Обереги дитинства від Тетяни Івушкіної

Скільки колискових пісень українською мовою ви знаєте? Пригадуються одна-дві, під які засинали в дитинстві, мотиви ще кількох десь блукають у приємних спогадах… Але не більше п’яти, правда ж?

А голова українського земляцтва «Два кольори» в місті Кохтла-Ярве (Естонія), ініціаторка створення музею старожитностей, засновниця колективу «Перелаз» Тетяна Івушкіна знає їх десятки! Тож під час творчої зустрічі в Сарненському історико-етнографічному музеї ця жінка з прекрасним голосом виконувала колисанки – дитячі обереги з давньою історією, які почула від бабусі, а багато написала й сама.

Окрім колискових, у дуеті з нашим земляком, який нині мешкає в Естонії, учасником колективу «Перелаз» Борисом Тутукою співали українських пісень під акомпанемент гітари. Ще гості багато розповідали про український побут, пояснювали присутнім, як у наших предків усе точно було продумано, згадували колишні часи, коли проживали в Україні. А зараз займаються збереженням і популяризацією української мови, культури, традиції за кордоном.

Дивлячись, в який колоритний автентичний український одяг вбрані ці люди, слухаючи чисту українську мову з їх вуст, отримуючи чимало нових знань про наш край, переконуєшся, що нам є чому в них повчитись. Адже коли українці в еміграції розповідають і показують нам, постійним жителям, більшість яких вважає себе справжніми патріотами, що таке дримба (обертонний самозвучний язичковий щипковий інструмент, який використовується в музичному побуті Західної України), а ми дивимось на них широко розплющеними від здивування очима, то стає трохи соромно. Такі зустрічі нагадують, як важливо не забувати те, що надбано століттями українським народом. Тож не забувайте наші традиції, які відображаються, зокрема, в пісенній спадщині. А краще заспівайте своїй дитині колискову, яку з любов’ю написала Тетяна Івушкіна:

Ти найкращий хлопчик в світі,

Тобі зірка на небі світить

В синю казку поринай…

Люлі-люлі, засинай.

Люлі-люлі, синії очка,

Люлі-люлі, любий синочку.

В синю казку поринай…

Люлі-люлі, засинай.

Поклади долоню під щічку,

Хай присняться поле та річка,

Сірий зайчик, зелен гай…

Люлі-люлі, засинай.

Люлі-люлі, синії очка,

Люлі-люлі, любий синочку.

Сірий зайчик, зелен гай…

Люлі-люлі, засинай.

Час невтомний так швидко плине –

Скоро виростеш ти, мій сину,

Та й поїдеш в дальній край…

Люлі-люлі, засинай.

Люлі-люлі, синії очка,

Люлі-люлі, любий синочку.

Та й поїдеш в дальній край…

Люлі-люлі, засинай.

В тім краю, чужім та далекім,

Згадуй батька, матір, лелеку,

Поле, річку, зелен гай…

Люлі-люлі, засинай.

Люлі-люлі, синії очка,

Люлі-люлі, любий синочку.

Поле, річку, зелен гай…

Люлі-люлі, засинай.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz