Оториноларингологам є до чого прагнути

Понад тисячу провідних лікарів-оториноларингологів і науковців із усієї України взяли участь у традиційній щорічній міжнародній осінній конференції у Львові «Сучасні досягнення в оториноларингології».

Її організували Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів із МОЗ України, НАМН України та Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького.

Такі наукові зустрічі фахівців відбуваються регулярно впродовж 30 років у різних містах України. Цього разу її проведення співпало з відзначенням 110-ої річниці з часу заснування кафедри оториноларингології ЛНМУ ім. Данила Галицького. І на заході, що з аншлагом проходив у залі театру ім. Марії Заньковецької, пощастило побувати лікарці-оториноларингологу КЗ «Сарненська ЦРП» Наталії Іванчук. Також послухати провідних фахівців галузі з Італії, Німеччини, Єгипту, різних регіонів України, які приїхали, щоб поділитися з колегами науковими розробками чи практичними навичками, скажімо, у галузі ринопластики чи лікування алергічних ринітів.

Окрім наукової програми, учасники конференції побували на екскурсії осіннім Львовом, долучилися до культурних подій міста. А під час церемонії відкриття гостей привітали артисти народного ансамблю танцю «Горицвіт», створеного при ЛНМУ ім. Данила Галицького понад сорок років тому. У рамках конференції відбулася також виставка лікарських препаратів, медичної техніки та обладнання, виставка-продаж медичної літератури тощо.

Нові тенденції та напрямки в медицині, сучасне обладнання, якого бракує в районі, не могли не зацікавити сарненську лікарку. Адже світ у цьому плані йде далеко попереду, особливо Німеччина, Польща, європейські країни, тож нам є до чого прагнути. Наталія Іванівна розповідає про переваги ендоскопічного методу обстеження лор-органів, що належить до золотого стандарту діагностики в усьому світі. На Рівненщині він тільки починає розвиватися й через декілька років, переконана лікарка, цей сучасний високоефективний і, що важливо, абсолютно нетравматичний і нешкідливий метод дослідження стане доступним кожному.

DSC_1335
Фото Василя СОСЮКА.

«Діагностика лор-захворювань, приміром, у маленьких пацієнтів досить специфічна. Адже всі носові та вушні ходи в дітей дуже вузькі, а огляд лікаря вони часто сприймають насторожено. Все це ускладнює діагностику захворювання. Тому можливість проводити ендоскопічну діагностику дуже цінна для фахівця, – пояснює Наталія Іванчук. – Під час огляду за допомогою ендоскопа лікар бачить усе, що недоступно традиційним інструментам».

Якщо порівняти кількість пацієнтів лікарів-оториноларингологів на Сарненщині впродовж останніх років, то їх, за словами Наталії Іванівни, постійно багато. Це пов’язано, насамперед, із нашим кліматом – вологістю, і вазомоторні й алергічні ринусопатії та  хронічні фарингіти просто розцвітають. Алергічні захворювання носа є провісником бронхіальної астми, акцентувала увагу Наталія Іванівна. У 90 відсотків астматиків усе починалося саме з них, тож алергічний фон у районі дуже високий. А пацієнти  – від дітей до людей похилого віку.

Враховуючи соціально низький рівень життя людей, вони не завжди вчасно звертаються до лікарів, та й ліки в аптеках дуже дорогі. Тож часто намагаються лікуватися самостійно і завдають собі найбільшої шкоди тим, що стають залежними від судинно-звужуючих крапель. Хворі не завжди дотримуються інструкції і замість того, щоб капати краплі в ніс усього п’ять днів, продовжують це робити місяцями й роками. А лікарю набагато важче тоді їх вивести зі стану, до якого вони себе довели. Одно слово, краще вчасно прийти до лікаря й перестрахуватись.

Поцікавилась у Наталії Іванівни, які симптоми в дитини повинні насторожити батьків, аби звернутись у лор-кабінет. За її словами, мами маленьких дітей зазвичай приходять одразу на прийом, адже одночасно в малечі починають боліти вушка, піднімається температура й відбувається інтоксикація організму. Також варто звернути увагу на аденоїдні вегетації або, як їх називають у народі, аденоїди, що на початковому етапі супроводжуються постійним нежитем. Дихання носом порушено, частіше ніс закладений уночі. З’являється хропіння під час сну, падає слух, спотворюється мовлення, дитина говорить «у ніс», гугнявить.

Якщо причину аденоїдних вегетацій не лікувати, захворювання саме не пройде. При запущеній формі, коли дитина не перший місяць страждає від цієї недуги, відбуваються незворотні або важковиправні зміни в зовнішності хворого, виникають інші хвороби. За перших же ознак аденоїдних вегетацій Наталія Іванчук радить звернутися до лікаря. Якщо дитина починає вночі хропіти й дихати ротом, навіть якщо при цьому вдень дихає нормально — носом, це привід звернутися до педіатра або оториноларинголога. При початковій стадії захворювання цілком реально обійтися медикаментозним лікуванням. Якщо раніше мигдалини видаляли дітям для профілактики, то сучасна медицина рекомендує боротися за здоров’я лімфовузлів усіма доступними методами. І якщо є шанс уникнути операції з видалення мигдалин, ним необхідно скористатися.

Сучасна медицина, як і професура в Україні, каже лікарка, вже відходить від проколів гайморових пазух (пункцій), тому що є ендоскопічна техніка.

А от на стаціонарне відділення, розповіла Наталія Іванівна, потрапляють хворі з важчими, гнійними формами, головним болем, інтоксикаційними синдромами. І завдання медичних працівників – попередити внутрішньочерепні ускладнення, приміром, менінгіти, від яких можна померти. А починається все часто з простого нежитю чи отиту.

Хто буває в поліклініці, помічає, скільки людей завжди очікують під кабінетом лор-лікарки Наталії Іванчук. І не всі можуть туди потрапити через роботу, догляд за малолітніми дітьми тощо. Та й час прийому в поліклініці не безкінечний, бо лікарської допомоги потребують і хворі стаціонарного відділення. Аби вирішити цю проблему, Наталія Іванівна також приймає по суботах, на вихідних і після роботи – у приватному кабінеті (у приміщенні «Здорові очі»).

Насамкінець не можу не сказати про захоплення лікаря-оториноларинголога Наталії Іванчук. Коли пацієнти потрапляють в її кабінет у поліклініці, то отримують не тільки лікарську допомогу, а й естетичну насолоду. Адже стіни прикрашені витворами рук цілительки – прекрасними вишитими нитками й бісером картинами під склом. Чесно кажучи, саме через це не помічаєш, що приміщення старе. Воно ніби оживає яскравими кольорами.

Наталія переїхала в Сарни ще 10 років тому з Клесова, де народилася. Починала вишивати нитками хрестиком, а потім з’явилася тенденція розшивати бісером і захопилася нею. Хоча це скоріше було як зняття стресу після напруженого робочого дня. Заняття надихає та заспокоює, навіть хочеться менше споживати солодощів, промовляє. А коли робота закінчена й бачиш результат праці, хочеться продовжувати ще і ще, розповідає Наталія Іванчук.

Цікаво було дізнатися, що Наталія вийшла заміж після закінчення школи, а синочка подарувала чоловікові, навчаючись на першому курсі медичного університету. Надзвичайно вдячна йому, адже саме він виховував первістка та працював, поки дружина студіювала медичну літературу. Фактично здобула диплом й отримала вже «дорослого» сина після університету. «Основна підтримка – це наш тато, – каже Наталія Іванівна, – з ним 21 рік у шлюбі, і основний тягар він несе на собі й терпить маму, яка постійно на роботі».

До речі, єдиний син подружжя Іванчуків також обрав професію медика. 21-річний Олександр навчається в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz