Катя хоче бути здоровою, ходити, жити, любити

Катя була відповідальною і старанною ученицею в школі, слухняною донькою в родині, гарною сестрою для брата Олександра, а ще обожнювала батька. Подружжя Любові й Анатолія Мичків в Катеринівці робило все можливе, аби діти зростали в любові й отримали гідну освіту.

Катя закінчила школу з відзнакою у 2000-му, стала студенткою спочатку Рівненського державного гуманітарного університету, а згодом – Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету.

Старанну випускницю прийняли на роботу в Райффайзен банк Аваль, де працювала впродовж п’яти років. Там познайомилася з адміністратором Богданом   Щербатюком, який приходив перевіряти роботу її відділення. Кожну вільну хвилиночку намагалися бути разом, а незадовго й одружилися. Здавалося, щастя завжди супроводжуватиме їхню сім’ю. А тут, як грім із ясного неба, – раптово помирає батько Катерини (обірвався тромб). Для дівчини це була невимовна трагедія. Через нервове потрясіння, як згодом винесуть вердикт лікарі, дівчина захворіла на цереброспінальну форму розсіяного склерозу. Доглядали її і Богдан, і Сашко, і бабуся. Сашко приїжджає раз у два тижні, адже працює в Рівному. Буває, Любі треба з’їздити в Сарни за ліками, то поки донька зранку спить, швиденько їде в райцентр і назад. Бідкається, що Катя часто відмовляється їсти, аргументує тим, що не ходить. А мама просить ще хоча б ложечку, як у дитинстві.

Катеринина пенсія – 1929 гривень. Упаковка памперсів, яких вистачає на 10 днів, коштує 310 гривень. Один раз допомогли в місії «Братерство без кордонів», а нещодавно секретар Немовицької сільської ради Микола Колядко, який як ніхто розуміє проблеми родини. Про вартість ліків уже не веду мови.

Коли є потреба, мама привозить додому невропатолога Світлану Мосійчук із Сарн або лаборанта амбулаторії загальної практики сімейної медицини з Немович. Лікарка порадила масажистку Тетяну Курешу, яка ніколи не відмовляє родині й сама надзвичайно переживає за Катю. Дівчина її впізнає й любить, коли Тетяна Олександрівна приходить до них. Начальник санітарної частини Валерій Куреша, чоловік Тетяни, теж прибігає за першим покликом, як і Віктор Кірков. Одно слово, ніхто не відмовляє, розповідає пані Люба.

Каті важко розмовляти, але спілкуємось і дізнаємось, що дівчина довіряє Тетяні Куреші, яка переконує її, що вона одужає. І ще дуже вірить чоловікові Богдану, якого дуже любить, чекає приїзду на вихідні, а двічі на день спілкується телефоном.

Після масажів Тетяни Куреші донька набагато краще почувається, розповідає Любов, бо ноги майже костеніють. Допомагає сестра Алла. Мама у відчаї вже не стримує сліз, особливо, коли в безпорадності донька заявляє, що не хоче більше жити. Бабуся теж приходить до онуки Провідувала б частіше, але не так просто 81-літній жінці спочатку спуститися сходами у своєму будинку, а потім піднятися на третій поверх до внучки. Йде одразу з апаратом для вимірювання тиску й ліками.

Коли повернулися з Рівного в Катеринівку, дуже підтримали однокласники. Часто провідувала Інна Мельник і всі, хто з нею вчилися. Лікарі кажуть, що, можливо, ще один стрес допоміг би стати їй на ноги. Але дорогою в Ківерці вона вже пережила його, повідала мама, коли машина злетіла з траси й тричі перевернулась. Усі були перелякані, крім Каті.

Обмежень у дівчини дуже багато. Наприклад, не можна перевтомлюватися, переохолоджуватися, перегріватися. Потрібно більше спати, відпочивати, частіше бувати на свіжому повітрі. З розсіяним склерозом до всього цього додаються регулярні ін’єкції. Якщо їх не робити, здоровий сон мало чим допоможе.

Якщо казати про доступність ліків, то в Україні з 20 тисяч осіб із розсіяним склерозом майже 10 відсотків пацієнтів мають постійне забезпечення медикаментами. Закуповують переважно препарати, які застосовують на легшій стадії захворювання. Ті, які здатні зупинити агресивний розвиток хвороби, практично не доступні. Тому такі хворі фактично загнані в кут. Без ліків людина стає інвалідом.

За даними останнього дослідження ситуації з розсіяним склерозом у нашій країні, кількість інвалідів першої групи з цим захворюванням збільшилася в 10 разів, а в сусідніх вдвічі-втричі навіть більше, ніж у нас. На жаль, ми не унікальні, не маємо імунітету або підвищеної опірності до цієї недуги, тому хворих може бути 40 тисяч і більше.

Коли людину паралізує хвороба, вона навіть не виходить з квартири – бо це інвалідна коляска, сходи, багатоквартирні будинки. Вона стає самотньою. Поступово суспільство про неї забуває, попри те, що, можливо, це – прекрасний фахівець у своїй галузі і могла б багато чого зробити для себе, близьких і країни. Тож держава повинна змінити ставлення до цієї проблеми.

Каті – 35 років, вісім із яких хворіє на розсіяний склероз. Вона геть не схожа на себе ту, яку побачили на світлині у фоторамці. Нині ж важить не більше тридцяти кілограмів, тонесенькі тремтячі ручки. І лише очі на худому, блідому обличчі палають життям.

Мама вже не працює й тепер постійно перебуває з донькою, весь свій час присвячує Каті: годує її, миє, перевдягає, змінює підгузки й не спить ночами, як у дитинстві, коли донечці погано. Найголовніше, намагається вдихнути в неї життя. «Є таке слово, як треба, – каже їй Любов, – і твоя місія ще не виконана. Дуже багато людей переживає за тебе».

Катя, як кожна молода дівчина, мріяла, що колись у неї буде власна родина. Вона така щаслива і вдячна Богові за такий подарунок долі, як Богдан. Хоче бути здоровою, ходити, жити, любити. Завдяки йому, для нього.

Важко вдома, на третьому поверсі, весь час у кімнаті, але на вулиці ще важче, бо не бачить через втрату зору, та й сидіти не дуже добре виходить в інвалідному візку, де втрачає рівновагу. Лікарі порадили сидіти щонайменше 6 годин на день.

Можливо, можна було б десь вивезти її на реабілітацію, розмірковує мама, але сама вона не в змозі це зробити. Як і забезпечити доньку всім необхідним.

Сарненщина славиться добрими людьми і їх добродійними вчинками, і приємно, що вік благодійників молодшає. Сподіваємось, що вони не залишаться байдужими і до дівчини, яка живе з мамою в Катеринівці.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz