100 років милосердя

Товариство Червоного Хреста України – найпотужніша в країні гуманітарна організація – відзначила 100-річний ювілей. Упродовж століття Товариство допомагає тим, хто цього найбільше потребує.

Взявши на себе ще з 1918 року благородну місію турботи про здоров’я людей та їхнє благополуччя, саме коли Україна боролася за незалежність і демократію, долаючи спадок царської імперії та Першої світової війни – катастрофічний стан здоров’я населення, епідемії тифу, холери, туберкульозу, голод і холод, й досі утверджує в суспільстві цінності, непідвладні часу, – милосердя, людяність, співчуття – і є надійним помічником держави в її DSC_0253діяльності в гуманітарній сфері. ТЧХ відтоді й донині надає медичну, гуманітарну та допомогу в разі катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечує медико-соціальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, проводить санітарно-просвітницьку роботу.

Із цієї нагоди 18 квітня в Сарненській центральній районній бібліотеці відбувся ювілейний захід, на який завітали сарненці, представники влади, студенти та школярі, громадськість. Його ведуча Тетяна Лімонова привітала присутніх із знаменною датою й поринули у вікову історію діяльності Товариства Червоного Хреста, нагадавши його визначний шлях, насичений мільйонами благородних вчинків.

18 квітня 1918 року в Києві відбувся І з’їзд Товариства Червоного Хреста України, саме тому ця дата є початком його діяльності. У 1920-ті роки організовує тисячі безкоштовних їдалень для бідних, надає населенню мільйони продовольчих пайків. У 1930-ті започаткував 119 медичних, 206 профілактичних і дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни. Трохи згодом активно проводить санітарно-просвітницьку роботу: займається профілактикою виробничого травматизму, залучає до лав безоплатного донорства тощо. Під час Другої світової війни Товариство підготувало та відправило на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, санінструкторів і сандружинниць. У цей час Червоний Хрест також став ініціатором безоплатного донорства. Подвиг 17 українських сестер милосердя, учасниць бойових дій, відзначений медаллю імені Флоренс Найтінгейл – вищою нагородою Міжнародного комітету Червоного Хреста. Нині в Україні 23 медичних сестри увінчані цією найпрестижнішою світовою відзнакою за виняткове милосердя у повоєнний і мирний час. Із 1961-го запрацювала патронажна служба для медико-соціальної підтримки малозахищених верств населення. У багатостраждальному 1986 році понад 10 тисяч активістів, членів санітарних постів і дружин ТЧХ взяли участь в евакуації та розселенні постраждалих від Чорнобильської катастрофи: люди отримали медико-соціальну, психологічну та матеріальну допомогу. У 90-х роках минулого століття за ініціативи Товариства задіяла комплексна Чорнобильська програма: пересувні діагностичні бригади обстежували населення, вели просвітницьку роботу. На підтримку гуманітарних програм для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС червонохресний рух залучив понад 35 млн доларів США…

А з 2013 року Товариство працює в особливому режимі: створено загони швидкого реагування для надання допомоги постраждалим під час громадського неспокою. Зосереджена робота на наданні допомоги постраждалим і переміщеним особам із зони збройного конфлікту на сході країни та Криму, а також DSC_0320продовжує допомагати вразливим категоріям населення. За період 2014–2017 рр. Товариство надало гуманітарної підтримки на загальну суму понад 600 млн грн (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту, ремонт будинків, засоби гігієни, медикаменти, лікування, оздоровлення), у тому числі медичним закладам, де лікуються поранені внаслідок збройного конфлікту, на суму понад 86 млн грн.

Доброта й милосердя об’єднали в ряди червонохрестівців мільйони ентузіастів, які опікують осіб із інвалідністю, дітей-сиріт, допомагають полегшити страждання жертв стихійних лих, катастроф, збройних конфліктів. «Співіснування та праця неможливі без любові, милосердя та співчуття» – під таким гаслом діє районне Товариство Червоного Хреста України на Сарненщині. Отже, про його діяльність, що дає людям надію на добро, присутнім розповіли голова РО ТЧХ Тетяна Гудімова та її колега (через реорганізацію ТЧХ нині вже колишня) Світлана Жуковська. Попрацювавши довгий час у Товаристві, вони, насамперед, наголосили на важливості діяльності ТЧХ у районі, сердечно дякували волонтерам, громадським організаціям, медичним й освітнім закладам, небайдужим людям, які, попри складне нинішнє життя, простягають руку помочі нужденним, чисельність яких зростає. Окремо акцентували на потребі відновлення патронажної служби в районі, яка припинила нещодавно свою діяльність. Надто болісно сприйняли цю звістку підопічні патронажних медичних сестер, які допомагали найбільш незахищеним верствам населення: одиноким, немічним і особам із інвалідністю – вирішувати й долати з гідністю медичні, соціально-побутові, матеріальні та натуральні проблеми. Укотре закликали не бути байдужими до тих, хто потребує нашої уваги, підтримки та допомоги, а районну владу – усе ж посприяти поверненню патронажної медичної служби на Сарненщині.

Цю ідею підтримала заступник директора Сарненського координаційного територіального центру соціального обслуговування малозабезпечених верств населення Оксана Мосійчук. Вона від імені керівника центру Лариси Малецької (?) привітала винуватців торжества та повідала, як упродовж тривалих років DSC_0266червонохрестівці та територіальний центр від серця до серця прокладають містки допомоги та співчуття до осіб з інвалідністю і людей із обмеженими фізичними можливостями, про них вони дбають щодня. Турбота про малозабезпечених стала навіть не професією – покликанням, справою всього життя, бо їм чуже горе болить. За можливості вони збирають потребуючим засоби гігієни, речі, одяг, продукти харчування, готують гарячі обіди, організовують навіть свята. І ніколи не відмовляються від сторонньої помочі, бо вона не зайва.

Лікар протитуберкульозного диспансерного відділення КЗ «Сарненська ЦРЛ» Юлія Карпович також наголосила на значимості Товариства Червоного Хреста в попередженні та подоланні такої підступної хвороби, як туберкульоз. Адже патронажні сестри вели постійний облік і догляд за хворими на цю недугу: контролювали прийом і дозування ліків, процес лікування, режим харчування й ін., виявляли спалахи серед населення. Нині ситуація змінилася, на жаль, не на краще, але пані Юлія вірить, що така важлива патронажна медична служба відновить свою роботу. Нині під загрозою здоров’я нації, бо хворіє значний відсоток українських дітей.

Під час виступу агітбригади «Покоління Z» Сарненської ЗОШ № 2 під егідою педагога-організатора Наталії Шепурьової переконалися, що молодь намагається протистояти шкідливим звичкам і загрозам, обирає здоровий спосіб життя, намагається бути щасливою, не хворіти, займатись улюбленою справою, проводити з користю дозвілля.

DSC_0317
Фото Василя СОСЮКА

Після чого до присутніх звернулася заступник голови райдержадміністрації Наталія Параниця, наголосивши на важливості роботи районного товариства Червоного Хреста України, бо головне – це здорова нація. Зазначила, що нужденні чекають від нас допомоги, яку кожен в силі надати, зробивши маленький, але вагомий внесок у покращання їх життя. Також подякувала всім, хто долучається до акцій милосердя.

На завершення дійства Тетяна Лімонова підсумувала, що Товариство Червоного Хреста України створили, коли суспільство потребувало захисту, допомоги, співчуття. За 100 років воно ствердило свою гуманітарну роль, ставши його надійною опорою та організацією, куди люди можуть звернутися за підтримкою в найскрутніші часи, де особливої уваги надають впровадженню спеціальній програми зі зміцнення патронажної служби та поліпшення медико-соціального обслуговування самотніх хворих. Адже доброта й руки патронажних медичних сестер так необхідні людям поважного віку, немічним, особам з інвалідністю, сиротам. Прогорнувши сторінки діяльності Товариства Червоного Хреста в Україні, торкнулися головного – кожен із нас є його членом. Тож потрібно пам’ятати, що діяльність його базується на основоположних принципах: гуманності, неупередженості, нейтральності, незалежності, добровільності, єдності, універсальності. І тільки від нас залежить, наскільки гуманним і толерантним буде наше суспільство.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz