Стежками Військової округи «Заграва» на Сарненщині

Національно-визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр. за свою державу закінчилася трагічною поразкою. Українські землі розділили між Радянським Союзом, Польщею, Румунією та Чехословаччиною.

Важкими були міжвоєнні роки для українців, та попри розмежування своїх історичних територій український народ піднявся на боротьбу за соборність і самостійність України. Взимку 1929 р. у Відні створили Організацію українських націоналістів (ОУН), головним тереном діяльності якої була Західна Україна. На той час найбільшими ворогами української державності ОУН вважала радянський і польський імперіалізм.

Оунівці очікували війни між Німеччиною та Радянським Союзом і прагнули використати її виключно для того, щоб відбудувати самостійну державу, незалежну від будь-якого окупанта, чи то совіти, поляки чи нацисти. 22 червня 1941 р. почалась радянсько-німецька війна. Масовий терор проти українського народу нацисти застосовували з неабиякою жорстокістю. Тому й не дивно, що така політика викликала справедливий опір українського населення.

У 1941-1942 рр. у структурі українського визвольного руху на Волині та Поліссі починають виокремлюватись декілька політичних сил, які формують опозицію до німецької влади. Серед них – УПА «Поліська Січ» Тараса Боровця, ОУН під керівництвом Степана Бандери й Андрія Мельника.

Процес формування УПА відбувався в декілька етапів. Перший тривав до осені 1942 р. і характеризувався створенням самооборонних кущових відділів ОУН(Б). Другий – охоплював період від жовтня 1942 р. до весни 1943 р., коли відбувалося стрімке кількісне зростання підрозділів ОУН(Б) до рівня мобільних загонів унаслідок переходу на нелегальне становище частин української поліції. Третій – весна-літо 1943 р., коли загони Поліської Січі та ОУН(М) примусово приєднали до підрозділів ОУН(Б) та їхнє об’єднання в єдину армію під загальною назвою УПА.

Одночасно з активізацією оунівского підпілля в липні-серпні 1941 р. на Поліссі почали активно діяти озброєні загони Тараса Боровця, зорієнтованого на уряд УНР в екзилі. 28 червня 1941 р. у с. Немовичі на Сарненщині Т. Боровець видав свій перший наказ, яким зобов’язав командирів осередків УНР і «Вільного козацтва» створити невеликі повстанські загони та розпочати диверсійні акти в тилах Червоної армії. Після початку радянсько-німецької війни, для запобігання мародерства і розбою стихійно виникали групи порядку. Тому Т. Боровець із групою прихильників роззброїв у Сарнах місцеву міліцію (тих, хто ще залишився) і взяв владу у свої руки. За згоди німецького командування створили Окружну командну міліцію в Сарнах – це її офіційна назва для німців, неофіційна – Головна команда Поліської Січі УПА. (Це підтверджує і його другий оперативний наказ 17 липня 1941 р., в якому йдеться: «Згідно з наказом німецького військового командування в Сарнах, я приймаю командування українськими повстанськими загонами».

11 липня 1941 р. у Сарнах відбулося свято проголошення української державності та розпочався процес формування місцевих органів влади. З’явилася група представників від ОУН(б) на чолі з Іваном Литвинчуком, Григорієм Рибаком та Анатолієм Татурою. Саме в той час Тарас Боровець отримав офіційну посаду керівника Сарненської окружної міліції. Згідно з його спогадами, перший озброєний відділ «Поліської Січі» з’явився в районі населених пунктів Клесів-Вири-Немовичі. Допомагали йому в цій справі місцеві жителі Володимир Комар, Юрій Круглій та Анатолій Мандебура.

У березні-квітні 1943 р. отаман вів переговори з штабом УПА-Північ, однак пропозицію про входження його відділів в єдиний повстанський рух Бульба-Боровець відхилив. У липні 1943 р. Бульба-Боровець перейменував очолювані ним загони в Українську народно-революційну армію. 18-19 серпня 1943 р. УНРА роззброїли частини УПА.

Паралельно з діяльністю УПА «Поліська Січ» на Полісі восени 1942 р. з найкраще вишколених вояків самооборони Сарненщини створили перший військовий підрозділ ОУН(Б) під керівництвом С. Качинського на псевдо «Остап». Інформація про створення УПА 14 жовтня є в постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 р. та з наказу Романа Шухевича від 14 жовтня 1947 р.: «Минає 5 років з того часу, як член ОУН(Б) Остап почав на Поліссі організовувати збройні групи для боротьби з окупантами України. Маленькі ці групки, борючись рівночасно з німецькими й більшовицькими партизанами, дали початок новим формам визвольного руху – Українській повстанській армії». Наступним був етап створення кущових самооборонних відділів, основу яких становили члени ОУН(Б) та місцеві мешканці, які проводили мобілізаційні заходи, старшинські та підстаршинські курси, нагромаджували зброю, закладали бази продовольства, будували криївки. Процес формування збройних відділів ОУН у перші місяці відбувався швидко та масово. Підрозділи об’єднувались у сотні, курені, чоти. Наприкінці весни 1943 р. уже існували порівняно великі повстанські формування у 500-800 вояків. Повстанські загони ділились за територіальним принципом.

Наприкінці літа після часткової розконспірації УПА перейшло на воєнний стан, який поділяється на фронт і запілля. У цьому випадку фронт – це діяльність УПА, а запілля – військово-адміністративна діяльність ОУН. Керувала цією структурою військова влада – Головна команда УПА на чолі з Головним командиром УПА Д. Клячківським на псевдо «Клим Савур». Село Поляни стало місцем збору ОУН ПЗУЗ 22 січня 1943 р.

Згідно з цією структурою, Сарненщина належала до Військової округи «Заграва», шрифт «01». До складу якої входили надрайони: «Лісова пісня» (Сарненський район), «Гало» (Столинський), «Болото» (Пінський), «Долина» (Костопільський). Серед перших командирів і комендантів запілля ВО «Заграва» відомі такі: командир Іван Литвинчук на псевдо «Дубовий», комендант Юрій Рибак – «Юрко», політвиховник С. Костецький – «Зимний». Найбільшою тактичною одиницею УПА був курінь (500-700 вояків), до якого входили 3-4 сотні. Кожна з них нараховувала 100-150 вояків і мала три стрілецькі й одну чоту важких кулеметів. Чота (30-50 вояків) складалася Заграваз 3-4 роїв по 10-14 бійців у кожному. Надрайон «Лісова пісня» ділився на сотні: ім. Богуна, командир Н. Семенюка («Ярема»), ім. Дорошенка – В. Левкович («Ворон»), ім. Остапа – А. Рудика («Шавула»), ім. Колодзінського – М. Скуба («Лайдака»), ім. Коновальця – М. Мельник («Кора»), ім. Хмельницького – В. Брилевський («Боровий»).

В оперативно-територіальних командуваннях керівництво Військовою округою і групою УПА належало командирові групи. Йому підпорядковувався штаб групи на чолі з начальником та адміністрація запілля на чолі з комендантом. Обов’язком начальника штабу групи була організація побуту та діяльність війська, а конкретно – розробка планів військових операцій, підготовка практичних заходів до їх проведення. У штабі групи функціонував політичний відділ (штаб) на чолі з референтом (також міг називатися ШПШ). До його функцій належала пропагандистська робота та політичне виховання особового складу відділів групи. Комендант запілля керував усією організаційною роботою підпілля ОУН, мобілізацією до УПА, встановленням норм і контролем роботи цивільної адміністрації, господарчих структур на території Військової округи.

Політично-пропагандистську роботу на охоплених повстанським рухом територіях провадили шляхом поширення періодичних і неперіодичних видань, які друкували в підпільних друкарнях Крайового проводу та Військових округ. Керували виданням політично-пропагандистської літератури суспільно-політичні референти запілля за участю вояків УПА. На території ВО «Заграва» видавали періодичне видання «До зброї». Власне, саме в цьому журналі було надруковано про загибель перших командирів УПА С. Качинського на псевдо «Остап», який загинув у бою за фабрику в Оржеві на Рівненщині, та І. Перегійняка на псевдо «Коробка» біля Висоцька. Поряд з політично-пропагандистськими матеріалами, які пропагували ідею незалежної та самостійної України, у пресі УПА висвітлювались матеріали військово-технічного, політично-інформаційного характеру, а також друкували  ліричні та гумористичні матеріали. З метою мемуарної та архівної праці в УПА створили Українську пресову службу.

Великого значення в діяльності УПА набрала господарська референтура. Перебування на штатному забезпеченні такої великої кількості людей потребувало організації потужного господарського апарату заготівлі та постачання. Такі автономні структури створили в усіх надрайонах. Певну увагу в УПА приділяли організації радіозв’язку, який використовувався для зв’язку з відділами на Поліссі.

Сили УПА швидко зростали, цьому сприяло створення розгалуженої мережі військових вишколів для патріотично налаштованої української молоді. Також постала гостра потреба в підготовці власних старшинських кадрів. З цією метою влітку та восени 1943 р. організували формальні старшинські школи. Зовнішнє кільце охорони творили відділи ВО «Заграва». За винятком періодів німецьких акцій школа зі штабом базувалась на хуторах біля Степаня. Старшини якого разом із викладачами вивчали різні дисципліни. Після закінчення 4-місячного курсу старшинського вишколу та прийому іспитів у грудні 1943 р. школа завершила роботу. Паралельно діяв і другий вишкіл (юнацький) «Лісові чорти» під керівництвом Ф. Польового на псевдо «Поль». Відбувалося розгалуження мережі військових вишколів під офіційним прикриттям підготовки сільськогосподарських працівників, зокрема в с. Кричильськ Сарненського району, де проходили підготовку 500 вояків. Зв’язковими часто були місцеві знайомі дівчата. На хуторі Нетуша біля села Тинне від жовтня 1942 р. по січень 1943 р. відбувся перший вишкільний табір старшин для боївок ОУН(Б) під назвою «Холодний Яр» та місце вишколу санітарок і зв’язкових УПА. В с. Чабель діяла підстаршинська школа групи УПА «Тютюнник», пройшло 2 вишколи бійців (65 вояків).

Надрайон «Лісова пісня» складався з 5 районів – Сарни, Дубровиця, Володимирець, Рафалівка та Рокитне, включав 19 сіл та міста Сарни й Клесів. На той час на Сарненщині проживали 33000 українців і 7000 поляків. Структурною оунівською сіткою охопили весь надрайон, в якому відкрили три «Просвіти», два хорових гуртки, три бібліотеки, працювали 7 українських шкіл, де навчались 470 учнів та викладали 13 вчителів. У 15 селах функціонували 16 сільських управ. У результаті успішних бойових дій і підтримки місцевого населення повстанці почали контролювати цілі райони, на які ворог не смів зазіхати, а якщо й пробував, то неминуче терпів поразку, а воїни УПА й далі встановлювали свою владу.

У надрайоні «Лісова пісня» (Сарненщина) гітлерівців розміщалось до 3000 чоловік. В основному вони дислокувались у містах і великих селищах, у села заходили лише вдень і в супроводі сильних відділів жандармерії та допоміжної польської поліції. Не маючи особливої підтримки, повстанці змушені були боротися на три фронти: радянський, німецький і польський. Десятки людей нацисти втрачали, натрапляючи на засідки УПА. Серед акцій УПА 1943-1944 рр. на Сарненщині можна назвати такі, більш відомі: у ніч з 23 на 24 червня 1943 р. загони УПА підірвали залізничну гілку Рівне-Сарни між Немовичами і Малинськом, а також напали на поїзд німецької поліції, що повертався з операції. Загинули майже 150 поліцаїв. У с. Бутейки поблизу Степаня 7 квітня 1943 р. відбувся бій польської самооборони з колонії Гута Степанська та червоних партизан з відділами УПА, які відпочивали там після важкого рейду. Чота Крука, провідник Вояк, Дубовий, Потап, Блідий. Було 8 убитих упівців, поранені Крук і Комар.

У лісі біля с. Немовичі 15 липня 1944 р. весь день тривав кривавий бій із військами Червоної армії. В лісі поховали загиблих 15 вояків УПА. Також загинули Тетяна Голубовська та її сестра Яся, котрі допомагали воякам УПА медикаментами та продуктами. Біля села Кузьмівка 30 липня 1944 р. загинув шеф штабу ВО «Заграва» Дмитро Корінець на псевдо «Бористен».

У с. Тинне 15 серпня 1944 р. відбувся бій між загоном «Дороша» (356 вояків, командир «Стальний») з нквдистами (500 чол., 203 полк, 16 стрілецька бригада). Загинули 10 вояків УПА. В урочищі Крушина, що неподалік від хутора Бердуха (Тинне), 23 серпня 1945 р. в бою із НКВД полягли 16 повстанців УПА. Взимку 1944 р. під час нападу фашистів на село Кам’яне-Случанське загинули 15 вояків УПА.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz