Солодощі зі смаком доброти від ГО «Любов у тебе в серці»

За визначенням американського письменника Марка Твена, доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий. Справді, відчути й зробити добро може кожен. А місцева громадська організація «Любов у тебе в серці» вважає, що його можна ще й скуштувати. Завдяки її учасницям сарненці знають, як смакує доброта.

Адже традиційно ГО проводить благодійні ярмарки, наповнені запашною випічкою, в яку майстрині-волонтерки вкладають не тільки незабутній смак, а ще й багато любові. Ще одним популярним товаром на таких заходах є найрізноманітніші вироби хенд-мейд: унікальні мила, в’язані іграшки, прикраси, дитячі постіль й одяг тощо – які безкоштовно надають місцеві талановиті рукодільниці.

Сьогодні про діяльність організації в місті знають, мабуть, усі. Але учасниці згадують, що заслужити довіру та підтримку в Сарнах було досить нелегко. Тож про те, як з’явилась «Любов у тебе в серці» та яка основна мета їхньої діяльності, розповідає представниця Тетяна ЛЕОНЧИК:

– Ідея влаштовувати благодійні заходи народилася давно, але остаточно сформувалась у 2014 році, коли почались невтішні події на сході країни. Тоді створили опитування в соцмережі, чи підтримають місцеві жителі проведення благодійного ярмарку. Реакція була різною: дехто різко критикував, але чимало людей схвалювали наш задум. Це означало, що в нас є прихильники. Так і вийшли продавати солодощі вперше.

Дівчата з легкістю підтверджують тезу, що добро об’єднує. Адже те, що ці чуйні люди познайомляться й робитимуть велику добру справу разом, було лише питанням часу. Поділитися спогадами, як починалась діяльність місцевих благодійниць, просимо ще в однієї активної учасниці – Катерини ПАВЛУШ:

– Ми просто хотіли допомагати людям. Оскільки поласувати солодким полюбляють майже всі, а серед нас виявилось чимало господинь, то організувати ярмарок із продажу солодощів було цілком реально. Пам’ятаю, як переживали, чи сподобаються покупцям смаколики. Чесно кажучи, тоді вся випічка була примітивною, можливо, навіть і смішною. Але головне, що вже тоді робили її з любов’ю і бажанням допомогти. Зараз нам понад чотири роки, вже з упевненістю можемо сказати, що ми – друзі, навіть сім’я. Тепер ярмарки наповнені солодкими шедеврами, які для багатьох стали улюбленою роботою, хобі.

Благодійниці розповідають, що організація такого двйства займає близько тижня. Процес починається з інформування колежанок. Кожна повідомляє, яку випічку може надати, печуть смаколики вдома. В день благодійного продажу чи напередодні збирають увесь асортимент в одному місці. До речі, таке, на перший погляд легке, завдання насправді приносить немало труднощів. Транспортувати великі коробки, наповнені делікатними тістечками, тендітним панянкам складно. Так само, як і встановлювати столи, намет. Коли товарів дуже багато, то звертаються за допомогою до рідних, знайомих, небайдужих. Добросердних людей у нашому місті вистачає, стверджують волонтерки. «Часто допомагають місцеві підприємці. Наприклад тим, що в нас є палатка, завдячуємо гуртовні «Маркос». Також підтримують нашу діяльність власники кафе «Хуторок», ресторації «Пані Журавлина», копіцентру «Акула», кав’ярні «Piano Coffeе» та Сергій Мичка», – пояснює Тетяна Леончик.

любовНині на благодійних ярмарках від асортименту розбігаються очі. Це хенд-мейд-вироби та різні солодощі: кекси, мафіни, імбирне печиво, тортики, еклери, зефір, макаруни – дівчата завжди мають чим здивувати. Таку красу надають майстрині із Сарн, с. Немовичі, смт Клесів, м. Дубровиця.

«Знаєте, ми вже дожили до того моменту, коли люди, побачивши афішу в Інтернеті, самі телефонують чи пишуть, щоб надати товари на ярмарок. Зараз навіть не можу назвати всіх, хто допомагає в організації, адже їх так багато… Впевнена, що більшість із них читають цю публікацію, тому ще раз щиро дякую кожній», – розповідає Катерина Павлуш.

Загалом те, що представлено на ярмарках, – справа рук майже 30-ти людей. Звичайно, вони чергуються, тож на кожну благодійну акцію печуть у середньому десять кондитерок. Майже завжди проводять їх по неділях, бо ж учасниці ГО в будні працюють. Дівчата зізнаються, що продавати неважко, це займає всього декілька годин, а з кожною вирученою на благодійність гривнею настрій стрімко покращується. На запитання, як справляються із погодними умовами, учасниці відповідають із гумором: «Мороз нам не страшний, це вже перевірено. Навіть у дощ чи в мінусову погоду люди йдуть, щоб пожертвувати кошти: оце так перемога! Найбільше випічці шкодить спека. Тому в літній період найтяжче провести ярмарок, бо ж холодильної камери не маємо».

На запитання, чи отримують волонтери щось із благодійних ярмарків, реагують досить болісно й пояснюють: там, де починається заробляння коштів, закінчується благодійність. Адже її суть – допомогти комусь своїми силами, безкоштовно. Кожна з дівчаток випікає за власний кошт, не беручи жодної копійки взамін.

Це підтверджує волонтерка Інна ГРИНЕВИЧ: «Після кожного ярмарку звітуємо в соцмережах, адже завоювали довіру людей і нею дорожимо. Всю зібрану суму передаємо людині, на підтримку якої організовували ярмарок. Навіть не маємо окремого розрахункового рахунку, всі надходження відбуваються безпосередньо на особисту банківську картку того, кому допомагаємо. Нас ніхто не фінансує, ми – аполітичні, незалежні та самодостатні».
Чимало труднощів у роботі «Любов у тебе в серці» виникає через нерозуміння сарненцями основної ідеї акцій. Дехто думає, що благодійний ярмарок – це місце, де можна попоїсти задарма, хтось не усвідомлює, що першочергове завдання – допомогти людині, а вже додатково отримати солодкий бонус. Учасниця громадської організації Тетяна МІХНОВА так розповідає про специфіку благодійної діяльності: «На мою думку, найважче пробудити людські серця до милосердя, спробувати поставитись до чужого горя, як до власного. Це нелегко в теперішній перевантажений негативом час, адже в кожного свої потреби, невирішені проблеми. Проте виховувати в собі співчуття, чуйність і милосердя ніколи не пізно». Доказом цих слів є постійні клієнти благодійних акцій, серед яких чимало молодих сімей середнього статку. Багато юні та людей поважного віку також не проходять повз. А от депутати й чиновники на ярмарках нечасті гості.

У волонтерській діяльності є й приємні моменти. Ніщо не зрівняється з почуттям того, що ти допомагаєш людині є частиною механізму, який робить світ трохи кращим і добрішим. Учасниці ГО зізнаються, що психологічно розділяти чуже горе буває дуже важко. «Найбільше вражає, що люди, яким колись проводили ярмарки, приходять нині, аби допомогти іншим. Тяжко також переживати момент передачі коштів хворим, батькам чи рідним, коли вони так щиро дякують і плачуть. Це люди, які залишаються самі в битві за життя з тяжкими захворюваннями. Наш рекордний збір – 8 тис. грн, а декому на лікування потрібні сотні тисяч доларів…» – ділиться Катерина Павлуш.

Насамкінець вони запевняють, що головне в їхній роботі – бажання допомогти іншим і любов у серці. А волонтерка Леся ЯКОВЕЦЬ підсумовує: «Не варто забувати, що благодійність – це не лише матеріальні внески, а також і волонтерство, тобто безкорислива діяльність. Навчати людину допомагати ближньому треба з раннього дитинства. Кожен волонтер хоче відчути свою причетність до позитивних змін – це одна з головних умов успішно проведеного благодійного ярмарку. Сподіваємось, що наші добрі справи слугують прикладом для інших».

Аналізуючи діяльність цих панянок, розумієш, що світ не без добрих людей, адже тільки в ГО «Любов у тебе в серці» їх майже тридцять. Спілкуючись із ними, мимоволі повертаєш собі віру в людську підтримку, співчуття, милосердя, співпереживання, які нині, чомусь, така рідкість.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz