Кулінарія – це мистецтво

В юності довелося змінити не одну професію. Так, побувала в ролі вожатої, вихователя, художнього керівника Будинку культури, посудомийниці у студентському санаторії-профілакторії, провідниці потягу, який у теперішній час назвали б міжнародним, й отримувала за роботу зарплату.

Тож минулого тижня дуже легко вжилася в роль учениці ВПУ № 22 міста Сарни.

Насправді дуже люблю готувати, коли маю вільну хвилину. Звичайні рецепти не завжди задовольняють, намагаюсь додати до рецептури щось своє. А буває, відкриваєш холодильник, навіть часто після восьмої години вечора, й видумуєш авторську страву з того, що є в ньому. І не розповідайте, що ввечері туди не потрібно заглядати, бо інакше навіщо виробники вмонтували у нього лампочку?

Аби вдосконалити свою кулінарну та кондитерську майстерність, стала насамперед тридцять першою ученицею групи 19 кухарів ВПУ № 22. Окрім того, з одногрупниками та викладачем спецдисциплін Людмилою Радько розпочали в училищі професійний тиждень кухарів, кондитерів, барменів. Упродовж відкритої виховної години, присвяченої професії кухаря, що проходила в переповненому конференц-залі, було тепло, попри надзвичайно морозну погоду.

Майбутні професійні кулінари, а нині першокурсники, цікаво представили розмаїття та колорит української кухні, презентували найпопулярніші страви нашого народу: хліб, сало, 17 способів приготування борщу, галушки, вареники. Особисто ж підготувала цікаві факти про сало, якими стисло поділюся.

Вважають, що Батьківщина сала — Україна. Але це омана. Насправді сало до нас прийшло з Італії. Саме там раніше використовували свинячий жир як їжу для рабів. Він був найдешевшим, до того ж давав силу людям, які добу безперервно потіли в каменоломнях.

Важко точно сказати, коли цей цінний поживний продукт почали використовувати як їжу, але відомо, що людина одомашнила свиню приблизно 10 тисяч років до нашої ери в Центральній Азії. Звідти тварина потрапила в Китай, а потім уже в Європу й Африку.

Італійці називають сало – лардо, заготовляють його в Тоскані та на півночі країни. Засолюють із розмарином і травами. Традиція збереглася з часів Стародавнього Риму. Римляни називали його петасо (petaso) і їли з інжиром. В Англії, як і США, велику любов завоював бекон, без якого важко уявити традиційний англійський сніданок. Про нього складено безліч кумедних історій і висловів.

А знаєте, як правильно вибрати цей смачний продукт? Ось один із способів. Коли підете купувати сало, візьміть із собою сірники. При виборі проткніть його сірником: якщо ж дерево без проблем увійшло в продукт, значить, свіже. Не секрет, що в наш час багато людей ведуть малорухливий спосіб життя і через це страждають від зайвої ваги. Для того, щоб не поправлятися, необхідно щодня вживати 50 грамів сала.

Приємною несподіванкою став шматок сала з перцевою печаткою «Сарни», який подарували мої нові друзі-одногрупники за добре підготовлене повідомлення.

 

І фільми, і відеокліпи

Кожен учитель, хоч би де працював: у школі, освітньому закладі нового типу, коледжі чи професійному училищі – добре знає, яка кропітка праця схована за відмінно проведеним відкритим заходом. Але саме це й свідчить про педагогічну майстерність, яку продемонструвала під час виховної години «Кулінарія – це мистецтво» викладач спецдисциплін, голова методичної комісії професійної та практичної підготовки кухарів, кондитерів, барменів Людмила Радько.

DSC_5271
Фото Василя СОСЮКА

На уроках Людмила Петрівна постійно використовує регіональний компонент. Тож учні не тільки розповідали про технологію приготування страв, поширених в Україні й на Сарненщині, а й згадували історію їх виникнення. Назвали імена кулінарних умілиць краю. Цитували сторінки української та світової літератури, пов’язані з кулінарією, зокрема «Енеїди» Івана Котляревського. Використали фрагменти улюблених фільмів, що стали класикою, власних відеокліпів  кафедри кухарів із піснею «Варенички», які викликали пожвавлення в залі, як і пісня «А мій милий вареничків хоче». Її виконала Тетяна Гришковець, яка готує їх для учнів училища. Продемонстрували на екрані найбільший вареник у районі, а можливо, й області, зліплений на кафедрі кухарів. Звучала також пісня про сало.

Борщ, сало, вареники, галушки й усе, чим багата українська національна кухня, відтепер у списках найсмачніших світових наїдків. Як підтвердив продемонстрований сюжет   ТСН, туристи з усього світу взяли участь в опитуванні: їх попросили назвати найсмачніші страви з кухні різних держав. Як наслідок, українська посіла восьме місце в рейтингу між традиційними стравами китайської та японської.

Цікавими були й віртуальна екскурсія до музею української кухні ВПУ № 22, яку провела випускниця професійного училища Тетяна Холод, презентація посібника «Стародавні страви української кухні», у якому зібрані поліські кулінарні шедеври. Одно слово, захід перетворився в справжнє свято кулінарного мистецтва, не залишив байдужими ні учнів, ні їхніх наставників.

Насамкінець Людмила Радько ще раз подякувала митцям кулінарної справи – мамам, бабусям і прабабусям своїх вихованців. Також майстрам виробничого навчання, які творять справжні шедеври та навчають цьому учнів, випускникам. Наостанок побажала, щоб запах щойноспеченого хліба нагадував усім про бабусині руки, борщ із пампушками – затишок батьківської оселі, а вареники – той момент, коли уся родина збирала в лісі чорниці. Адже все це – сімейні традиції, пам’ять і звичаї народу.

 

Шедевр від Сніжани Галушко

Смачні десерти люблять усі. Кажуть, що солодощі роблять людей щасливішими, адже коли ласуєш чимось смачненьким, одразу піднімається настрій. Без солодких страв стіл українця буде неповним. Тож коли мова йде про їх приготування, фантазія нашого народу невичерпна.

У рамках тижня кухарів, кондитерів, барменів майстер виробничого навчання Тетяна Череднікова провела майстер-клас із приготування десерту без випікання «День і ніч». Розуміючи, мабуть, із власного досвіду, що сучасній господині не завжди вистачає часу для випічки, Тетяна Григорівна на високому рівні продемонструвала, який смачний і одночасно простий у приготуванні такий смаколик. Присутні учні та педагогічні працівники оцінили доступний показ технології приготування, а також отримали можливість протестувати смакові властивості та загальний естетичний вигляд цього десерту.

В останній день зими кафедра кухарів, кондитерів, барменів напередодні жіночого свята організувала виставку–продаж кулінарних і кондитерських виробів, які вразили не тільки неординарністю, вишуканістю, творчістю та неповторністю, а й смаковими якостями й оригінальним оформленням.

Це і тістечка, які не можна було відрізнити від справжнього персика, і весняні кошики з квітами, і рулети з візерунками, й імбирне печиво у вигляді вісімок. А також овочеві та фруктові букети з сала, ковбаси й огірочків. Найголовніше, що вже за півгодини всі вироби були розпродали. Організували виставку-продаж майстер виробничого навчання і викладач за професією «Кондитер» Марія Кривко, майстри виробничого навчання Тетяна Троцковець (вироби з дріжджового тіста) і Надія Охнюк (овочеві та закусочні букети).

Майстер виробничого навчання Надія Сущик презентувала роботу кафедри. Присутні з цікавістю розглядали фото не тільки учнів – кухарів, кондитерів, барменів, а й випускників, а також світлини їхніх робіт, які зібрала Надія Володимирівна.

Завершальним акордом тижня став відкритий урок виробничого навчання Сніжани Галушко на тему «Весільний торт», кінцевий результат якого нікого не залишив байдужим. Справжній шедевр, тонку роботу з ажурними елементами свого наставника майстерно повторили її учні 17 групи кухарів. Зовсім скоро вони стануть випускниками. Схвально сприйняли власний відео-майстер-клас Аліни Кузьмич, в якому вона презентувала технологію виготовлення декоративного оздоблення у вигляді лебедів і метеликів. До речі, в минулому році дівчинка зайняла друге місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів за професією «Кондитер». І мені було надзвичайно приємно бодай один урок навчатися в групі з дівчинкою-майстринею.

Особисто ж, як учениця, на уроці не тільки взяла участь у відтворенні технологічних операцій, а й дізналася багато чого нового для себе про бісквітне тісто. Зокрема коли бісквітну масу вважають збитою, чому тісто потрібно замішувати обережно, але швидко, які ароматизатори краще використати для сиропів і багато іншого. Ще раз переконалася, що Сніжана Галушко є компетентною у своїй справі й досить успішно передає вихованцям необхідні знання та вміння.

Не можу не сказати, що в професійному закладі створені всі необхідні умови, сприятливі для формування партнерських взаємовідносин між учнями, майстрами виробничого навчання та викладачами. Цього ж дня відбувся також звітний концерт талановитих педагогів і вихованців. І попри надзвичайну директорську та громадську зайнятість і низку невідкладних справ керівник Вищого професійного училища № 22 Володимир Городнюк знаходив час, аби відвідати заходи. Чимало теплих слів заслуженого працівника освіти України удостоїлися ті, хто докладає багато зусиль для їх проведення та працює на результат. У Володимира Городнюка фактично немає вихідних, майже весь час проводить на роботі. І саме очолюваний ним заклад і цього разу бездоганно влаштував свято творчої і професійної майстерності. А ще мені підказує інтуїція, що директор задумав створити ще один навчальний центр.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz