Реалізувала дитячу мрію

Ірина РУДИК, яку колеги та друзі більше знають як Бартош, устигла побувати в 14 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Дівчина відвідала Білорусь, Польщу, Литву, Угорщину, Чехію, Румунію, Словаччину, Бельгію, Нідерланди, Німеччину, Республіку Кіпр, Чорногорію, Хорватію.

Кожна країна вразила її по своєму. Найбільше – високим рівнем володіння англійською мовою. Так сталося, що в Брюсселі, затримавшись біля однієї з пам’яток, Ірина з однією з екскурсанток втратили з поля зору свою групу, яку  мали наздогнати. Саме тут і допомогли знання з іноземної. Дівчата розпитували дорогу і їм пояснили, як дістатися до наступного місця екскурсії.

Вивчати англійську дівчина почала рано. Закінчила Вирівську ЗОШ І-ІІІ ступенів із відзнакою, й одразу ж почалася її трудова діяльність. Працювала вчителькою англійської мови в початкових класах, одночасно навчалася в Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету, де отримала диплом бакалавра, теж із відзнакою. Хоча, зізналася, з дитинства дуже хотіла бути модельєром-дизайнером одягу. Але іноземні мови ще школяркою асоціювала зі світовими подорожами. У виші обирала між професією перекладача та вчителя англійської мови і вибір зробила на користь останньої. Адже вчитель зі знанням іноземної мови може працювати перекладачем, а от, із професією перекладача до школи вас не пустять.

Отож дитячу мрію Ірині Бартош вдалося реалізувати. Тепер учителька намагається навчити мові  своїх вихованців у Вирівській ЗОШ. Хотіла б, аби вони могли вільно спілкуватися хоча б на побутові теми. Ірина Іванівна розподіляє час на мовлення учнів і своє, урок веде англійською, помічає помилки вихованців і вміло їх виправляє, володіючи мовленнєвими способами.

Учителька ефективно спонукає до діяльності всіх учнів на уроці, враховує їх вікові особливості й знаходить до них індивідуальний підхід. Під час уроку раціонально поєднує фронтальні, групові й індивідуальні форми роботи, творчо використовує й персональний комп’ютер. Самостійно виготовляє роздавальний матеріал, раціонально підходить до його підбору.

Стрижнем усієї педагогічної діяльності вчительки є доброзичливе спілкування, безмежна любов до дітей, відданість справі, клопітка щоденна праця і невичерпне джерело натхнення. Уроки англійської вирізняються різноманітними формами та методами, різноплановими типами, новітніми технологіями, високою інтенсифікацією.

А як люблять діти, коли їхня «англічанка» приносить на урок світлини із закордонних подорожей. Звісно, у неї тут своя мета – підвищити інтерес до вивчення іноземної мови. Скажімо, під час теми «Їжа», із захватом розповідає про національну кухню республіки Кіпр, яка їй дуже сподобалась. У Парижі вразив  Лувр – одна з найзнаменитіших пам’яток країни, що служила колись будинком французьким королям, а тепер – найвідоміший музей світу, куди тягнуться цінителі мистецтва з усіх куточків земної кулі. У музеї помилувалася портретом знаменитої Джоконди і статуєю богині Венери Мілоської (Афродіти). На власні очі побачила Версальський палац і сад, який називають восьмим дивом світу. Ірина порівняла французьке метро, де побувала на двох станціях, з українським. Хоча вагони – комфортабельні, саме метро, зауважила, – це бетон і штукатурка без усяких прикрас. У столиці Франції – чисто, а от у передмісті – чимало смітників на відміну від Чехії та Німеччини, де, за словами Ірини, просто педантична чистота.

Моторошні світлини «церкви на кістках», від яких стає холодно, Ірина привезла з Чехії, міста Кутна Гора. У 1278-му на її місці було кладовище. Нині це дуже популярне місце для туристів. До речі, тут Ірина зустрілася та поспілкувалася англійською з китайцями.

У Нідерландах туристи, що приїжджають в Амстердам, випадково потрапляють у квартал Червоних Ліхтарів. Адже район розташований за декілька кварталів від центральних площі і вокзалу. До речі, діяльність «нічних метеликів» регулюють спеціалізовані закони нарівні з вивезенням сміття та виплатою зарплат бюджетникам. У представниць і представників найдревнішої професії є навіть своя профспілка, а повне медичне обстеження вони проходять частіше, як не прикро це чути, від більшості українців. І без сумніву, Нідерланди відомі на весь світ своїми полями тюльпанів. Ірині Нідерланди ще запам’яталися тим, що навколо королівського палацу, який стоїть біля центральної площі, немає паркану. Настільки є великою довіра чи любов до своїх правителів, що вони не бояться невдоволення людей.

Ірина Іванівна відзначила, що в кожній відвіданій країні відчула любов її жителів до власної держави, про що розповідає школярам, виховуючи почуття патріотизму. Захоплена, як люди зберігають історичні пам’ятки.  А завдяки мандрам, акцентує увагу, краще запам’ятовуєш історію.

У Брюссель варто поїхати, поділилася думками Ірина, бо тут живе щасливий і толерантний народ. Крихітна Бельгія, тільки уявіть собі, займає 5 відсотків території України. А Чорногорія ще здивувала рідними чорнобривцями й дуже високим місцевим населенням. Середній зріст жінок – 1 метр 80 сантиметрів, а чоловіків – 2 метри.

Отож готуватись до уроків, каже Ірина Іванівна, дуже легко, маючи такий досвід мандрівниці. Скажімо, вивчаючи тему «Транспорт», як можна розповісти про подорож літаком, коли сам на ньому жодного разу не літав? Практика розширює і власний кругозір. Основним у роботі учителька вважає навчити дітей спілкуватись англійською мовою, ознайомити їх із культурою, звичаями та традиціями англомовних країн. Як класний керівник, будує стосунки з дітьми на довірі та розумних вимогах. У роботі з класом успішно вирішує всі проблемні питання.

Поцікавилася в Ірини, скільки її вихованців обрали для себе професію вчителя іноземної філології. Виявилося, п’ятеро вже працюють. Так, Марина Вознюк у Ясногірській ЗОШ І-ІІІ ступенів, перший рік учителює в Селищі Алла Єленець. У відпустці по догляду за дитиною перебувають Аліна Примак і Аліна Вознюк, Сюсанна Цуман – учитель іноземної мови у Федорівській школі.

Ірина Бартош – голова районної школи молодого вчителя іноземних мов, вільно володіє польською та французькою мовами. Закінчила й Кембріджські курси он лайн. У свій час впродовж двох тижнів була в числі кращих студентів Торунського університету на мовній практиці в Польщі. Крім відвідування лекцій з історії, вивчення культури країни займалася малюванням пейзажів міста. На вихідних мандрувала з друзями до Гдині, Гданська, Мальборка, Варшави. Також відвідувала розмовні курси англійської мови в Рівному. Вели їх викладачі-американці, які додали великого стимулу та впевненості у власних силах.

Підтримують Ірину у всіх починаннях чоловік і мама, яка впродовж майже 40 років навчала дітей фізиці у Вирівській ЗОШ. Нині, як бабуся, так само віддано доглядає онуків – двох донечок Ірини і Тараса. У чоловіка теж непроста професія. Він – дільничний офіцер поліції.

Ірина розмірковує про вчительський фах. З одного боку, каже, професія є й залишиться престижною. Вчителів у селі знають і шанують. З іншого – вимоги часто не відповідають реаліям, у яких опиняються самі педагоги. Спочатку є ідея, а потім створюють умови для її реалізації. Хотілося б, аби стало менше бюрократії, бухгалтерської писанини. Натомість цей час використати на підготовку до уроків.

На придбання різного роду роздавального матеріалу багато вчителів витрачають чимало власних коштів. Можливо, доцільно було б у школі створити спеціальний фонд для цих потреб. Хтось може сказати, що вчителі отримують великі зарплати, але ж і ціни ростуть.

Звісно, хотілося б, висловила думку Ірина, щоб і держава більше звертала увагу на творчих педагогів, яких немало. А ще вони потребують допомоги, розуміння і підтримки батьків у навчанні іноземної мови. Адже часто-густо класи з великою кількістю дітей не ділять на групи.

Попри зайнятість Ірина Іванівна має чимало захоплень. Вона з юних літ – поетеса, любить музику як класичну, так і рок, гарно малює, тож на уроках часто використовує власні малюнки, як наочність. Любить співати, як рідною, так і англійською мовами, а з персональним комп’ютером – на «ти». А ще обожнює квіти, які вирощує й дарує друзям.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz