Зусилля були того варті

На перший погляд, зустріч випускників через 10, 20, 30, 40 років – ординарна подія. Але це тільки на перший погляд, бо за час, що минув, відбуваються чимало значимих подій, і не тільки в особистому житті.

2014 рік. Саме він змінив нас усіх, трансформував Україну, поміняв ставлення інших країн світу до нас, українців. На долю випускників випало активно підтримувати Євромайдан та учасників революції. Сьогодні в скорботі і з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

На жаль, продовжує проливатися кров за соборність України. Територія Донбасу перетворилася на зону бойових дій, куди йде найкращий цвіт нації. Серед таких – Сергій Годунко, випускник Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів 1998 року, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ої окремої бригади армійської авіації. Про нього, миротворця, який побував у Ліберії, Кот-д’Івуарі й інших країнах у Західній Африці розповідали й «Сарненські новини». Мама Сергія рано посивіла, без нього підростають дві маленькі донечки, поки він, як офіцер, виконує свій військовий обов’язок на сході України, бере участь в операції Об’єднаних сил.

Його однокласники нещодавно зібралися на зустріч через 20 років. Кожному було що розповісти про себе. Так, Наталія Мельничук тепер завідувачка Млинівською районною державною нотаріальною конторою. Нелегким був шлях дівчини, яка народилася в малозабезпеченій родині. Спочатку здобула професію юриста в одному з рівненських училищ, а потім подалася в столицю за вищою освітою. Аби оплатити навчання, яке не було безкоштовним, на літніх канікулах їхала на заробітки в Польщу.

Оксана Шевня тепер трудиться бухгалтером у фірмі «ТРЕЙД-АВТО» в місті Сарни. Контролер-ревізор – це, звісно, не та особа, яку зустрічають з усмішкою, але свого часу, після закінчення Національного університету державної податкової служби України, працювала і в дДержавній контрольно-ревізійній службі України.

Олег Свиридюк став лікарем-нейрохірургом. Кандидат медичних наук, завідувач відділенням судинних захворювань головного та спинного мозку ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенхірургії Національної академії медичних наук України» нещодавно побував у Франції, де ознайомився з роботою колег. Переконався, що медичні працівники і в Україні, і у Франції мають багато спільного, просто розмовляють різними мовами.

Анна Лозовська – завідувачка відділенням організації епідеміологічних досліджень Рівненського міжрайонного відділу ДУ «Рівненський ОЛЦ МОЗ України». Але найбільше її досягнення – донечки-близнюки, які люблять приїжджати до бабусі з дідусем у село Немовичі. Вони теж випускниці в цьому році – дошкільного навчального закладу.

Оксана Білоголовко – медсестра КЗ «Сарненська ЦРЛ». У молодої турботливої мами є троє синів, двоє старших уже закінчують одинадцятий і дев’ятий класи. До речі, багато з тих, хто приїхав чи прийшов на зустріч, можуть назватися багатодітним татом чи мамою. Як, скажімо, Юлія Овсійчук, психологиня Сарненського районного відділу з питань пробації  Державної установи «Центр пробації». Неодноразово Юлія надавала фахову допомогу «Сарненським новинам» під час розкриття теми номера. Під час зустрічі з однокласниками також зробила все можливе, аби спілкуючись з учителями-наставниками, ніхто не відчував різниці між поколіннями.

А от Віталій Кірков виховує з дружиною четверо дітей. Чоловік не просто добре ремонтує автомобілі, а, за його словами, лікує їх. Машина, розповів, як і людина, потребує періодичного огляду, а в разі прояву захворювання – кваліфікованого лікування. Хтось скаже: «Не варто бути наївним і думати, що гаражний бокс, в якому ремонтує автомобілі кустар-одиночка з золотими руками, може зрівнятися в якості ремонту з сучасною станцією технічного обслуговування». Згодна, діагностика та ремонт сучасних легковиків вимагають використання різних приладів, пристроїв, механізмів і спеціального інструменту. І Віталій добре володіє ними.

Продавець кафе «У Андрія» Галина Савчина (підприємець Світлана Ковпак) і помічник пекаря Тамара Крат (ФОП Олександр Більчик) випічку асоціюють із їжею, що піднімає настрій. Магічний процес виготовлення домашніх булочок, шоколадних тістечок, печива чи кексів останнім часом став своєрідним трендом. Тамара бере безпосередню участь у цьому процесі, а Галина пропонує смаколики відвідувачам торговельного закладу, де працює. Чесно зізнаюсь (і мої друзі про це знають), що випічка часто допомагає мені долати депресію. Вона не може її вилікувати, але допомагає. І її приготування дійсно має терапевтичний ефект.

Непроста та небезпечна робота в Андрія Козловця і Сергія Годуна. Вони – молодші інспектори відділу нагляду і безпеки Державної установи «Катеринівська виправна колонія № 46», де відбувають покарання неодноразово раніше судимі. Адміністрація установи намагається забезпечувати належні умови перебування засуджених у колонії. А молодші інспектори відділу нагляду та безпеки мають надійно їх охороняти, не допускати втеч з-під варти й інших надзвичайних подій, а також постійно підвищувати свою професійну підготовку.

Михайло Гаврилюк народився в багатодітній родині, де четверо дітей залишились рано без батька. З дитинства допомагав мамі по господарству, а тепер підтримує братів і сестру, якщо їм щось необхідно збудувати чи відремонтувати. Трудиться від зорі до зорі, адже підростають троє синів. Добре знає будівельну справу і як здати квартиру під ключ.

На зустрічі згадали добрим словом Романа Боровика, який нині перебуває в Ізраїлі, Івана Свирида, що завжди прийде на допомогу, Віктора Васильчика. Усі троє не залишились осторонь і взяли участь в організації свята, яке нікого не залишило байдужим. Випускники дякували присутнім класним керівникам Марії Свирид і Надії Мельник, учителям Надії Пасічник, Нестору Гуньці, Віктору Савчину, які вплинули на їхні особистості та за науку. Від себе додам, що всі зусилля педагогів були варті того.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz