла. Але мама теж повинна дивитися за самопочуттям сина чи доньки. Якщо в дитини якась висипка, чи щось не подобається в її поведіці, ми повідомляємо про це і щеплення переноситься до видужання.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz