Інна Вакулко руйнує стереотипи чоловічого та жіночого видів спорту

Для певної категорії людей настання весни ознаменовує початок чогось нового, незвіданого, є умовним трампліном для втілення мрій і задумів на новому етапі календарного року, а ще –  проміжним острівцем, де серце стає повністю відкритим для добра, тепла й затишку.

З нетерпінням чекають на приємно-ласкаві перші промінчики весняного сонця наші жінки, для яких березнева пектораль відкриває таємничі лабіринти, аби любов до всього сущого тільки міцніла й увіковічнювалася. Душевна приязнь до улюбленої справи обов’язково возвеличить, а разом з цим і наповнить сенсом життя. Між чоловіком і жінкою не має бути жодних перепон, бар’єрів і протирічь, гендерна рівність у цивілізованому світі давно стала догмою повсякдення. Однак коли мова йде про суто «чоловічу» справу, іноді можуть виникати дискусійні настрої, зокрема в певних видах спорту. Проте будь-які ці закиди в пух і прах розвіює мешканка с. Немовичі Інна ВАКУЛКО, яка на рівні з чоловіками, а то й краще, вправно заповнює ніші у футбольному світі, будучи водночас гравцем, рефері й адміністративним працівником.

Так сталося, що несподівано для себе й близьких, навчаючись у середніх класах, захопилася футболом. Цей вид спорту щоразу породжував низку приємних емоцій. У позаучбовий час без м’яча на вулиці перебувати не могла. Тоді на базі місцевого навчального закладу функціонувало футбольне відділення для дівчат Сарненської КДЮСШ, де тренування проводив Володимир Ковальчук. Саме він першим помітив футбольні здібності юнки, які зумів направити в правильне русло. З кожним тренуванням, грою відзначився неабиякий прогрес, тож невдовзі отримала пропозицію від головного тренера дівочої команди району Миколи Антонюка поповнити ряди збірної. Звісно ж, від такого подарунку долі відмовлятися було б недоречно. Після закінчення сьомого класу вирішила продовжити навчання в Костопільському обласному ліцеї-інтернаті спортивного профілю, аби мати змогу й умови для професійного тренування й футбольного зростання. За чотири роки в ліцеї стала основним гравцем жіночого футбольного клубу «Родина». Тренери Василь МамчурВакулко І і Микола Сідорчук вивели спортсменку на новий щабель футбольного життя. За цей період брала участь у чемпіонаті України, всеукраїнських змаганнях і турнірах. 2008 року в складі команди «КОЛІСП» стала чемпіонкою України серед дівчат 1991-1992 р.н., а з ФК «Родина» посіла 5 місце у Вищій лізі. Того ж року її запросили до лав збірної України з футболу серед дівчат, де відстоювала честь країни на чемпіонаті Європи в Молдові.

Вищу освіту здобула в Київському державному університеті імені М.П. Драгоманова, навчаючись на факультеті фізичної культури та спорту, а трудову діяльність розпочала у 2013-му заступником директора з навчально-тренувальної роботи Сарненської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» і тренером-викладачем із футболу. Одразу зарекомендувала себе як вправний і креативний працівник, з власною думкою та новаторським підходом. Окрім цього, почала опановувати ази суддівства. Пройшовши відповідні курси, практичні семінари, у 2016 році Рівненська обласна федерація футболу почала залучати обслуговувати матчі ІІ ліги області, ветеранів та юнаків. Усе частіше доводилося виводити команди на поле в амплуа головного рефері й у чемпіонаті району. Багато уболівальників із цікавістю споглядали за діями та манерою суддівства жінки, адже для них це справжнє ноу-хау у районному футболі. Проте Інна Вакулко досить швидко розставила все на свої місця, чітко та грамотно розбираючись у кожному футбольному епізоді. Це змушувало присутніх на стадіонах швидко переконуватися в компетентності жінки-судді. Маючи високий авторитет і серед колег, минулого року її визнали кращим арбітром Сарненського району.

На досягнутому зупинятися не планує. Як і кожен спортсмен, наполегливо торує шлях до мети, адже мріє обслуговувати чемпіонати юнацьких ліг України, аматорських команд, а як пощастить, то й Прем’єр-лігу країни. Прагне досягти вершин вітчизняних жінок-арбітрів Катерини Монзуль і Наталії Рачинської, які входять до елітної суддівської категорії ФІФА та мають досвід в обслуговуванні поєдинків не тільки вищого дивізіону України, а й у матчах світового штибу та жіночої Ліги чемпіонів.

У кінці січня пані Іванні довірили судити матчі зимового чемпіонату Вищої жіночої ліги, що проходив у Винниках. Інна Олександрівна повернулася зі Львівщини з новим багажем досвіду та приємних вражень від суддівської роботи. У вільний час поспішає до спортзали, аби тримати себе в спортивній формі, бо ж часто-густо доводиться здавати відповідні нормативи на профздатність рефері.

У нашій розмові напередодні Міжнародного жіночого дня Інна Вакулко рекомендує жінкам насамперед бути собою, тягтися до улюбленої справи, попри ярлики на кшталт чоловіча-жіноча робота, тоді щастя й успіх неодмінно будуть на їхньому боці. Головне, потрібно ставити перед собою мету, мати хороші думки, силу волі, тоді перед будь-ким відчиняться двері, увійшовши крізь які неможливо не залишити слід переможця на своїй життєвій стежині.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz