Неля Тарасюк – берегиня кузьмівського скарбу

Історію краю, держави творять люди, а ще непересічні особистості безперервно вдихають життя в певні сфери своєї діяльності, які, зазвичай, надають нового дихання, підносять на найвищий щабель своєї творчої майстерності улюблену справу, якою пишаються сучасники та відштовхуватимуться наступники.

Саме такою креативно-працелюбною є завідувачка публічно-шкільною бібліотекою с. Кузьмівка Неля ТАРАСЮК, яка тривалий час привчає односельців до друкованого, художнього слова, доносить до їхніх сердець усе найкраще, що увібрала в себе вітчизняна та світова література.

Народилася Неля Василівна в Степані. Закінчила Ірпінський індустріальний коледж (нині Податкова академія), отримавши спеціальність бухгалтерський облік і аудит. Згодом здобула ще один фах – практичного психолога та соціальної роботи в Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. Степана Дем’янчука. Трудову діяльність розпочала в рідному селищі головним бухгалтером фірми «Глорія», пізніше рік трудилася головним економістом у СГП «Кузьмівське», а ще – спеціалістом по роботі з молоддю та спорту в Кузьмівській сільській раді й художнім керівником місцевого Будинку культури. І лише з 2012 року отримала можливість працювати за покликом серця, де стелажі з книгами, усмішками відвідувачів надають неповторності й гармонії кожному трудодню.

Як розповіла завідувачка ПШБ, утворення першої бібліотеки Кузьмівки нерозривно пов’язане з історичним минулим односельців. У лютому 1918 року село окупували німецько-австрійські війська, а з 1921-го підпало під владу буржуазно-поміщицької Польщі. Тоді ж і відкрили першу хату-читальню. Українське населення потерпало від національного гніту. Місцевих поступово звільняли з адміністративних установ і культосвітніх закладів, а навчання в школі вели лише польською мовою, книги в хаті-читальні були церковного змісту слов’янською мовою.

1943 року село спалили, відповідно й книгозбірню. Одразу після війни населення приступило до відбудови зруйнованого місцевого господарства. 1947-го хату-читальню перенесли в стареньку житлову будівлю, господарів якої більшовики вивезли в Сибір. Наступного року кузьмівці відкрили бібліотеку-читальню, клуб, школу. З місцевою книгарнею свідоме життя пов’язала Ганна Попрожук, яку в 1966 р., після закінчення культосвітнього училища, направили на роботу в с. Кузьмівка. У бібліотеці на той час нараховували 500 читачів і весь книжковий фонд становив 6000 примірників.

Заклад був старенький, з двох кімнат: читальної зали й абонементу. Стелажі стояли зношені, а в читальному залі вирізнявся стіл на всю кімнату й декілька стільців. Масову й індивідуальну роботу з читачами проводили регулярно. Наступного року збудували Будинок культури, куди й перенесли бібліотеку, придбали нові стелажі та меблі.

У 1978 році пройшла реформа бібліотечної централізованої системи. Кузьмівська сільська бібліотека стала 15 філіалом, щороку книжковий фонд поповнювали новими примірниками на різну тематику, збільшувалась і кількість відвідувачів. 1999 р. пункти видачі книг сіл Волоша та Яблунька приєднали до Кузьмівської сільської бібліотеки. Через три роки потому шкільну та публічну бібліотеки об’єднали.

Нині Кузьмівська ПШБ обслуговує села, що входять у склад сільської ради, а книжковий фонд нараховує більше 20000 примірників (у тому числі підручники та періодичні видання). У книгозбірні зареєстровано майже півтисячі користувачів. Сама ж установа поділена на абонемент, має окремі кімнати з дитячою літературою та книги, адресовані для зріліших читачів. Усі друковані видання розставлені за бібліотечною класифікацією, а книжкові виставки оформлені на сучасну тематику, до знаменних, пам’ятних дат, державних свят.

Неля Тарасюк у роботі виділяє декілька основних напрямків для всебічного зростання особистості – вивчення читацьких інтересів і максимальне їх забезпечення, формування та збереження бібліотечних ресурсів (щороку односельці поповнюють книгозбірню власними подарованими виданнями), підтримка творчих ініціатив дітей і молоді в організації дозвілля, участь у процесі відродження національної культури й ін. Доказом вищеперерахованих орієнтирів є безліч подяк, грамот, дипломів, адресованих як установі, так і керівникові за перемоги, високі досягнення і вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи району й області. Зокрема перемога в обласному фестивалі-конкурсі інноваційного досвіду «Бібліофест» у номінації «Організація змістовного дозвілля», ІІ місце у районному проекті «Інтелектуальне село» й ін.

При бібліотеці успішно функціонує клуб за інтересами «Світ дитячої фантазії», де діти з бібліотекарем виготовляють вироби з паперу в техніці оригамі та квілінгу, з природних матеріалів і пластиліну. Дуже цікавиться малеча виготовленням народної ляльки. На засіданнях клубу школярі не тільки вчаться власноруч створювати лялькові шедеври, а й знайомляться з історією виникнення різних видів ляльок-оберегів, їх значення для наших предків. Тому для виставки такої творчості відведена ціла шафа та стіл. Усе це свідчить,  що діти люблять це автентичне ремесло.

Варто відзначити, що знайомство з бібліотекою починається ще у відділі обслуговування дітей дошкільного віку й учнів 1-9 класів. З читачами проводять цікаві масові заходи: «Нумо, козаче», «Що? Де? Коли?», літературні подорожі, уроки-казки, а ще різні ігри, вікторини, конкурси, тематичні та літературні вечори, дитячі ранки, бібліотечні уроки… Постійно діють літературні виставки: «Країна чудес», «Сучасна дитяча проза», «У світі тварин», «У гостях у казки», «Письменники Сарненщини», «Я пізнаю світ», «Чудеса із пластиліну» та ще багато інших. Також традиційно щороку до Дня Незалежності України перед культосвітнім закладом дітки малюють на асфальті національно-патріотичні малюнки. А ще колективно творять «Книгу мрій», яку щоразу поповнюють новими мистецькими витворами, де маленькі автори-художники своїми малюночками закликають до миру та припинення війни.

Неля Тарасюк співпрацює з усіма підрозділами КДК у сфері культурно-просвітницької роботи. «В усьому підтримують і допомагають, – каже співрозмовниця, – директор місцевого Будинку культури Богдана Зубик, художній керівник Олеся Позняковська, завідувач клубом с. Волоша Валентина Волошина, керівник народного аматорського ансамблю «Казимирські молодички», адміністрація та учні місцевого навчального закладу, тож у втіленні моїх мрій та ідей проблем не виникає», – підсумувала завідувач Кузьмівської ПШБ. До речі, Неля Василівна активна учасниця «Казимирських молодичок», із колективом виступають на різних сценах району, області.

Узагалі Неля Тарасюк хороша, позитивно-душевна жінка. Із чоловіком Віктором виховують двох синів: дев’ятикласника Тараса й старшого Антона, який нині навчається у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Завжди старається дотримуватися в повсякденному житті слів, сказаних Кузьмою Скрябіним: «Міняйте світ до кращого, дбайте про нього, бо ви в ньому живете».

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz