Про підприємницю пише книгу іспанський письменник

Олена РИЖАКОВА народилася в селі Зносичі, але все життя прожила в Сарнах. Її батьків добре знали в місті. Адже портрет Ярослава Тишкова, тата Олени, часто бачили на Дошці пошани. Знаного меліоратора любили й поважали, й хоча його вже немає, залишилася добра пам’ять про нього.

Нагадує про справу його рук і трактор жовтого кольору на постаменті, який можете побачити, їдучи в Рівне.

Так само шанували й матір, завідувачку медпунктом на меблевій фабриці. Її знало все місто, а жителі вулиці за потреби зверталися вдень і будили вночі. Тепер жінка сама потребує доньчиного догляду. Олена – єдина дитина, яку виховали в любові та щирості.

Кожна людина пережила хороші й погані моменти в житті. Чоловік чи жінка – приходимо на цю землю недаремно. Олена також зазначила чимало, та найголовніше, завжди залишалася людиною, допомагала іншим і прагнула до найкращого. Бували труднощі й важкі моменти, але не було брехні та зради. Бо часто через свою знедоленість хтось переступає ту межу, яку порушувати не можна.

У своєму житті жінка завжди наполегливо працювала, а ще займалася спортом. Ще зі школи захоплювалася гімнастикою, баскетболом, волейболом, бруссям, канатом. Цього року Олена зустрілася з випускниками середньої школи № 5 міста (нині Сарненська гімназія), яку закінчила. Щаслива, що ті, кого побачила, реалізувалися. Вражена їхньою силою духу й тим, що підняли себе на такий рівень. Захоплено розповідала про лікарів, учителів, бізнесменів і просто мам. Бо хіба це не жертовна професія – все життя доглядати тяжкохвору дитину? Попри все, зуміти зробити комфортною оселю та побут.

Три основні професії Олени Рижакової – донька, мама та дружина. Щаслива, що ще жива її ненька, радіє, що виховала двох синів і має чоловіка, який її підтримує, кохає і в тяжкі хвилини завжди поруч. Так склалося її життя, що де тільки не довелося працювати. Впродовж дев’яти років – на півночі в Сургуті, куди поїхала з чоловіком до рідні. Там і діти навчалися. Повернувшись у Сарни, трудилася головним бухгалтером, економістом на заводі продтоварів. Олена – підприємець, але ніколи цим не хизується, бо головне для неї – любити людей, друзів, тішиться, коли приносить їм задоволення.

Дві кав’ярні на маленькому продуктовому ринку й одна в центрі міста біля площі об’єднані єдиною назвою –  «Дульсінея». Досвіду набиралася в Іспанії, де з чоловіком Ангелем працювали впродовж сімнадцяти років, підняли свій бізнес із нуля. Приїхала в чужу країну, не знаючи мови, одразу стала до роботи. В Олени було велике бажання й основне – мета. Якщо є мета і бажання, переконана підприємниця, то можна стати навіть Наполеоном. За півтора року вона вивчила мову, легалізувала дипломи економіста-фінансиста, закінчила в Іспанії всесвітній знаменитий курс, що готує людей до відкриття широкого європейського бізнесу. Він дав не тільки потужні  знання психології, економіки, а і європейської політики, що теж має велике значення.

Як єдина донька змушена була повернутись у Сарни, щоб доглядати хвору матір. Але отримані знання й тут  знадобилися, дуже допомогли. Адже хотіла організувати підприємництво, яким можна було б наблизити Україну до Європи, а також зробити певний внесок в економіку своєї країни. Переконує інших, що важливо вчитися в будь якому віці, аби нормально жити самим. А коли приїжджають інвестори, не відвертати їх від України, а навпаки. «У нас щирі та працелюбні люди, – каже, – і хочеться, щоб держава наша розцвіла».

 

Почуватися щасливо від кави

DSC_1546-к
Фото Василя СОСЮКА

Про каву, яку обсмажують у Європі, чаї з натуральними смаками, чудовий колектив мережі кав’ярень, який її підтримує, Олена може розповідати годинами. Підприємцям в Україні нелегко, вони не просто виживають, а борються за виживання в нинішніх умовах, коли в країні триває війна. Задуманий проект не можна реалізувати на всі сто відсотків, але прагне дати людям усе прекрасне, щоб вони залишалися задоволеними, приходили відпочивати й отримували хорошу позитивну енергію в кав’ярні.

Її покликання і хобі – створювати картини, адже завжди любила малювати. Це її імідж, Олена любить і живе цим. Улюблений стиль – сюрреалізм, відображає те, що в неї на душі. Можливо, прийде пора, і сарненці їх зможуть побачити на виставці, про яку вона мріє. Тоді зможе сказати, що досягла успіху і як художник. Усі дизайни кав’ярень виконувала особисто. Приємно, що це подобається відвідувачам закладів, бо створено з душею. Енергії достатньо, а от часу не вистачає, щоб втілити усе задумане.

Не можна, звісно, не сказати про проблеми, податки, якими обкладають підприємців. Адже Олені є з чим порівняти. В Іспанії, якщо створюєш власний бізнес, тобі допомагають. 50 відсотків потрачених коштів повертають за придбану техніку, а телевізор та інше побутове приладдя взагалі надають безкоштовно. Добре, що на деякий час бізнесменам дали перепочити, не контролюючи їхню діяльність, але важливо, що зараз перевіряють якість продукції, бо українці заслуговують на краще життя.

Попри всі проблеми, жінка дуже любить Україну й закликає не бути байдужими до всього, що в ній відбувається. Головне, наголошує, домовлятися й укладати угоди без війни. Олена Рижакова акцентує увагу більше на досягненнях, ніж на проблемах. Щоб побачити її здобутки, запрошує відвідати кав’ярню «Дульсінея», посмакувати смачними стравами, які там  готують. Скоро відкриють кондитерський цех, де випікатимуть тістечка та хліб, готуватимуть страви іспанської та європейської кухні, скажімо, паелью, пропонуватимуть відвідувачам натуральні чисті продукти Середземного моря без усяких домішок. Кава також, наголошує, найкраща, обсмажується в Європі, справжнє золото. «Наше здоров’я багато в чому залежить від того, що п’ємо та споживаємо. Від поганої кави у вас буде печія і навіть може піднятися тиск, – запевняє Олена. – Від нашої почуватиметеся щасливими, отримаєте заряд енергії та бадьорості. Якщо вип’єте таку каву зранку, прийдете на роботу в гарному настрої».

Олена хоче передати свої навички тим, хто поряд із нею. Запрошує всіх не тільки у свої кав’ярні, а й переконує не боятися їхати в Європу, вчитися і захищати свої дипломи так, як це зробила сама. А потім повертатися в Україну й піднімати її економіку. Вона завжди хотіла жити й працювати тут, адже людина дихає на повні груди там, де їй вільно і добре. До речі, про Олену Рижакову, українську дівчину, яка завоювала Іспанію, іспанський письменник пише книгу.

Надзвичайно вдячна своєму чоловікові, друзям, колективу, чию роботу оцінює на відмінно. Не все, можливо, знають дівчатка, які трудяться з першого дня відкриття кав’ярні, але вчаться й мають велике терпіння. Вони не тільки роботящі, а й дуже гарні. Розуміє, як важко було спочатку її подружній половині. Ангель ніби приїхав на іншу планету. Але йому дуже подобаються щирі відкриті сарненці. Хоча ще не навчився добре розмовляти українською, але все розуміє. В усі три проекти «Дульсінеї» вклав чимало сил і здоров’я як електронник-енергетик. Своїми руками зробив не просто електричну систему, а створив дуже зручний центр управління європейського рівня, який без необхідних знань реалізувати неможливо. Між чоловіком і жінкою, які ще є й бізнес-партнерами, буває всяке, але Ангель – людина, яка ніколи не зрадить. Передусім, чоловік із європейським менталітетом, чистотою, вірністю і відданістю. «Приємно з ним бути і дуже його люблю», – каже Олена.

Мене особисто завжди цікавило питання, чому для кав’ярень обрали саме назву «Дульсінея»? Олена сама завжди була мрійливою натурою, намагалася підтримати, якщо мала таку можливість. Для неї Дон Кіхот Сервантеса – герой, який рятував і хотів змінити світ, допомагав людям. Головне, для нього не існувало негарних жінок, а Дульсінея  – символ краси, доброти й жіночності. Нехай це було лише в його снах, не завжди виходило, як хотів, але він робив перші кроки. Щось подібне відчуває й Олена в душі, тож ці герої, достойні респекту, якраз і спонукали назвати кав’ярні саме так.

У найближчих планах подружжя Олени й Ангеля –  відкрити щось на зразок міні-ресторану, міні-кав’ярні чи бістро на маленькому ринку, де люди зможуть дешево й смачно поснідати, пообідати, одно слово, поїсти, випити кави чи просто відпочити.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz