Родина потрібна кожній дитині

У кожної людини є своє найзаповітніше бажання. Одні хочуть мати щось матеріальне, а в інших вони дещо скромніші. Діти ж завжди прагнуть жити в сім’ї, відчувати родинне тепло, турботу.

Більшості з нас, на щастя, поталанило жити й виховуватися в батьківській любові, відчувати ласкаві руки мами й міцне плече батька. Проте є малюки, обділені можливістю зростати в родині, адже деякі батьки не розуміють, якої шкоди завдають їм через неправильне виховання, особистий поганий приклад, свою неготовність до виконання найголовнішої місії – виховання дитини.

DSC_3693-к
Фото Василя СОСЮКА.

Сьогодні «Сарненські новини» ведуть мову про форми сімейного виховання, а гостею редакції є  виконувачка обов’язків директора районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Олена ГОЛОВЕЙ:

– Іноді тато й мама забувають, що дитині необхідні не лише матеріальне забезпечення та блага, а й батьківське тепло, порада, підтримка. Зниження відповідальності батьків за виховання дітей, порушення їхніх прав породжують бездоглядність малечі, що тягне за собою низку негативних проявів, які залишають відбиток на все наступне життя малого громадянина.

Загально визнано, що найкращим середовищем для проживання та розвитку дитини є сім’я. Якщо ж вона з будь-яких причин позбавлена можливості жити в біологічній, то на заміну їй повинна прийти інша родина, готова зігріти й підтримати її. Зараз в Україні активно популяризують мережу сімейних форм виховання дітей, а це – прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, послуги сімей патронатних вихователів. Вони мають змінити притулки, центри соціально-психологічної реабілітації дітей і далі розвиватися.

Скажімо, такі форми сімейного виховання, як прийомна сім’я чи дитячі будинки сімейного типу, вже знайомі більшості громадян, адже в районі нині успішно функціонують три прийомні родини.

– Олено Володимирівно, роз’ясніть, аби наші читачі зрозуміли, яка різниця між цими двома формами?

Прийомна сім’я – це родина або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно, за плату, взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. А дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створює за бажанням  подружжя або ж окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш ніж п’ятеро дітей-сиріт чи  позбавлених батьківського піклування. Вихованці перебувають у прийомній родині чи дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку.

А якщо діти вирішать продовжити навчання в професійно-технічному чи вищому навчальному закладі  I-IV рівня акредитації?

– У цьому випадку вони залишаються в прийомній родині чи дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. На кожну дитину-сироту держава виплачує грошове забезпечення в розмірі двох прожиткових мінімумів та окремо плату прийомним батькам чи батькам-вихователям.

– Олено Володимирівно, з 2017 року в Україні з’явилась ще одна форма виховання – патронатна родина. Які особливості такого виховання?

– Ця форма передбачає надання сім’ї патронатних вихователів тимчасового (від 3 до 6 місяців) догляду, виховання та реабілітації для дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах (насильство, бездоглядність, загроза життю і здоров’ю, хвороба батьків або їх ув’язнення тощо). У цей же час фахівці надаватимуть комплексну підтримку біологічній родині дитини у вирішенні проблем, щоб дитина невдовзі змогла до неї повернутись.

– Хто може бути патронатним вихователем?

– Можуть бути громадяни України, які мають досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитяти у своєму помешканні. Робота патронатного вихователя також оплачується. Фінансування послуг патронату складається з оплати обслуговування (праці патронатного вихователя), а також соціальних виплат на дітей, влаштованих під патронат. Соціальні виплати становлять два прожиткових мінімуми на кожну дитину відповідного віку. Розмір оплати за послугу патронату над дітьми прирівнюється до п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Щиро вірю, що на Сарненщині є небайдужі до чужого горя родини. І саме ваша сім’я може стати для дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, осередком любові й тепла, якого вона прагне. І саме ви навчите її більше усміхатися, любити людей і бути щасливою.

Детальнішу інформацію можете дізнатися, звернувшись у Сарненський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді за адресою: м. Сарни, вул. Суворова, 8 або за телефоном 3-46-36.

– Дякую, Олено Володимирівно, за інтерв’ю, розмову, яка, сподіваюсь, не залишить байдужими наших читачів.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz