Усе могло бути інакше

Це трапилося не так давно, 25 березня 2018 року. Був звичайний вихідний день. Як завжди недільного ранку родина Юрія та Ганни САВЕНКІВ із двома доньками Діаною та Альбіною, восьми та десяти років, їхали з Немович у Сарни, щоб купити в райцентрі продукти. Юрій – водій із вісімнадцятилітнім стажем, окрім того, завжди уважний за кермом.

Рухався головною дорогою – вулицею Гагаріна в Сарнах, коли неочікувано, на перехресті з вулицею Шарпака, виїхав Іван Мельник на «Citroen-Berlingo». Молодий чоловік не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ-21093, яким керував Юрій Савенко, що й призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

На судовому засіданні винуватець ДТП визнав повністю свою вину, зазначивши, що він не побачив автомобіля, бо його засліпило яскраве сонячне проміння. Окрім того, за його словами, допустив зіткнення з авто через необачність. Тож і відбувся легким переляком. Маю на увазі накладені на нього стягнення – штраф 340 грн у дохід держави та 352 грн 40 копійок судового збору. Прикро, що через його нерозважливість автомобіль Савенків тепер геть не схожий на транспортний засіб.

Тільки підготувати його до фарбування, за словами фахівців, коштуватиме хазяїну понад тисячу доларів, не кажучи про сам ремонт. Треба переробляти ходову, розлетівся повітряний фільтр, акумулятор тріснув, лопнули колеса, сплющені крила, незрозуміло, що з двигуном, адже машина від удару перелетіла зустрічну смугу та врізалась у бетонний фундамент. Мабуть, є ангел-охоронець, що не було зустрічного автомобіля й пасажири не постраждали та всі залишилися живі. А винуватець спочатку навіть не вибачився, каже Ганна.

Як повідав Юрій Савенко, керівник Сарненської філії Української пожежно-страхової компанії Віктор Гуменний, оглянувши пошкодження, серед яких могли бути й невидимі (помітити їх можна при детальному огляді), сказав власникам: «Скоріше за все, вам виплатять ринкову вартість автомобіля. Вирішую не я, у Києві». Також порадив зателефонувати й поїхати в Рівне, де Юрію повідомили, що, беручи до уваги досвід роботи, машина буде, швидше всього, списана. Прикро, каже постраждалий, що навіть не прислали експерта, який би оглянув ТЗ досконало, попри те, що він зазначив про це в протоколі первинного огляду, коли ставив підпис на ньому. Нехай авто і 2004 року, однак, судячи зі стану до ДТП, його можна було б продати за 2 тисячі доларів, а отримана сума в 21 тисячу гривень не покриває і найменших витрат.

«У нас не було проблем, – розповідає Ганна, – поки нам їх не створили. Старша донька розбила губу (швидка, яка приїхала, все зафіксувала), шишка зійшла тільки нещодавно. У меншої донечки від гематоми посиніла щока. Діти отримали сильний стрес. Сама пошкодила ногу та ребра, підвищився тиск. Але навіть і в цій ситуації вирішили не вимагати компенсації моральної шкоди від винуватця транспортної пригоди, який спочатку навіть запропонував вирішити всі питання без поліції. Сподівались, що допоможе їм коштами на ремонт авто. Не вимагали одразу й негайно…».

Подружжя чесно зізналося, що на автівку покладали великі надії. Адже могли б її продати, якби з’явилася можливість придбати житло. Нині мешкають у будинку, який їм люб’язно надав Віктор Крат у Немовичах. Молодий чоловік відразу перейнявся долею родини зі сходу й запропонував їм жити в хаті безкоштовно. Адже від держави Савенки, як переміщені особи, не отримують жодної допомоги, окрім соціальної на дітей. Беручи до уваги всі нормативні документи щодо її надання, вони просто не мають на неї права, пояснила начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Валентина Дриганець.

У Тинному, куди родина переїхала спочатку, їм давали безкоштовно дрова, допомагало і Товариство Червоного Хреста. У Немовичах проживають впродовж трьох років. Позаминулої зими підсобив із опаленням брат Ганни, який їздив на заробітки, а цього року підтримали батьки. Одно слово, Юрій і Ганна намагаються вирішувати проблеми самотужки, рахуючи кожну копійку. Обробляють город біля будинку, жінка вміє шити.

Машина ж продовжує стояти на подвір’ї, бо гаража немає. Тож діти щоразу, як зізнались, відчувають знову й знову страх і внутрішні переживання, дивлячись на неї. Розбите авто нагадує їм про ДТП.

Слухала розповідь і мимоволі подумала, що цій сім’ї добре дісталось. Одного разу ввечері Юрій прийшов із роботи, коли почався обстріл «Градами», у квартирі повилітали вікна. Усю ніч перебували в підвалі, вранці зібрали деякі речі і з батьками на світанку залишили Авдіївку. Поїхали заради дітей, які сказали, що хочуть жити. Зазначу, що автомобілів на ніч Юрій полишав у гаражі двоюрідного брата, там було безпечніше, а після від’їзду родини через три дні туди влучила міна. Мама Ганни пережила мікроінсульт, після якого зараз тяжко відновлюється. З Києва її також забирали цією машиною. Тож автомобіль дивом уцілів у зоні бойових дій, а тут, на Сарненщині, так безглуздо треба було його втратити…

Поспілкувалася з Іваном Мельником телефоном. Чоловік, як і на суді, визнає свою вину, але не маючи постійної роботи й коштів, каже, не може зараз допомогти. Проте не відмовився зробити це в найближчому майбутньому.

Не одразу вдалося поговорити і з Болеславом Дмитроцою, представником Рівненської філії Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», який перебуває на лікарняному. Порадив, аби Савенки ще раз звернулися із заявою до компанії, якщо вони вважають за необхідне, щоб провести повторний, детальніший огляд транспортного засобу після ДТП. І тоді, можливо, компенсацію збільшать. Керівник Немовицької ОТГ Віктор Савчин також не проти допомогти родині з отриманням дров, коли вони звернуться до нього.

 

Від редакції: поки верстали номер, до переселенців зателефонували з Рівненської філії ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» й попросили приїхати написати заяву на додатковий огляд автомобіля.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz