Відверто про головне говорили з головою Рівненської обласної ради Олександром Данильчуком

Олександра Юрійовича знаю давно. З ним легко й просто спілкуватися. У нього немає зарозумілості чи зверхності, як буває в інших керівників.

Хто він? Якщо коротко, наш земляк, який народився в селі Білка сусіднього Березнівського району. За плечима – не одна вища освіта й солідний трудовий стаж. Олександр Данильчук закінчив Українську сільськогосподарську академію, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Трудовий шлях починав тренером із класичної боротьби ДСТ «Колос» у місті Березне, працював майстром Боярського лісництва Київської області й Новоставського лісництва на Рівненщині.

У 1998 році Олександра Данильчука обрали народним депутатом України. Працював у Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності й боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Згодом був заступником генерального директора ДП «МТЗ» і ДП «Дніпро», заступником комерційного директора ВАТ «Укрнафта». З жовтня по грудень 2003 року обіймав посаду заступника міністра оборони України.

Перед обранням 2006 року головою Рівненської обласної ради, Олександр Данильчук працював у комерційних структурах. У листопаді 2010-го знову обраний депутатом обласної ради шостого скликання, а у квітні 2014 р. – першим заступником голови. У 2015 році Олександр Данильчук утретє стає депутатом обласної ради, а в лютому цього року – знову головою найвищого в області представницького органу.

– Мало хто знає, чим Ви займалися, де працювали перед тим, як удруге очолити обласну раду…

– Час, вільний від роботи на керівних посадах, присвятив самовдосконаленню та самоосвіті. По-перше, підтягнув англійську. Знаєте, коли не практикуєш з мовою, потроху її забуваєш. Займався за спеціальною програмою в телефоні, яку порадила дружина. Мені сподобалося. Сьогодні читаю без словника. Але щоб не втрачати того, чого навчився, щодня знаходжу годину, аби позайматися англійською.

До повторного обрання головою обласної ради працював в аеропорту «Бориспіль». І знаєте, знання іноземної дуже знадобилося. А ще багато читав, дивився якісне кіно. Ну, і більше часу присвятив родині, яка живе в Києві. Тепер знову бачимося рідше. Якщо не я до дружини їду, то вона до мене.

– Олександре Юрійовичу, за Вас проголосували 42 депутати. Як особисто сприймаєте обрання?

– Якщо бути точним, то 42 із 43 депутатів, які голосували, мене підтримали. Чесно кажучи, знову ставати головою обласної ради не планував. Але на той час в обласній раді назріла чергова криза. За два з половиною роки змінилося три очільники. Я став компромісною фігурою.

– На реальну підтримку яких політичних сил можете розраховувати, хто Ваші союзники?

– Як голова обласної ради, знаходжу спільну мову з усіма депутатами. Це, власне, і є моя робота – об’єднувати депутатів задля прийняття рішень. Якщо потрібно, йду на компроміс, коли впевнений, що це допоможе уникнути протистояння між депутатами чи фракціями.

– Назвіть пріоритети своєї роботи на посаді голови обласної ради, головні завдання, які ставите перед собою на найближчий час?

– Давайте говорити конкретно. Якщо проаналізувати останню статистику, то найперші три проблеми, які хвилюють жителів Рівненщини, – це низькі зарплати й пенсії, погані дороги, якісні освіта й медицина. Перші дві залежать від політики держави. Адже обласна рада не може забезпечити людей високими зарплатами та пенсіями. Однак звернути увагу уряду чи президента на цю проблему намагаємося. Ось минулої сесії проголосували за чергове звернення до вищого керівництва держави щодо перегляду пенсійного забезпечення держслужбовців, а  перед тим прийняли низку звернень щодо перегляду пенсій військовим і чорнобильцям. Головне, аби на ці листи в Києві звертали увагу…

Інше рішення, що, сподіваюся, буде успішним, – це надання дозволу на розробку родовищ бурштину одному з підприємств Сарненського району. Якщо в столиці також нададуть необхідні дозвільні документи, то вже за якийсь час побачимо гарний приклад легального видобутку бурштину, надходжень до бюджету, нові робочі місця, а отже, і розвиток території, де працює це підприємство.

Багато років говоримо про те, що Рівненщина має гарні перспективи для інвестицій. Перш за все, завдяки природним ресурсам: ліси, торф, граніт, базальт, той же бурштин… Не варто забувати й про туристичну галузь, адже кожен район має десятки природних та історичних місць, які варто показувати і на цьому заробляти.

Разом із обласною державною адміністрацією створили Агенцію регіонального розвитку, обрали молодого амбітного керівника. Завдання цієї структури – шукати перспективні напрямки для розвитку області, заводити  інвесторів, залучати грантові програми.

Щодо освіти, то будівництво нових шкіл і дитсадків – головний пріоритет для депутатів. В останні роки народжуваність, особливо в північних районах, – досить висока. Як наслідок, є такі сільські школи, де в перший клас ідуть до сотні дітей. У Сарненському районі це села Вири та Чабель. Розумію обурення батьків, які готові не пускати дітей у старі тісні приміщення. Однак разом із адміністрацією розраховуємо на державну субвенцію, місцеві бюджети, щоб наступного року розпочати будівництво нових навчальних закладів там, де вони переповнені.

Дякую батькам і вчителям, які не мовчать. Більше того, спільними зусиллями створюють дітям непогані умови для навчання. Навіть у маленьких сільських школах побачив Новий освітній простір.

Але хочу звернути увагу тих громад, які вагаються з об’єднанням. Політика держави сьогодні спрямована на те, щоб давати фінансову підтримку передусім тим, хто об’єднується, проводить оптимізацію в освіті, медицині. Під це пишуть державні грантові програми, виділяють іноземні гранти. Саме ОТГ мають більше можливостей залучати додаткові гроші. Це може комусь не подобатися, однак з часом люди зрозуміють переваги цих реформ.

– Як саме допомагає в роботі депутатський досвід у Верховній Раді та обласній, депутатом якої ви є вже впродовж кількох скликань?

– Звичайно, за стільки років маю багато друзів серед державних посадовців. І якщо потрібно, телефоную і прошу допомогти вирішити те чи інше питання.

– Знаю, що тільки на Сарненщині, навіть у найвіддаленіших куточках, Ви побували декілька разів. Де саме і які проблеми вирішували?

– Вже згадував про школи в селах Вири та Чабель. Якщо громади не зволікатимуть із проектно-кошторисною документацією, отримаємо фінансування через Державний фонд регіонального розвитку й можна розпочинати будівництво. Нещодавно в Сарнах дивилися, на якому етапі будівництво спорткомплексу. Це амбітний проект, який дуже потрібний не лише місту, але й району. Щоб завершити об’єкт, потрібне додаткове фінансування. Сподіваюся, перевиконання бюджету області дасть таку можливість і найближчим часом у Сарнах буде новий спорткомплекс. Як спортсмен, добре розумію, наскільки важливо мати гарні умови для тренувань. Але навіть у скромних спортзалах наші тренери вміють виховувати чемпіонів. На Рівненщині проходять чимало міжнародних змагань, тому достойна спортивна інфраструктура – це ще один пріоритет і для депутатів, і для виконавчої влади.

– Яка позиція керівництва області з приводу ліквідації залізничної лікарні в Сарнах? Чи варто зберегти заклад і за яких умов це можливо?

– Якщо правильно зрозумів запитання, то йдеться не про ліквідацію, а про приєднання закладу до районної лікарні. Це, певно, єдиний спосіб на сьогодні зберегти його.

– Через масове закриття сільських поштових відділень, що проводить у рамках так званої реформи; «Укрпошта» розвалюється не тільки система доставки періодичних видань – на пошті люди сплачують за комунальні послуги, отримують пенсії. Хочемо, щоб і в цьому питанні депутати обласної ради нас підтримали і, можливо, прийняли програму «Сільська пошта».

– Обласна рада може прийняти будь-яку програму. Головне, щоб під неї в бюджеті області були кошти. Інакше навіть найкраща ідея так і залишиться на папері. У будь-якому випадку вирішувати депутатам.

– Олександре Юрійовичу, чи налагоджує обласна рада міжнародні зв’язки? Можливо, є якась нова стратегія такого співробітництва?

– Рівненська область, зокрема й обласна рада, багато років мають дружні зв’язки з Польщею, а саме Вармінсько-Мазурським воєводством. Цікавим для нас є досвід сусідів у впровадженні реформи децентралізації. Поляки вже пройшли цей шлях, і він, повірте, також був непростим. І не весь досвід Польщі можна «накласти» на українську реальність. Водночас вважаю: те, як у поляків працює інститут громадянського суспільства, їхній приклад соціальної відповідальності – дуже корисні для наших людей. Особливо в новостворених ОТГ. Люди повинні нарешті зрозуміти: порядок у їхньому дворі, добробут в їхньому селі чи місті багато в чому залежать від них самих. Порушувати чи ні правила, коли ти за кермом, перебігати дорогу в недозволеному місці, викидати сміття абиде – це все залежить не від держави, а від самої людини. Держава тут є лише регулятором.

– Як оцінюєте хід децентралізації і потенціал наших об’єднаних територіальних громад? 

– Звичайно, будь-які реформи – це свого роду експеримент. Для когось успіхи видно одразу – особливо в тих ОТГ, які вже самодостатні. Там будують дороги, ремонтують дитсадки та школи, оновлюють ФАПи. Іншим, у кого бюджети дотаційні, звичайно, складно, адже треба шукати, де і на чому можна заробити. Ось тут на допомогу можуть прийти різні грантові програми – державні та міжнародні. Крім того, нещодавно обласна рада проводила круглий стіл щодо розвитку міжмуніципального співробітництва. Це також нові можливості для громад: вони можуть об’єднуватися, писати спільний проект й отримувати фінансування. Зараз працюємо над розробкою відповідної обласної програми.

– І на завершення, який потенціал, на Вашу думку, має Сарненський район? Які перспективні галузі можуть поліпшити добробут його жителів?

– Повторюся, але Сарненський район – багатий на природні ресурси та корисні копалини. У цьому напрямку треба рухатися. Шукати інвестиції, вкладати в розвиток підприємств, які тут працюють. Треба віддати належне і тим людям, які колись виїжджали на заробітки, а потім повернулися і відкрили власний бізнес. Вони вклали цей капітал не лише задля майбутнього заробітку, – це також інвестиції в добробут свого міста й району. І чим більше буде в Україні таких інвесторів, тим багатшою стане країна.

– Дякую за конструктивну розмову, Олександре Юрійовичу.

Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ.

Фото з архіву облради (на Обм. Вася – Данильчук).

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz