«Біля ковчега о восьмій» — «рятувальна акція» місцевого драматичного мистецтва

Скромне дійство, яке розбавило трудові будні сарненців минулого тижня, насправді є дуже знаковим у культурному житті міста. Йдеться про виставу «Біля ковчега о восьмій» Ульриха Хуба, якою 10 жовтня дебютувала театральна студія «Горнятко».

Мету та важливість такої події можна описати, цитуючи одного з персонажів вистави: «Це рятувальна акція, а не розважальний круїз». Адже, справді, драматургію необхідно рятувати, реабілітувати та розвивати.

DSC_8746Театральне мистецтво в райцентрах та невеликих містечках – велика рідкість, і Сарни не були винятком, принаймні до недавнього часу. Нині ж студія «Горнятко», що вже рік діє на базі МБК «Залізничник», продемонструвала свої рішучі наміри таку ситуацію змінити. Її керівник Катерина Симончук розповідає: «Хочемо, перш за все, розвивати театральне мистецтво, ставити побільше вистав та залучати як дітей, так і дорослих. У студії займаються 15 дітей від 9 до 14 років. Зацікавити молодь у наш час дуже тяжко. Але нам вдалось, адже учасники «Горнятка» – це діти, які справді мають талант, хочуть чогось досягти, і, думаю, в них це вдасться».

Так, впродовж майже години глядачі насолоджувались іронічною, дотепною і водночас зворушливою комедією сучасного німецького драматурга про те, як троє чудових пінгвінів, яких об’єднує міцна дружба, життя поставило перед непростим завданням: маючи всього два квитки, утрьох пробратися на рятівний корабель, побудований Ноєм перед Всесвітнім потопом. Перед початком режисер постановки Катерина Симончук проанонсувала, що ця розповідь про три речі: дружбу, Бога та справжню любов.

«Контрабандну» історію впевнено та пристрасно втілювали актори театральної студії «Горнятко» Матвій Манжаюк, Дар’я Скуловець, Аліна Мельник (у ролі пінгвінів), а також директор МБК «Залізничник» Галина Куришко, яка грала помічницю Ноя – Голубку. «Заняття у студії починаємо з тренінгів, так вчимось, розвиваємось, потім відіграємо етюдні варіанти, а вже після цього наважились на виставу для глядача. «Біля ковчега о восьмій» репетирували приблизно місяць», – ділиться режисер. Ще яскравішою виставу зробили світлове та музичне оформлення (Валерій Куліков), а також декорації (Володимир Симончук).

DSC_8783Вражало, як у простих діалогах між героями, які змушували глядачів гарненько посміятися, водночас прочитуються важливі філософські питання, над якими задумуються не тільки діти, а й дорослі. Розкривати всі деталі постановки не буду, адже Катерина Симончук сподівається, що її ще не раз покажуть сарненській публіці, можливо, в інших інтерпретаціях й акторським складом, і запевняє, що не засмучується, через неповну глядацьку залу: «Чомусь «свій продукт» ще й безкоштовний люди не сприймають. Натомість готові платити за вистави, які приїжджають з інших міст. Можливо, думають, що в нас не професіонали. Неправда. Таланти є всюди. Професіоналами можна бути і в селі, й у містечку, й у мегаполісі. А спостерігати за «своїми» навпаки приємніше».

DSC_8796
Фото Василя СОСЮКА,

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz