Надія Косміаді: «Тут, у Рівному, батько знайшов своє творче поле, на якому міг сіяти»

У минулу п’ятницю в Сарненський історико-етнографічний музей, щоб привітати його працівників із професійним святом, завітали друзі, гості й відвідувачі закладу.

Цьогорічний Міжнародний день музеїв точно запам’ятається сарненцям, адже саме 18 травня в нашому місті вперше роботи видатного європейського художника Георгія Косміаді особисто презентувала його донька Надія Санон-Косміаді. Саме ця жінка повернула в Україну картини батька, що зараз є великою цінністю і гордістю не тільки нашої області, а й голосно заявляють про мистецький хист українця в усьому світі.

Проживаючи в Німеччині, пані Надія давно мріяла відкрити Арт-ательє Георгія Косміаді в місті, де провела дитинство та юність. Для цього два роки тому вона переїхала в Рівне, адже саме тут, стверджує жінка, її сім’я жила щасливо. «Я пам’ятаю все так, ніби це було вчора. Кожна школа двічі в тиждень організовувала вечірки, куди запрошувала не тільки своїх, а й учнів з інших навчальних закладів. Тому це було дуже цікаво. Можна було з усіма поговорити, щось від інших дізнатись, обмінятись інформацією. Також інколи зустрічались із молоддю в місті. На одній стороні йшли хлопці, а на іншій – дівчата. Ми перекликались, пересвистувались. У той час ще багато чого не було дозволено, що сьогодні вважають нормою спілкування», – ділиться спогадами донька художника.

Виставку, на якій представлені 26 робіт німецького періоду творчості митця, розпочала директор Сарненського історико-етнографічного музею Вікторія Дашко. Вона і познайомила із 95-річною Надією Косміаді, яка справила на присутніх незабутнє враження. Типова представниця творчої інтелігенції минулого століття з чудовим почуттям гумору та позитивним підходом до життя зачарувала прагненням ділитись своїми знаннями та здобутками батька з усіма, кому це цікаво. У ході розмови жінка зізналась, що не перший раз у Сарнах. Уже двічі була на залізничному вокзалі нашого міста. Вперше – у 1925 (!) році у півторарічному віці, про що їй розповідала мама, а потім ще в 1994 році. І ось втретє вона приїхала, щоб показати картини батька, із дослідницею творчості художника, мистецтвознавцем, куратором європейської галереї «Євро-Арт», кандидатом історичних наук, доцентом кафедри культурології та музеєзнавства РДГУ Ларисою Костюк і кандидатом мистецтвознавства, доцентом кафедри культурології та музеєзнавства РДГУ Сергієм Виткаловим. До речі, саме пані Лариса провела майстерний огляд життя і творчості Георгія Косміаді. Її розповідь заінтригувала від початку. Вона розповіла, як художник, у жилах якого текла російська та грецька кров, потрапив у Москву, де у 19-річному віці здобув прихильність мистецької еліти та став відповідальним за архітектурний догляд Кремля. У роки Першої світової війни Георгій Косміаді потрапив на Рівненщину, де і залишився жити після її закінчення. Згодом до нього переїхала дружина, тут народилась і пані Надія.

«Батько в 1921 році міг остаточно звідси виїхати, документи були готові. Але він сказав: «Ні. Я вже з 1918-го року тут працюю, людей пізнав. Тут я знайшов своє поле, на якому можу сіяти. Тут я маю успіх». Малюнки учнів у 1937 році Варшава вибрала на Інтернаціональну виставку дитячих робіт. 67 картин з Рівного поїхали в Париж на виставку. Батько знав, що це і є його урожай», – з гордістю розповідає Надія Георгіївна.

У Рівному він прожив 24 роки. У тогочасному житті міста Георгій Косміаді був важливою персоною. Художник, архітектор, педагог, новатор і людина, яка виросла в елітному середовищі, він не міг сидіти на місці. Він викладав малювання, креслення та каліграфію аж у п’яти рівненських гімназіях. Пані Надія пояснює: «У нас у місті було тоді дуже цікаво, тому що батько не тільки займався малюванням і всім тим, що ми сьогодні перераховували. Він ще й був великим організатором. Робив театр із учнями. Вони там шили костюми й виготовляли декорації. Це була повністю ручна робота, адже театру в той час у Рівному не було».

Також Георгій Косміаді організовував вечори радості й смутку, де всі твори та композиції були присвячені цим емоціям, а також численні виставки своїх учнів, аби зібрати кошти найбіднішим гімназистам, якими переважно були саме талановиті українські діти. У домі сім’ї Косміаді часто збирались юні обдарування, яких він навчав і розповідав цікаві історії з життя. Перед війною родина художника змушена була переїхати до Німеччини, де мешкали родичі дружини. «Коли ми переїжджали батько не мав права нічого з собою брати, але він заховав роботи учнів, 316 штук, у ящик із подвійним дном. Він знав, що там такого урожаю не отримає і сумнівався, чи матиме право викладати серед німців. Те, що намалювала рівненська молодь, було для нього найціннішим», – розповідає далі пані Надія.

У Рівне він так і не повернувся, але згадував до кінця життя. Власне, усі присутні відзначили, що картини німецького періоду, представлені в нашому музеї, здійснені в темних холодних кольорах. Так, пояснила Лариса Костюк, Георгій Косміаді передавав тяжкі воєнні роки, а також смуток за містом, де мав змогу творити й навчати мистецтву інших. До речі, до кінця життя німецької досконало він так і не вивчив. Його донька підтверджує: «В Німеччині він малював сам. Йому взагалі не було цікаво зображувати, що він там бачить і що інші очікують побачити. Він для себе малював, був людиною настрою. Але все-таки мав успіх, тому що усім це подобалось. Батько міг легко продати картини, і ми на ці гроші жили. Коли йому 80 років було, директор одного з німецьких музеїв сказав: «скільки років він тут малює, скільки років виставляється, але він німецьким художником так і не став». Він не підробився на захід і ніколи не малював на замовлення». Усі роботи писав не довше одного дня, під настрій, який уже наступного міг бути кардинально іншим. Митець використовував олійні фарби, іноді акварель. А в Німеччині – тільки темперу (фарбу, замішану на основі яєчного жовтка). Серед його робіт є й монотипії: зображення наносив на скло, а потім перебивав на папір.

«Батько дуже багато з молоддю працював раніше, тому я дуже рада бачити так багато юних людей у музеї. Якби тато був з нами, то радів би, що ви тут. Я вдячна, що ви втілили можливість показати молоді картини батька», – щиро подякувала організаторам і присутнім Надія Санон-Косміаді.

Виставка робіт талановитого художника Георгія Косміаді діятиме в Сарненському історико-етнографічному музею до 18 червня, тому не пропустіть можливість ознайомитись із творчістю цього талановитого митця, який щиро любив наш край.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz