Хто зупинить убивць безпритульних тварин?

Жах, який стався недавно в Миколаєві, не може залишити байдужою жодну нормальну людину. Там в один день міська влада вбила сотню безпритульних тварин, які перебували в комунальному притулку. І це в той час, коли минув уже рік, як в Україні діє закон про посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами (22 червня 2017 р. Верховна Рада прийняла Закон № 5119-1, що набув чинності 4 серпня).

Законом передбачено високі штрафи – від 3500 до 8500 грн, і навіть позбавлення волі до 8 років за особливу жорстокість.

Дуже часто доводиться бачити на вулиці безпритульного собаку або кішку, очі якої дивляться на нас жалісно, з відданістю та докором… Проте добрі люди підгодовують їх або забирають додому, але є й такі, що навпаки, отруюють бідолах, вважаючи себе «господарями природи».

На жаль, у нашій країні доля бездомних тварин не захищена взагалі, хто хоче, може стусонути ногою бідолашного собаку, інший – отруїти на очах у дорослих і дітей, знаючи, що за цю жорстокість йому нічого не буде. Не перераховуватиму всі нормативні акти України, якими передбачена відповідальність за таке поводження з тваринами, акцентую увагу лише на статті 299 Кримінального кодексу України: «Знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також цькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Ті самі дії, вчинені в присутності малолітнього, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років».

Навіть сам Папа Римський казав, що в собаки теж є душа, як у людини, й вона теж відчуває біль. І хоч багато скарг, що безпритульні хворі сказом пси нападають на людей, кусають, мушу наголосити, що не треба забувати, скільки є справжніх історій, коли собака рятував долю людини. Чому дехто цього не пам’ятає?

 

Схаменіться, люди!

Дехто з читачів дорікне, чому пишу про Миколаїв, коли і в Сарнах таких випадків вистачає. Так, 9 вересня в соціальних мережах, у «Фейсбуці» зокрема у групі «Сарни як вони є» з’явився пост про отруєння собак на території лікарні, внаслідок чого тварини помирають у страшних муках: моторошно виючи, шерсть дибки.

Через день, 11 вересня, на офіційному сайті Сарненської міської ради опублікували звернення:

– Шановні мешканці та гості міста! Будьте обачні при вигулі ваших улюбленців вулицями міста! Впродовж останніх днів зафіксовано випадки отруєння собак протитуберкульозними й іншими лікарськими препаратами в різних частинах міста. Симптоми гострого отруєння в собаки розвиваються стрімко, при цьому стан тварини швидко погіршується.

Перші ознаки інтоксикації схожі на прояви вірусного ентериту: відмова від корму, блювання, підвищене слиновиділення, пронос, пригнічений стан.

Потрібно знати, що для отруєння характерне ураження нервової системи, що проявляється порушенням координації, ходи, судомами, м’язовою слабкістю, паралічем. Собака може втратити свідомість, впасти в кому. На відміну від отруєнь, вірусний ентерит проявляється білою, пінистою блювотою, що посилюється з розвитком симптомів.

Ураження токсинами характеризується розвитком сильних судом м’язів. Якщо собака отруїлася щурячою отрутою, то інтоксикація супроводжується підвищенням температури тіла, появою кривавого проносу. При попаданні в організм тварини засобів побутової хімії або ліків може розвинутися сильна кровотеча. Іншими симптомами інтоксикації є сильна спрага, порушення дихання, неприємний запах із пащі.

Будьте обачні! Гуляйте з улюбленцями в намордниках, не дозволяйте нічого підбирати!

Бажаємо здоров’я вам і вашим улюбленцям!

І майже одразу у тій же групі з’явився ще один пост. Поділилась Лана Світлана, про отруєння двох цуценят уже на вул. Ткача.

 

У Швеції практично немає безпритульних тварин

Проблема безпритульних тварин у багатьох українських містах вийшла з-під контролю. Вилов та усипляння не вирішують проблему в довгостроковій перспективі, адже безпритульні тварини – це результат, а не джерело проблеми, яку «Сарненські новини» вирішили дослідити разом із журналісткою Etcetera Оленою Дубчак.

Так, ще у 2005 році в Україні прийняли законопроект, що забороняє вбивати безпритульних тварин на вулиці. Натомість пропонують виловлювати їх і присипляти. Притулки для тварин у країні існують, однак вони скоріше служать місцем довічного утримання, ніж місцем, де тваринам підшукують господаря.

Восени 2017-го низка нардепів пропонували внести зміни до деяких законодавчих актів для ведення обліку домашніх тварин. Серед іншого автори ініціативи радили зобов’язати власників чотирилапих їх стерилізувати.

Волонтерські організації із захисту тварин у деяких містах продовжують працювати за схемою «впіймав-стерилізував-вакцинував-відпустив». Здебільшого стерилізують за кошти небайдужих.

А як в інших країнах? У Німеччині, скажімо, майже неможливо зустріти на вулиці безпритульну тварину, оскільки система реагування на них у країні добре налагоджена. Якщо собака чи кіт загубилися, впродовж декількох днів їх упіймають і повернуть господарю або передадуть у притулок. Крім їх реєстрації, у Німеччині діє податок на собаку, сума якого залежить від міста й породи тварини.

В Італії у 2004 році ухвалили законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність або штраф у розмірі 10 тис. євро за викинуту на вулицю тварину. Притулки для них діють лише як тимчасові місця перебування. Звідти їх обов’язково віддають господарям або знаходять нову сім’ю.

В Америці кожен штат має свої особливості вирішення питання безпритульних тварин, однак у цілому стратегія така: їм шукають нових господарів або віддають благодійникам. У деяких штатах стерилізують і відпускають на волю котів, в інших – диких котів відстрілюють. У 2008-му в Лос-Анджелесі всіх господарів зобов’язали стерилізувати домашніх улюбленців. Виняток зробили лише тваринам, які брали участь у конкурсах і виставках.

Через значне перенаселення в Сполучених Штатах присипляють Чотирилапих, використовуючи найгуманніші способи.

Отож, як бачимо, збільшення популяції безпритульних тварин – проблема в багатьох країнах у всьому світу. Вміння її вирішувати демонструє рівень розвитку суспільства. Попри бажання захисників тварин, без часткового присипляння не обійтися, особливо на перших етапах. Україна наразі потребує комплексного підходу до вирішення цієї проблеми з упровадженням контролю за домашніми тваринами, стерилізації безпритульних котів і собак, а також ефективного розподілу тих, які потрапили до притулків.

Основним методом контролю за ними в багатьох країнах є вилов. Зазвичай, після цього їх стерилізують і влаштовують у притулок. Європейська конвенція про захист тварин дозволяє усипляння. І тільки в трьох країнах (Німеччина, Греція та Італія) здорових неагресивних собак присипляти заборонено. Знайдених тварин віддають у добрі руки, передають у товариства сліпих, будинки для людей похилого віку.

У Німеччині чинне законодавство заохочує скарги третіх осіб на безвідповідальних господарів. Закон про захист тварин встановлює штрафи в разі порушення правил поводження з тваринами. Наприклад, за викидання тварин на вулицю накладають штраф у розмірі 25 тисяч євро. В Італії ж за це передбачена кримінальна відповідальність. Якщо тварині не знайшли власника, у Німеччині й Італії її беруть на державне утримання, у Греції – випускають назад. У Великобританії виловлюють бездомних тварин муніципальні органи, впродовж 7 днів передають у притулок. Їх мережа існує за рахунок організацій захисту тварин. Оскільки в них завжди повинно бути місце для нових тварин, не прилаштованих – присипляють. У Швеції діють суворі правила утримання домашніх улюбленців. Їх можна залишати самих удома більше, ніж на п’ять годин. У робочі дні шведам доводиться відводити собаку в притулки або відвідувати вдома в обідню перерву. Причина усипляння – серйозне захворювання або травма, а також агресія. Однак через суворі правила бездомних собак і кішок у Швеції практично немає. У Швейцарії люди, які хочуть завести домашню тварину, повинні отримати атестат, прослухавши спеціальний курс. Законодавством передбачено навіть те, після розлучення подружжя «ділитиме» тварину. Бездомних направляють у притулок, і тільки хворих або агресивних можуть приспати.

 

А в нас?

Як насправді виконують Закон про посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами в Україні? Що чекає українських чотириногих безпритульних і як влада захищає їх? Проблема ця в нашій державі стоїть гостро. При цьому влада не спонсорує утримання притулків, а тому ефективним способом її вирішення на сьогоднішній день залишається евтаназія.

Наприкінці 2017 р. у Харкові оголосили тендер на вилов 7200 бездомних тварин. Вартість робіт становила 7 млн ​​гривень. Термін дії угоди розрахований до 31 грудня 2018 року. Тільки 200 кішок після вилову та стерилізації повернуть в ареал проживання, іншим зробили евтаназію.

Прагнення України стати повноправним членом Європейського Союзу вимагає сприйняття та втілення в життя європейських цінностей. Стандарти гуманного поводження з тваринами є однією з них. Про це свідчать національне законодавство європейських держав і прийняті в рамках європейських інституцій Європейська конвенція про захист домашніх тварин 1987 року, ратифікована в Україні у 2013-му. Будь-яка держава, що прагне бути європейською, не може ігнорувати ці стандарти й зобов’язана на правовому рівні втілювати їх у життя.

Згідно з численними міжнародними нормативно-правовими актами, кожна людина має моральний обов’язок поважати всіх живих істот планети, в тому числі й тварин, враховуючи важливу обставину, що вони, як і люди, здатні відчувати біль, страждати і пам’ятати. Відносини людини й тварини вказують на рівень цивілізованості й розвитку держави. Зараз постає питання гуманного ставлення до безпритульних (бездомних) тварин.

Весь світ пройшов шлях стерилізації і вирішив проблему саме. На заході стерилізація – одна з найгуманніших операцій: не може тварина народжувати, але нормально живе.

На думку багатьох захисників тварин, чиновники залякують людей скаженими собаками-монстрами й зацікавлені, щоб проблему не вирішували. Як доказ, щорічно на зменшення кількості безпритульних тварин виділяють мільйони гривень. Ці гроші, за словами зоозахисників, осідають у кишенях можновладців. А міжнародні організації не хочуть виділяти кошти, якщо знають, що в тому чи іншому місті знищують тварин. І поки місто не прийме програму стерилізації, ніхто не даватиме грошей на вбивство.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz