Мама в ролі Святого Миколая

«Богданчику, скажи Любомирчику, щоб зняв шапочку», – прошепотіла Олена Дубовець у костюмі Святого Миколая середньому сину, аби той переказав меншому.

Любомир, почувши рідний голос, запитав у брата: «Це що, моя мама?». Кажуть, що устами дитини говорить істина. Дитина зупинилася й промовила: «Боже, я ніколи не подумав би, що існує два Святих Миколаї, і один із них – моя мама. І моя мама запитує в мене, як звати її сина».

яринівка2Хоч би за що Олена бралася в житті, робить це з ентузіазмом. От і нещодавно у Свято-Петропавлівському храмі села Яринівка з матушкою Тетяною та школярами місцевої ЗОШ І-ІІ ступенів у День Святого Миколая-чудотворця організували свято. З написанням сценарію допомагала й директор районного Будинку культури Любов Царук.

Церкву в селі будував ще батько Олени. Мама померла раніше за нього, тож її хоронили ще в недобудованій святині. А за велінням долі так сталося, що коли в село приїхали священик Сергій Мельник із матушкою Тетяною, то оселилися в батьківській хаті чоловіка Олени. Молоді люди до всього підходять креативно, зробили в храмі добротний ремонт, замінили вікна та двері. Одно слово, у сільську святиню не завжди приходить багато людей, але вони почуваються там комфортно.

яринівка4
Фото Юрія ГРИНЕВИЧА.

Школярі розпочали дійство тропарем. Олена ж  повідала учасникам про Святого Миколая та його велику золоту книгу, в яку він записує всі вчинки, добрі й не дуже. А до святкування підготувала 50 солодких подаруночків дітям, оформлених сердечками, які вирізали учні. З одного боку – напис «Із любов’ю», з іншого – «Від Святого Миколая». Парафіянам презентувала великі пакети пісного печива і цукерок. Треба було бачити дитячі очі й безмовну вдячність присутніх. І ця подяка окрилює, каже Олена Петрівна. Адже дитячу дяку не можна купити й просто так зіграти. Жінка – багатодітна мама. Старшому сину – 22 роки, Богдан – семикласник, а наймолодший – п’ятирічний Любомир.

Олена не тільки звернулася до парафіян із прологом про життя святих, а й просила їх відповісти на запитання, що таке церква. Для когось це місце для молитви, для декого, хоч як сумно це констатувати, – для пліток. Насправді ж, це храм людської душі.

Але свято вдалося. Залишилися душевна рівновага та тотальний спокій. Тепер Олена готується до Різдва. Обходить магазини зі списком, купуючи тканину, гудзики й усе необхідне, щоб пошити костюми.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz