Лише жінкам або тільки чоловікам…

Щойно колега дізналася, що писатиму про гендерну рівність, надіслала мені в соціальній мережі картинку:

– Чоловік каже жінці: «Кохана, сиди вдома. Прибирай, пери, прасуй, готуй, випікай, ший, народжуй, виховуй. А якщо набридне, зміни обстановку, переклей шпалери. Стане нудно – поїдь у село, попрацюй на городі. Одно слово, поки ти моя дружина – не працюватимеш».

Сміх сміхом, а наше життя, головним чином, організоване навколо невидимої соціальної домовленості. Два її компоненти – гендерна домовленість і угода про працю – визначають сучасний розподіл ролей у сім’ї та на ринку праці. У рамках гендерної домовленості жінки беруть на себе зобов’язання по догляду за родиною і виконанню домашньої роботи в той час, коли чоловіки – за її економічний або матеріальний добробут. Іде мова про визначення єдиного годувальника сім’ї зі статусом зайнятого впродовж довгого часу. Такий поділ відображає традиційний розподіл ролей чоловіків і жінок у суспільстві, внаслідок чого праця прекрасної статі стає невидимою і недооціненою.

Залишається чимало домовленостей і в законодавчому колі. Наприклад, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Така норма на практиці покладає більшу відповідальність за забезпечення дитини на матір (70 відсотків) та фіксує обов’язок по утриманню дітей за нею.

Якщо говорити про жіночі й чоловічі професії, то статті 24 та 43 Конституції України стверджують, що не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема за ознаками статі, а рівність прав жінки та чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних із чоловіками можливостей у праці та винагороді за неї, створенням державою умов для повного здійснення громадянами права на працю та гарантуванням нею рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності.

Із метою досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства було прийнято Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який набув чинності з 1 січня 2006 року. Тлумачить його начальник Управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Валентина ДРИГАНЕЦЬ:

Цим законом визначено, що рівні права жінок і чоловіків — це відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а гендерна рівність — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації. Статті 17–19 його передбачають норми, які повинні забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків у праці й одержанні винагороди за неї. Зокрема встановлено, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати жінкам і чоловікам рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по службі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці.

Роботодавець також повинен забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками; здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та рівних умовах праці; вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов праці й унеможливлення випадків сексуальних домагань.

– Валентино Володимирівно, в оголошеннях або рекламі про вакансії часто пропонують роботу лише жінкам або тільки чоловікам…

– Роботодавцям забороняється це робити, за винятком специфічної діяльності, яку можуть виконувати виключно особи певної статі. Окрім того, висувати різні вимоги, надаючи перевагу одній зі статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей.

Також передбачено, що в разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин (генеральна, регіональні та галузеві угоди, колективні договори) угоди мають включати положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків із зазначенням строків реалізації відповідних положень.

– Нещодавно уряд затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. Які основні завдання цього документа?

– Сьогодні живемо в часи швидких змін. Відповідно змінюються і взаємовідносини між чоловіками та жінками в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Реалізація програми сприятиме утвердженню принципу рівності жінок і чоловіків у пріоритетних сферах соціального й економічного розвитку в Україні. У ній враховуються рекомендації ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, міжнародних моніторингових інституцій у галузі прав людини, а також положення міжнародних договорів, зокрема Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Програма визначає основні завдання, спрямовані на підвищення рівня дотримання принципу забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя українського суспільства. Зокрема передбачено вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів реалізації права на захист від дискримінації за ознакою статі, внесення гендерної складової до програми реформ.

 

«Рідні» замість «батьки»?

Шкільні підручники з антидискримінаційними правками можуть змінити сексуальну орієнтацію дитини, переконана деканка педагогічного університету імені Драгоманова та дружина секретаря РНБО Ганна Турчинова. На її думку, рекомендації Міносвіти нав’язують дітям шкідливі цінності, а дискримінації ЛГБТ-спільноти (соціальна сукупність лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів) і жінок в українському суспільстві не існує.

Нещодавно доцентка опублікувала колонку з назвою «Гомодиктатура. Частина 1. Як розбещувати дітей». У публікації висловила незгоду з тим, що Міносвіти тепер пропонує вживати слово «рідні» замість «батьки». Така заміна викликала невдоволення в Ганни Турчинової, бо, за її словами, це пропаганда гендерної політики, ЛГБТ-спільноти:

– Її представники зрозуміли, що виходити один раз на рік, бігати по Києву та розмахувати прапорами — недостатньо. Тому треба виховати абсолютно інших дітей, інакше покоління, яке буде вважати, що вся ця пропаганда — це нормально. У ЛГБТ-спільноти є остаточна мета — всиновлення дітей.

Про те, що антидискримінаційна експертиза знайшла в українських підручниках для школярів «гендерні стереотипи», написала у Facebook і деканка факультету психології Київського інституту бізнесу та технологій Людмила Гридковець:

– Народ, я думала, що в житті бачила все. Але ні. Виявляється, я не бачила «експертні заключення» на шкільні підручники Антидискримінаційного комітету. Враження, що це писали не дуже здорові люди. Там що не документ, то перл, – пише викладачка, прикріплюючи документ із переліком «забракованих» книг. Скажімо, у хлопчика м’ячик і фотоапарат, а у дівчинки – кошеня і фрукти. Для «експертки» О.В. Андрусик це яскраво виражена дискримінація, яка закріплює дискримінаційні стереотипи. І там на кожен підручник по декілька «висновків». Математику вони взагалі рознесли, їх особливо непокоїть, що мама готує салат із певної кількості овочів, а у тата в майстерні є чітка кількість полиць. Для них це «гендерна стереотипізація та сегрегація». Я вже не кажу про Попелюшку та Білосніжку з їхніми квітами й гномами. Їх узагалі наполегливо рекомендують викинути із задачника. Ніколи не матюкаюся, але це п… Називається, зупиніться, я зійду. Мовчати не можна. Бо з такими «експертами» капець буде нашим дітям і майбутньому України, – обурюється Людмила Гридковець.

Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій також закликала міністра освіти й науки Лілію Гриневич замінити незаконну антидискримінаційну експертизу підручників іншою, яка не буде ідеологічно заангажованою:

– Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій вбачає своїм громадянським обов’язком звернути увагу на неприпустимість запровадження в шкільну освіту так званої гендерної ідеології – відмінної від поняття рівності прав жінок і чоловіків, а також проведення інших згубних для молодого покоління соціальних експериментів за допомогою антидискримінаційної експертизи підручників й освітніх програм.

Рада церков наголошує, що українське суспільство не може миритися з тим, що результатом антидискримінаційної експертизи стане знецінення повноцінної сім’ї, батьківства та материнства, коли замість слова «батьки» у підручниках рекомендують використовувати слово «рідні». За такою логікою, у подальшому з підручників може зникнути будь-яка згадка про сім’ю та батьків, зважаючи на те, що дійсно не всі діти в Україні виховуються в родині та мають батьків, бо є сиротами.

Акцентувала увагу лише на окремих пропозиціях, які Рада церков спрямувала і до Прем’єр-міністра України, з огляду на те, що попередні зауваження до антидискримінаційної експертизи підручників, висловлені в листі до МОН ще в березні цього року, не були належним чином сприйняті Міністерством. Безперечно, деякі питання щодо експертизи потребують пояснення, тому Міністерство освіти й науки відповіло на найпоширеніші запитання громадян. Зокрема знайшли та вилучили з підручників чимало недопустимих для демократичної країни анахронізмів на кшталт висловлювань «негри», «цигани» й ін.

У підручниках повністю відсутні герої, які представляють людей з інвалідністю, а особи похилого віку зображуються виключно немічними. Сьогодні ж 6 відсотків населення нашої держави – майже 2,5 млн осіб – з інвалідністю. У школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами. Тож експертиза дала можливість включити в підручники людей з інвалідністю і зробити їх частиною картини світу, яку створює школа в дітей.

На жаль, зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це майже 40 відсотків. Ідеться і про тих, які живуть виключно з дідусями та бабусями, старшими братами та сестрами, тітками та дядьками. Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України, роз’яснили в МОН.

Таким чином, завдання в підручнику на кшталт «Разом із батьками обговори, де можна гратися» підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність, вважають у Міносвіти:

– Це неприпустимо. Саме тому й запропоновано замінити слово «батьки» на «рідні».

Моя подруга, яка сама виховує дитину, погоджується з такою заміною. Недавно вона придбала альбом для фото. Її малюк ще не вміє розмовляти, але молода мама вже задумується, як пояснюватиме синові деякі зі світлин людей, які мають між собою родинні зв’язки. Такі, скажімо, як тато, татова мама і т.д.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz